"21" червня 2011 р.Справа № 13/17-624-2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,
при секретарі судового засідання - Риковій О.М.
за участю представників :
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"- ОСОБА_1.(за дорученням),
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -ОСОБА_3.(за дорученням),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2011 р.
по справі №13/17-624-2011
за позовом ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 1878,78 грн.
21.02.2011 р. ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі -Відповідач) заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання в сумі 1878, 78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договірна величина на січень та лютий 2010р. була встановлена на рівні 150 кВт/год, спожито Відповідачем в січні 2010 р. 1345 кВт/год, а в лютому 2010 р. 1907 кВт/год, що зумовило нарахування двократної вартості за перевищення договірних величин.
У запереченнях проти позову (а.с. 33-35, 77-78) Відповідач зазначав, що ним 09.12.2009 р. було подано заяву керівнику південного РЕС про перегляд умов договору та договірних величин, було проведено передоплату на січень, лютий 2010 р. із розрахунку за узгоджену договірну величину 2000 кВт/год згідно укладеного нового додатку до договору.
В свою чергу Позивач в запереченнях на відзив зазначив, що згідно п.9.4 Договору він вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, тому звернення Відповідача 09.12.2009 р. здійснено вже поза встановленого терміну.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.05.2011 р. (підписаним суддею Панченко О. Л. 11.05.2011р.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Відповідача заборгованість за перевищення договірних величин електроспоживання у сумі 1878 грн. 78 коп., держмито у сумі 102 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.
Рішенням суду вмотивоване тим, що на січень та лютий 2010 року відповідачем було заявлено електроспоживання на рівні 150 кВт/год, однак, фактично в січні 2010р. відповідачем було спожито 1345 кВт/год, в лютому 2010р. -1907 кВт/год, посилання відповідача на те, що він звертався до позивача з заявами про коригування договірних величин споживання електричної енергії за спірний період судом до уваги не прийняті, тому що не підтверджуються матеріалами справи.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області та відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що п. 1.8 ПКЕЕ в редакції від 04.02.2010 р. передбачено, що умови договорів про постачання електричної енергії, про спільне використання технологічних електричних мереж, про технічне забезпечення електропостачання споживача виконуються з дати їх підписання, якщо інші дати не передбачені умовами відповідних договорів. Також скаржник зазначає, що згідно ч.5 п.4.4 ПКЕЕ датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії.
25.05.2011 р. скаржник надав доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначив, що актом №1556 від 09.12.2009 р. про погодження дозволеної потужності, а коли зростає потужність зростає і кількість споживання електричної енергії, оскільки ці величини пов'язані між собою. Крім того, скаржник зазначає, що ним на січень -лютий 2010 р. була куплена електроенергія по 2000 кВт/год на кожний місяць, таким чином Позивач користувався його грошима у розмірі 3055 грн. по нерегульованому тарифу.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 р. зазначену скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.06.2011 р. о 16:30, про що всі учасники судового процесу повідомлені належним чином.
У письмовому відзиві на скаргу Позивач просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду -без змін.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.
Представник скаржника підтримав скаргу і просив задовольнити її в повному обсягу.
Представник Позивача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши доводи викладені в апеляційній скарзі, наявні у матеріалах справи докази та обставини справи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
25.05.2006р. між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 1556 (далі -Договір), за яким Позивач продає електричну енергію Відповідачу для забезпечення потреб електроустановок Відповідача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком № 2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Відповідач оплачує Позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору
Згідно п. 2.1 Договору під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Відповідно до п. 2.3.3, п. 2.3.4 Договору Відповідач зобов'язався оплачувати Позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 "Порядок розрахунків" та № 2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Позивача та електроустановками Відповідача згідно з додатком № 9 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії".
Відповідач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього Договору (п. 3.2.1 Договору).
За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 договору, Відповідач сплачує Позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин (п. 4.2.2 Договору).
Згідно п. 5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік Відповідач не пізніше 1 листопада поточного року надає Позивачу електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з помісячним розподілом (по формі додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу"). У разі ненадання Відповідачем зазначених відомостей про розмір очікуваного обсягу споживання електричної енергії на наступний рік до 1 листопада поточного року, а також не узгодження між сторонами обсягів електричної енергії на наступний рік по формі додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" діючий додаток № 1 на поточний рік до договору вважається продовженим на наступний рік, тобто помісячні обсяги споживання електричної енергії, зазначені у діючому додатку № 1 до договору, є договірними величинами на наступний рік до укладання сторонами нового додатку № 1 до договору.
Відповідно до п. 5.5 Договору Відповідач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку № 5 "Порядок розрахунків" до цього договору, звернутись письмово до Позивача за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії та граничної величини електричної потужності. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у Постачальника електричної енергії. Скоригована (гранична) величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Згідно п. 5.6 Договору коригування договірної величини споживання електричної енергії та граничної величини потужності проводиться Позивачем електричної енергії при виконанні Відповідачем наступних умов: надання Відповідачем письмового звернення Позивачу електричної енергії про коригування договірної величини електричної енергії на протязі поточного розрахункового періоду; виконання оплати Відповідачем обсягів споживання електричної енергії з урахуванням обсягів коригування у відповідності до умов, визначених додатком № 5 "Порядок розрахунків" до договору.
За умовами Договору він набирає чинності з дня підписання і укладається на строк до 31.12.2006р., за п.9.4 Договір він вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору, а саме перевищення ним договірних величин електроспоживання, позивач просить стягнути з відповідача суму позову.
Згідно з додатком № 1 до договору про постачання електричної енергії від 25.05.2006р. № 1556 (а.с. 15) обсяги постачання електроенергії за місяцями 2010 р. встановлено на рівні 1,5 тис. кВт/год.
Однак, як вбачається з наявних в матеріалах справи актів про обсяги спожитої електроенергії за січень, лютий 2010 р. фактично Відповідачем було спожито 1345 кВт/год та 1907 кВт/год відповідно. (а.с. 20-21)
Господарським судом першої інстанції при розгляді справи встановлено , і з цим висновком погоджується суд апеляційної інстанції, що з заявою про коригування договірних величин споживання електричної енергії на січень 2010р. та на лютий 2010р. не звертався.
Наявна в матеріалах справи копія заяви від 09.12.2009 р. (а.с.43) не може вважатись належним доказом здійснення звернення, оскільки наявна на ній рукописна відмітка без підпису та печатки установи не дає змоги дійти достеменного висновку щодо факту отримання зазначеної кореспонденції, а заява від 22.02.2010 р. хоча й має відмітку зі штемпелем установи, але надійшла вже після встановленого для коригування строку, а отже також не може підтверджувати здійснення звернення з дотриманням вимог законодавства та умов Договору.
Посилання скаржника, що ч.5 п.4.4 ПКЕЕ, що датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії є довільним тлумаченням змісту норми без врахування контексту, а саме: ч.4 п.4.4 встановлено, що у разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Тобто ПКЕЕ не визнає достатнім самого факту оплати збільшеної величини без дотримання встановленої процедури погодження такого збільшення.
З аналогічних підстав колегією суддів не приймається до уваги посилання скаржника на акт №1556 від 09.12.2009 р. про погодження дозволеної потужності споживача (а.с.45), оскільки цей факт хоча і є підставою збільшення договірних величин, але не є автоматично таким збільшенням і не позбавляє необхідності дотримання встановленої процедури погодження збільшення договірних величин.
Щодо твердження скаржника, що оскільки ним було проведено передоплату у розмірі 3055 грн., яку Позивач прийняв за нерегульованим тарифом, то Позивач безпідставно користувався його грошима, колегія зазначає, що це не є предметом спору, залишається поза увагою, що не позбавляє Відповідача можливості звернення з відповідним позовом.
Згідно п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5\422 від 10.12.1996р. „Про судове рішення” ( з наступними змінами та доповненнями) рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду зазда легідь встановленої сили. .
Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам .
Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Будь-яких інших доводів, щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.
Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу , тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи , наявним в них доказам та приписам чинного законодавства.
З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99,
101-105 ГПК України, колегія суддів -
Рішення господарського суду Одеської області від 06.05.2011 р. у справі №13/17-624-2011 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на зазначене судове рішення -без задоволення.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.
Повний текст постанови підписано 21.06.2011 р.