"21" червня 2011 р.Справа № 29/70-10-1643
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Риковій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -за дорученням
від відповідача: ОСОБА_2. -за дорученням
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ
на рішення господарського суду Одеської області
від 26 квітня 2011 року
у справі № 29/70-10-1643
за позовом Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одеcаобленерго", м. Одеса
про стягнення 2.443.895 грн. 50 коп.
07.04.2010 р. Державне підприємство „Енергоринок” (далі позивач, Підприємство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (далі відповідач, ВАТ) про стягнення неустойки в розмірі 10% від вартості перевищеного обсягу електричної енергії в березні, травні та липні 2009 р. в загальній сумі 2.443.895 грн. 50 коп.
Заявою від 04.04.2011 р. позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з ВАТ на свою користь неустойку у вигляді штрафу за перевищення обсягу спожитої електроенергії: у березні 2009 р. -в сумі 503.252 грн. 77 коп., у травні 2009 р. -в сумі 284.734 грн.43 коп., у липні 2009 р. -в сумі 145.030 грн. 61 коп., а всього 933.017 грн. 81 коп.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнав частково та просив суд зменшити розмір стягуваної з ВАТ на користь Підприємства неустойки за перевищення фактичного обсягу закупівлі електричної енергії до 8000 грн. на підставі ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.04.2011 р. (суддя Аленін О.Ю.) позов задоволений частково та з відповідача на користь позивача стягнуто 100.000 грн. штрафу, 9339 грн.17 коп. понесених витрат на сплату держмита та 236 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач, відповідно до п. 6.3 ст. 6 укладеного між сторонами у справі договору купівлі-продажу електричної енергії № 2012/01 від 01.03.2004 р., правомірно нарахував ВАТ неустойку у вигляді штрафу за перевищення обсягу спожитої електроенергії: у березні 2009 р. -в сумі 503.252 грн. 77 коп., у травні 2009 р. -в сумі 284.734 грн.43 коп., у липні 2009 р. -в сумі 145.030 грн. 61 коп., а всього в сумі 933.017 грн. 81 коп. Але, посилаючись на ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України місцевий суд визнав за необхідне та доцільне зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 100.000 грн.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки суд безпідставно зменшив розмір пені, що підлягає стягненню та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Підприємства без задоволення. В судовому засіданні представник ВАТ доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції, що 01.03.2004 р. між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 2012/01, за умовами якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач купувати електричну енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
Умови обсягів купівлі-продажу електроенергії погоджені сторонами у ст. 3 договору.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 договору відповідач зобов'язався надавати позивачеві повідомлення про замовлене добове та місячне споживання електроенергії. Повідомлення про добове споживання надається електронною поштою на адресу позивача до 9-ої години дня, попереднього до розрахункового. Повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії надаються позивачеві до 25-го числа місяця, попереднього до розрахункового електронною поштою та факсимільним зв'язком за підписом керівника та головного бухгалтера ВАТ, які підлягають засвідченню печаткою останнього. Оригінал наданого повідомлення надсилається рекомендованим листом протягом трьох діб. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково вказується замовлений обсяг електроенергії (кВт.г) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах.
Відповідно до п. 6.3 договору ВАТ несе відповідальність за невідповідність місячного обсягу електричної енергії, що енергопостачальна компанія купила у Підприємства.
Пункт 6.6.3 договору передбачає, що в разі фактичного перевищення ВАТ місячного замовленого обсягу споживання електричної енергії на величину, що перевищує 0,5%, позивач може нарахувати відповідачеві неустойку в розмірі 10% від вартості перевищеного обсягу електричної енергії.
Враховуючи, що у березні 2009 р. відповідач більше ніж на 0,5% перевищив місячний замовлений у позивача обсяг електричної енергії, а саме: на 21.633.649 кВт.г., в травні 2009 р. на 15.034.291 кВт.г, а в липні 2009 р. на 5.858.066 кВт.г., то суд першої інстанції дійшов до правильного та обгрунтованого висновку про те, що ВАТ зобов'язаний сплатити Підприємству неустойку у вигляді штрафу на підставі п.6.3.3 ст. 6 договору за перевищення обсягу спожитої електроенергії: у березні 2009 р. -в сумі 503.252 грн. 77 коп., у травні 2009 р. -в сумі 284.734 грн.43 коп., у липні 2009 р. -в сумі 145.030 грн. 61 коп., а всього в сумі 933.017 грн. 81 коп.
Зазначені законні та правомірні висновки суду першої не оскаржені та не спростовані жодним із учасників судового процесу.
Згідно ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, суд першої інстанції підставне прийняв до уваги такі обставини справи як відсутність заподіяння відповідачем позивачеві будь-яких збитків за договором купівлі-продажу електроенергії.
Крім того, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, розмір стягуваної неустойки у порівнянні з розміром заподіяних збитків кредитору, а відтак, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання колегія суддів зазначені обставини справи вважає винятковими та погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності та доцільності зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню з ВАТ на користь Підприємства до 100.000 грн., на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги не приймає.
При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 26 квітня 2011 року у справі № 29/70-10-1643 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.В. Шевченко
Суддя: М.А. Мирошниченко
Суддя: В.В. Бєляновський