"21" червня 2011 р.Справа № 5016/358/2011(7/13)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Риковій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1. -за дорученням
від 3-ї особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Миколаївської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 04 травня 2011 року
у справі № 5016/358/2011(7/13)
за позовом Миколаївської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖЕК "Забота"
про визнання недійсним рішення № 161/2 від 07.02.2011 року
15.02.2011 р. Миколаївська обласна організація політичної партії „Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина” (далі позивач, Організація) звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Миколаївобленерго” відповідно до рішення загальних зборів акціонерів, що оформлено протоколом № 20 від 06.04.2011 р. (далі відповідач, ПАТ) про визнання недійсним рішення комісії ПАТ № 161/2 від 07.02.2011 р., посилаючись на те, що акт про порушення Правил користування електричною енергією № С 8881 від 27.01.2011 р. не є належним доказом у справі.
Відповідач позовні вимоги вважав необґрунтованими та безпідставними, оскільки, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є неправомірним.
Ухвалою місцевого суду від 08.04.2011 р. до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „ЖЕК „Забота” (далі ТОВ).
29.04.2011 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним рішення комісії філії ПАТ, що оформлене протоколом № 161/2 від 07.02.2011 р.
В заяві від 04.05.2011 р. ТОВ просить суд розглянути справу за відсутністю його представника.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.05.2011 р. (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги Організації залишені без задоволення.
Рішення суду мотивовано тим, що рішення відповідача про нарахування вартості недоврахованої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України і у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу Організації без задоволення. В судовому засіданні представник ПАТ доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.
Організація та ТОВ були своєчасно та належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, але не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника ПАТ, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції, що 27.01.2011 р. представниками відповідача був виявлений факт порушення позивачем п. 7.6 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення до електричних мереж електропостачальника про що був складений акт про порушення ПКЕЕ № С 8881 від 27.01.2011 р.
07.02.2011 р. на засіданні комісії ВАТ з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією № С 8881 від 27.01.2011 р. було прийнято рішення, що оформлено протоколом № 161/2 від 07.02.2011 р. про здійснення перерахунку вартості необлікованої, внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, енергії на суму 42171 грн. 86 коп. та позивачеві було виставлено для оплати відповідний рахунок № 44/2000 від 07.02.2011 р. на зазначену суму.
Згідно ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права і законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції -заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Ч. 1 ст. 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, до яких, зокрема, відноситься встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
В свою чергу, ч. 2 ст. 236 ГК України визначено, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
З огляду на викладене, та, приймаючи до уваги сформовану судову практику Вищого господарського суду України та позицію Верховного Суду України, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що рішення відповідача про нарахування вартості недоврахованої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором; у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
За таких обставин, підстави для визнання недійсним рішення ПАТ, що оформлено протоколом № 161/2 від 07.02.2011 р., як такого, що відноситься до актів ненормативного характеру -відсутні і, відповідно, обраний Організацією спосіб захисту є неправомірним.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що застосовані до нього згідно з рішенням ПАТ, що оформлено протоколом № 161/2 від 07.02.2011 р. оперативно-господарські санкції підлягають скасуванню. Однак, колегія суддів вважає, що така вимога є фактично зміною предмету позову, а, згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, зміна предмету і підстав позову можлива лише до початку розгляду господарським судом справи по суті, що унеможливлює їх розгляд на стадії апеляційного провадження.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Миколаївської області від 04 травня 2011 року у справі № 5016/358/2011(7/13) -залишити без змін, а апеляційну скаргу Миколаївської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.В.Шевченко
Суддя: В.В. Бєляновський
Суддя: М.А.Мирошниченко