"16" червня 2011 р.Справа № 5024/412/2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.І. Бандури
суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко
при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш
за участю представників сторін:
від позивача -О.В. Білецький
від відповідача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 29.04.2011 р.
у справі № 5024/412/2011
за позовом Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3
про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки
У січні 2011 р. Новофедорівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області звернулась до господарського суду з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди від 25.04.2005 р. та повернення земельної ділянки.
В обґрунтування позову сільрада послалась на те, що відповідач в порушення умов договору використовує надану в оренду земельну ділянку не за цільовим призначенням та здійснює на ній самовільне будівництво об'єктів нерухомості.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 28.01.2011 р. позовну заяву та матеріали повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України в зв'язку з не доданням позивачем документів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 р. вищевказану ухвалу суду скасовано, позовні матеріали направлено на розгляд до господарського суду Херсонської області.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.04.2011 р. (суддя Немченко Л.М.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 06.05.2011 р., в задоволені позову відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог, зокрема, недоведеність здійснення відповідачем самочинного будівництва.
Не погодившись з рішенням суду, Новофедорівська сільська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права; невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначив, що здійснення відповідачем самочинного будівництва підтверджується його позовними заявами про визнання права власності на самочинно збудоване ним спірне майно.
Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:
25 квітня 2005 року між Новофедорівською сільською радою та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого останньому строком на 10 років передано в оренду земельну ділянку загальною площею 5,0384 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, від бази відпочинку "Мрія" до бази відпочинку "Прибой", для обслуговування пляжної зони, який зареєстровано в Голопристанському відділі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040572100079, та земельну ділянку передано орендарю в користування.
Згідно п. 16 договору земельна ділянка повинна використовуватись для рекреаційної, оздоровчої діяльності; надання супутніх послуг у вигляді роздрібної торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами; прокату пляжного обладнання; організації пляжних та водних атракціонів та іншої діяльності у сфері розважальних послуг та організації відпочинку громадян.
Відповідно до п. 17 договору цільовим призначенням земельної ділянки є раціональне користування нею.
Пунктом 18 договору передбачена заборона самовільної забудови земельної ділянки.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 39 договору).
У відповідності до п. 40 договору допускається його розірвання в односторонньому порядку, однак умови такого розірвання у наведеному пункті не визначено.
Новофедорівська сільрада в обґрунтування позову послалась на те, що ФОП ОСОБА_3 використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням і в порушення п. 18 договору здійснює самочинне будівництво об'єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці.
На думку позивача, зазначене підтверджується позовними заявами ФОП ОСОБА_3 про визнання права власності, в яких він зазначає про здійснення самовільного будівництва, а також рішенням Голопристанського районного суду від 07.07.2008 р., яким визнано за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно, а саме навіси для розміщення об'єктів торгівлі: навіс літ. А площа забудови 213,2 кв. м, навіс Б площа забудови 111,7 кв. м, навіс літ. В площа забудови 60,9 кв. м, навіс літ. Г площею 85,0 кв. м, навіс літ. Д площа забудови 115,4 кв. м, навіс літ. Е площа забудови 82,7 кв. м, що розташовані в АДРЕСА_1 напроти бази відпочинку “Тройка”, починаючи від кафе “Бриз” до кафе “Тройка". В подальшому дане рішення було переглянуто за нововиявленими обставинами та ухвалою Голопристанського районного суду від 29.05.2009 р. скасовано.
Крім того, позивач вважає, що факт здійснення ФОП ОСОБА_3 самочинного будівництва на орендованій земельній ділянці встановлено рішенням апеляційного суду Херсонської області від 29.03.2011 р. у справі № 22ц-1305,2011р. за позовом ОСОБА_3 до Новофедорівської сільської ради про визнання права власності, яким скасовано рішення Голопристанського районного суду від 22.03.2011 р. та у задоволенні позову відмовлено.
Згідно ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Частиною 1 статті 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2008 р. Новофедорівською сільрадою на підставі рішення від 23.07.2008 р. № 97 видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на навіси для розміщення об'єктів торгівлі в АДРЕСА_1 а саме: навіс площею забудови 213,2 кв. м, А; навіс площею забудови 111,7 кв. м, Б; навіс площею забудови 60,9 кв. м, В; навіс площею забудови 85,0 кв. м, Г; навіс площею забудови 115,4 кв. м, Д; навіс площею забудови 82,7 кв. м., Е. На підставі вказаного свідоцтва Херсонським державним БТІ зареєстровано право власності відповідача на зазначені об'єкти нерухомості.
Також, сільрадою 18.05.2010 р. видано свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на пляжні водні атракціони в с. Залізний порт по вул. Морській.
Крім того, рішенням Новофедорівської сільради від 23.04.2008 р. № 48 відповідачу надано дозвіл на розміщення на території пляжної зони орієнтовною площею 400 кв. м. від б/в "Прибой" до б/в "Мрія" в с. Залізний порт об'єктів торгівлі для здійснення роздрібної торгівлі.
Названі документи свідчать про те, що здійснення ОСОБА_3 будівництва об'єктів нерухомості та розміщення об'єктів торгівлі на орендованій земельній ділянці погоджувалось із сільрадою.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які саме навіси позивач вважає самозабудованими.
Таким чином, господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог у зв'язку з недоведеністю факту нецільового використання орендованої земельної ділянки шляхом самочинного будівництва.
Твердження скаржника про встановлення рішенням апеляційного суду Херсонської області від 29.03.2011 р. факту здійснення ОСОБА_3 самочинного будівництва на орендованій земельній ділянці не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки згідно даного рішення позивач просив визнати за ним право власності на навіси під літ. А площею 70 кв. м, літ. Б площею 101,5 кв. м, літ. В площею 304,5 кв. м, літ. Г площею 320,3 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 без номера. Тобто, з рішень апеляційного суду Херсонської області від 29.03.2011 р. та Голопристанського районного суду від 07.07.2008 р. не вбачається, чи вирішено спори про ті ж самі об'єкти нерухомості, в той час як сільрада посилається на кожне з рішень.
З огляду на вищевикладене, підстави для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Одеської області від 29.04.2011 р. у справі № 5024/412/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя В.Б. Туренко
Повний текс постанови підписано 21.06.2011 р.