"20" червня 2011 р.Справа № 22/99-10-3225
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.
суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
на рішення господарського суду Одеської області від 08 вересня 2010 року
у справі № 22/99-10-3225
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_2
про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно,-
Встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області від 08 вересня 2010 року по справі № 22/99-10-3225 (суддя Торчинська Л.О.) позов задоволено частково, зобов'язано Фізичної особу -підприємця ОСОБА_4 (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1 від 16.01.2006р. виконавчого комітету Одеської міської ради. ІНФО-ПП НОМЕР_2, АДРЕСА_2) повернути незаконно привласнене майно, яке знаходиться в орендованому приміщенні салон-магазину за адресою АДРЕСА_1, у вигляді: спеціальної меблі для розміщення ювелірних прикрас -тумби-вітрини у кількості девяти штук, двох столів, стели, одної шафи-вітрини кутової малої, одної шафи-вітрини кутової великої, одної шафи-вітрини, ролетів у кількості двох штук, системи охоронної сигналізації з персональним комп'ютером, офісні меблі у вигляді шафи, столу, полиці, картини у кількості 5 штук (а саме: „Сумерки” -1 шт., „Под дождем” -1 шт., „Лунная дорожка” -1 шт., „Одесский дворик” -1 шт., „Золотой город” -1 шт.), ікону „Микола-Чудотворець” -1 шт., ікону „Архангел-Михаїл” мозаїка -1 шт. на користь Фізичної особи -підприємцяФізичної (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3 від 06.03.2009р. виконавчого комітету Одеської міської ради. ІНФО-ПП НОМЕР_4, АДРЕСА_3, для кореспонденції: АДРЕСА_4); стягнуто з відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1 від 16.01.2006р. виконавчого комітету Одеської міської ради. ІНФО-ПП НОМЕР_2, АДРЕСА_2) на користь Фізичної особи -підприємцяФізичної (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3 від 06.03.2009р. виконавчого комітету Одеської міської ради. ІНФО-ПП НОМЕР_4, АДРЕСА_3, для кореспонденції: АДРЕСА_4) державне мито у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення у розмірі 236 грн. та оплату послуг адвоката у розмірі 7888 гривень; у решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду, Фізичної особа -підприємець Ріголі ОСОБА_4 Антуан звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 08 вересня 2010 року по справі № 22/99-10-3225 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача частково, а саме зобов'язати відповідача повернути позивачу ролети у кількості 2 штук, розташовані за адресою м. Одеса, вул. Соборна, 1.
Разом з тим, скаржником заявлене клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду.
Відповідно до ч.1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї документів, вона подана до місцевого господарського суду 10.06.2011 року, тобто з пропущенням строку, встановленого для її подання. Скаржник, обґрунтовуючи причини пропуску зазначеного строку, послався на те, що про оскаржуване рішення дізнався лише 03.06.2011 року після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.
Однак, зазначені доводи спростовуються матеріалами справи.
Згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи №22/99-10-3225 господарським судом Одеської області відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень з відповідними відмітками поштового відділення про те, що ухвали суду повертаються з позначкою „за зазначеною адресою не проживає”. При цьому ухвали та рішення суду направлялись відповідачу за місцем проживання фізичної особи -підприємця, про що свідчить наявне в матеріалах справи Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № 625821 від 16.01.2006 року. Окрім того, таку саму адресу вказав і сам відповідач в апеляційній скарзі. З огляду на викладене, місцевим господарським судом було правомірно розглянуто справу за відсутності представника відповідача у судових засіданнях. При цьому відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на ознайомлення з матеріалами справи, взяття участі у судових засіданнях, надання доказів, заявлення клопотань, надання усних та письмових пояснень господарському суду, а також іншими процесуальними правами.
Таким чином, апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника про те, що останній не знав про наявність судової справи № 22/99-10-3225, а про прийняття оскаржуваного рішення дізнався лише у червні 2011 року.
Згідно із частиною другою статті 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 07.07.2010р. №2453-VI) апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи викладене, апеляційна інстанція не вбачає підстав для відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю поважності причин його пропуску, а тому апеляційну скаргу слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 53,86, 93 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Ухвалив:
1.Відмовити Фізичної особі -підприємцю ОСОБА_4 у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.
2.Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (вх. № 2086/11 від 16.06.2011 року) на рішення господарського суду Одеської області від 08 вересня 2010 року по справі № 22/99-10-3225 залишити без розгляду.
3. Фізичної особі-підприємцю ОСОБА_4 довідку на повернення з Державного бюджету України державного мита в сумі 42,5 грн., сплаченого за квитанцією від 10.06.2011 року №ПН2014.
4.Справу № 22/99-10-3225 повернути до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя М.В. Михайлов
Суддя А.І. Ярош
Суддя О.О. Журавльов