"16" червня 2011 р.
Справа № 30/17-7-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук, згідно розпорядження голови суду № 372 від 15.06.2011 р.
при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш
за участю представників сторін:
від відповідача -Аракелян К.Г.
представники прокуратури та Саратської селищної ради у судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Саратського району
на рішення господарського суду Одеської області від 07.04.2011 р.
у справі № 30/17-7-2011
за позовом Прокурора Саратського району Одеської області в інтересах держави в особі Саратської селищної ради Одеської області
до Приватного підприємства "Саратабудком"
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення
В грудні 2010 р. Прокурор Саратського району Одеської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Саратської селищної ради з позовом про зобов'язання ОП "Саратський агродорбуд" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 5,9 га по вул.Промзона, 9 у смт.Сарата Одеської області, повернення її селищній раді без відшкодування підприємству затрат, понесених за час незаконного користування, приведення земельної ділянки у придатний для використання стан та стягнення шкоди заподіяної таким зайняттям у розмірі 125774,25 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що під час проведення перевірки додержання законодавства у сфері регулювання земельних відносин прокуратурою встановлено факт самовільного зайняття відповідачем вказаної земельної ділянки (а.с.2-3).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2011 р. замінено неналежного відповідача ОП "Саратський агродорбуд" на належного -ПП "Саратабудком" (а.с.28).
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що ПП "Саратабудком" є правонаступником Саратського міжколгоспдорбуду, якому рішенням Саратської районної ради народних депутатів №312 від 07.08.1970 р. спірна земельна ділянка передана у користування під будівництво бази. В подальшому, відповідачем замовлено проектно-технічну документацію для відводу земельної ділянки і укладання з позивачем договору оренди (а.с.32-33).
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.04.2011 р. (суддя Рога Н.В.), оформленим відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12.04.2011 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з мотивів їх безпідставності (а.с.107-109).
Не погодившись із даним рішенням, Прокурор Саратського району 21.04.2011 р. звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
У відзив на апеляційну скаргу відповідач зазначив про безпідставність доводів прокурора, просив рішення залишити без змін.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Згідно ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р. № 963-IV (із змінами), самовільне зайняття земельних ділянок-це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний до використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. № 110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963»підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки (пункт 4.2.3 Рекомендації президії Вищого господарського суду України № 04-06/15 від 02.02.2010р.).
Однак, зазначені документи відсутні в матеріалах справи, в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прокурором не доведений факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.
Факт самовільного зайняття земельної ділянки спростовується, по-перше, тим що рішенням Саратської селищної ради №880-V від 27.06.2008р. ОП „Саратський Агродорбуд” надано згоду на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,9 га в довгострокову оренду строком на 49 років за адресою: смт.Сарата, вул.Промзона, 9, з правом викупу, зобов'язано останнього замовити технічну документацію з землеустрою, вирішено укласти з ОП „Саратський Агродорбуд” попередній договір оренди землі (а.с.46).
Згідно п.1.10 Статуту ПП "Саратабудком" зареєстрованого державним реєстратором 29.12.2009р., останнє є правонаступником Орендного підприємства „Саратський Агродорбуд” (а.с.75-94).
Рішенням №2009-V від 03.09.2010р. селищною радою внесені зміни до вищезазначеного рішення, пункт перший якого викладений в наступній редакції: „Надати згоду ПП "Саратабудком" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,3613 га для розміщення виробничих, службових та підсобних приміщень в довгострокову оренду строком на 49 років за адресою: смт. Сарата, вул.Промзона, 9 „А” з правом викупу” (а.с.47).
Тобто, відповідач має правові підстави користуватись земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: смт. Сарата, вул.Промзона, 9 „А”.
По-друге, на підставі рішення Саратської селищної ради №10 від 28.01.2010 р. відповідачу видано свідоцтво про право власності серія ЯЯЯ №768478 від 11.02.2010р., за яким він є власником комплексу, розташованого за адресою: Одеська область, Саратський район, смт.Сарата, вул.Промзона, 9 «А», загальною площею 3652,0 кв.м. (а.с.61-62).
Таким чином, з 11.02.2010 р. ПП „Саратабудком” є власником нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці. Крім іншого, 12.06.2010р. між відповідачем та ПП „Праймгеоцентр” укладено договір №1206\03 про створення (передачу) науково-технічної продукції, предметом якого є виконання останнім робіт з складання проекту землеустрою (а.с.48-49).
Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного кодексу Україїни, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що відповідач має право на земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно, належне йому на праві приватної власності, та на земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, а позивачем видані відповідні рішення, якими узгоджене це право. На теперішній час, відповідачем належним чином виконується процедура переоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Тобто, в діях відповідача не містяться ознаки самовільного зайняття спірної земельної ділянки, а отже і не заподіяна шкода територіальній громаді, яку прокурор просить стягнути.
Означене враховано судом першої інстанції і підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Одеської області від 07.04.2011 р. у справі № 30/17-7-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Повний текст постанови підписано 21.06.2011 р.