79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
22.06.11 Справа № 6/29/5022-438/2011
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів №260 від 26.05.11
на рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.11
у справі № 6/29/5022-438/2011
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Лізинг», с.Васильківці Гусятинського району Тернопільської області
про стягнення 10 000, 00 грн. заборгованості, 110, 00 грн. інфляційних нарахувань, 69, 70 грн. річних, 131, 64 грн. пені
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1. -представник (довіреність № б/н від 11.04.11)
Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.
Відводів складу суду не заявлено.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.05.11 у справі № 6/29/5022-438/2011 (суддя І.Шумський) в задоволенні позову ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Лізинг»про стягнення 10 000, 00 грн заборгованості, 110, 00 грн. інфляційних нарахувань, 69,70 грн. річних, 131, 64 грн. пені відмовлено.
З даним рішенням не погоджується позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»- оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення місцевим господарським судом при його винесенні норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Тобто, не пізніше останнього дня місяця відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України. Саме норму ч. 5 ст. 762 ЦК України, на думку скаржника, слід застосувати в цьому випадку, оскільки це є спеціальна норма за зобов'язанням найму по відношенню до ст. 530 ЦК України, яка є загальною. Це свідчить про порушення відповідачем зобов'язання про сплату орендної плати за договором оренди. На підставі вищенаведеного Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»просить рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.11 скасувати і прийняти нове рішення про припинення провадження в частині основного зобов'язання та стягнути пеню, річні, інфляційні витрати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Лізинг».
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.11 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 22.06.11.
Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг»- проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.11 у справі № 6/29/5022-438/2011 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
В судове засідання 22.06.11 скаржник явки повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 7905701325832, причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.10, апеляційна скарга розглядається за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.06.11 підтримав доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Лізинговий дім»задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.11 у справі № 6/29/5022-438/2011 слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом Тернопільської області, 27.04.10 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанією «Лізинговий дім»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія Лізинг»було укладено договір оренди навантажувача № 6/0410, відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 4 якого орендодавець (позивач передав, а орендар (відповідач) -прийняв терміном на три місяці майно (Long Gjng LG 855, 2007 р.в., заводський № 807-855080573 WLL, двигун НОМЕР_1). Термін оренди може бути продовжений або скорочений за згодою сторін, орендна плата за 1 місяць становить 30 000, 00 грн. і вноситься за перший та третій місяць користування орендованим майном в сумі 60 000, 00 грн. на умовах авансового платежу, однак не пізніше 15.05.10. Розрахунок за другий місяць оренди проводиться через 28 днів від дати підписання Акта прийому-передачі майна.
Вірно проаналізовано господарським судом першої інстанції акт прийому-передачі від 01.06.10, згідно якого позивач передав, а відповідач - прийняв у користування навантажувач Long Gjng LG 855, 2007 р.в.,заводський № 807-855080573 WLL, двигун НОМЕР_1, мотогодини 814, вартістю 820 000, 00 грн. Як вірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, розрахунок за оренду даного майна ТзОВ «Мрія Лізинг» провело повністю, а саме 60 000, 00 грн. відповідачем сплачено на умовах передоплати та 30 000, 00 грн. - після передачі майна в оренду.
09.09.10 ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»та ТзОВ «Мрія лізинг»укладено додаткову угоду, якою продовжено дію договору оренди № 6/0410 до 30.11.10. П. 2 цієї угоди визначено обов'язок орендаря сплачувати щомісяця по 30 000 грн., а саме в серпні, вересні та жовтні. Порядок внесення коштів та дата виникнення зобов'язання по сплаті орендної плати, зокрема, за листопад 2010 року умовами додаткової угоди не визначено.
Колегія суддів погоджується з висновком, зробленим місцевим господарським судом на підставі аналізу п.п. 4.1, 4.2 договору оренди, якими визначено порядок та строки внесення орендної плати за перші три місяці, а саме щодо того, що умови п.п. 4.1, 4.2 договору до строків та порядку внесення орендної плати в наступних місяцях застосовуватись не можуть. Не встановлено сторонами порядку та строків внесення орендної плати і у додатковій угоді від 09.09.10, в тому числі щодо зобов'язань, що виникли у листопаді 2010 року.
Колегія суддів погоджується з застосуванням місцевим господарським судом до спірних правовідносин норм ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України щодо поняття зобов'язання, обов'язку належного виконання зобов'язань сторонами та недопустимості односторонньої відмови від їх виконання, ч. 1 ст. 759, ст. 762 ЦК України, ч. 1 ст. 283, ст. 286 ГК України, щодо поняття та юридичного змісту договору найму та стягнення з наймача за користування майном плати, розмір та строки внесення якої встановлюються договором. Вірно застосовано судом першої інстанції до правовідносин між сторонами також ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно з якою у разі, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На підставі вищевикладених норм матеріального права господарським судом вірно зазначено про ненадання позивачем доказів звернення до ТзОВ «Мрія Лізинг»з вимогою про проведення розрахунку за листопад 2010 року, відтак, зобов'язання по сплаті орендного платежу за листопад 2010 року в сумі 10 000 грн. у відповідача станом на момент звернення позивача до суду не виникало, що в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для нарахування пені, втрат від інфляції та 3% річних.
Щодо посилань скаржника на ч. 5 ст. 762 ЦК України, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки вказаною нормою матеріального права передбачено періодичність сплати, а не час виникнення зобов'язання по сплаті орендної плати.
Таким чином, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість вимог скаржника, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.11 у справі № 6/29/5022-438/2011 слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.11 у справі № 6/29/5022-438/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник