79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
22.06.11 Справа № 1/89-77
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кордюк Г.Т.
суддів Гриців В.М.
Давид Л.Л.
розглянувши матеріали заяви Відкритого акціонерного товариства “Луцький райагропостач”
про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2007 року за нововиявленими обставинами
у справі № 1/89-77
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Луцький райагропостач”, с. Гірка Полонка
до відповідача: Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення, м. Рівне.
про визнання недійсним договору застави від 20.07.2001 року
За участю представників сторін:
від позивача -Салецька Л.Ф. -голова правління
Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року у справі № 1/89-77 змінено склад колегії, замість суддів Мурська Х.В. та Якімець Г.Г. введено суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2010 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2010 року у справі № 1/89-77 та справу передано на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.
Рішенням господарського суду Волинської області від 20.06.2007 року по справі № 1/89-77 (суддя Гончар М.М.) позов ВАТ «Луцький райагропостач»задоволено, визнано недійсним договір застави від 20.07.2001 року, укладений між ВАТ «Луцький райагропостач»та Волинським регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2007 року (том І, а.с. 143), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2008 року (том І, а.с. 178) рішення господарського суду Волинської області від 20.06.2007 року у даній справі скасовано, в позові ВАТ «Луцький райагропостач»відмовлено.
11 лютого 2008 року ВАТ «Луцький райагропостач»звернувся із заявою (том І, а.с. 187-189) про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2007 року за нововиявленими обставинами.
Як на нововиявлену обставину, позивач покликається та той факт, що рішенням господарського суду Волинської області від 27.12.2007 року у справі №1/150-76 визнано загальні збори акціонерів ВАТ «Луцький райагропостач»від 15.06.2001 року, такими, що не відбулись, визнано недійсним протокол № 5 загальних зборів акціонерів від 15.06.2001 року, визнано недійсною редакцію статуту ВАТ «Луцький райагропостач», зареєстровану 09.07.2001 року Луцькою районною держадміністрацією та скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів -нової редакції статуту ВАТ «Луцький райагропостач», зареєстрованої 09.07.2001 року Луцькою районною держадміністрацією на яку відповідач - Українська державна інноваційна компанія в особі Рівненського регіонального відділення посилається як на одну із причин для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Дане судове рішення, вважає позивач, має істотне значення для з'ясування обставин з визначенням повноважень особи, яка підписала оспорювану угоду від імені ВАТ «Луцький райагропостач». Про наявність у відповідача претензій за оспорюванню угодою, позивачу стало відомо в березні 2007 року під час розгляду справи № 5/25-38 про звернення стягнення на заставне майно, що є поважною підставою для поновлення строку в порядку ст.ст. 261, 267 ЦК України.
У клопотанні від 01.03.2010 року (том ІІ, а.с. 147) про уточнення заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, позивач покликається на те, що рішенням господарського суду Волинської області від 05 жовтня 2009 року у справі № 9/55-76 (новий розгляд справи № 5/38-76) визнано недійсним рішення правління ВАТ «Луцький райагропостач» від 06.07.2001 року, яким надано дозвіл на передачу майна товариства в заставу під забезпечення інноваційного договору укладеного між ТзОВ «Авгур» та Українською територіальною інноваційною компанією (Волинським відділенням).
Рівненське регіональне відділення в поясненні на заяву про перегляд постанови апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами (том ІІІ, а.с. 4), проти доводів викладених в заяві заперечує, вказує на те, що позивачем порушено строк позовної давності на звернення до суду, про що вказав Львівський апеляційний господарський суд в постанові від 23.10.2007 року та підтверджено Вищим господарським судом України у постанові від 30.01.2008 року.
Крім того, відповідач вважає, що заявником не дотримано вимог ч.ч. 1, 3 ст. 113 ГПК України щодо форми заяви та процедури подання заяви, а саме вказує на те, що клопотання позивача від 01.03.2010 року про уточнення заяви про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду додатково враховано як нововиявлені обставини рішення господарського суду Волинської області від 11.08.2007 року у справі № 02/137-76 та у справі № 9/55-76, які залишені без змін, постановою апеляційної інстанції, що суперечить ст. 113 ГПК України.
Розглянувши матеріали заяви, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що постанову апеляційного господарського суду належить залишити без змін, а заяву ВАТ «Луцький райагропостач»про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2007 року за нововиявленими обставинами без задоволення, виходячи з наступного:
Приймаючи 23.10.2007 року у даній справі постанову про відмову в позові ВАТ «Луцький райагропостач»про визнання недійсним договору застави, укладеного 20.07.2001 року між Волинським регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії (заставодержатель) та ВАТ «Луцький райагропостач»(заставодавець), апеляційний суд поклав в основу постанови той факт, що голова правління Кравчук М.М. укладаючи оспорюваний договір застави діяв на підставі Статуту, зареєстрованого 12.09.1997 року, розпорядженням Луцької районної держадміністрації в новій редакції від 09.07.2001 року № 283. Крім того, апеляційною інстанцією зроблено висновок про пропуск позивачем позовної давності встановленої ст. 257 ЦК України тривалістю три роки, оскільки позовна заява товариством подана більше як через 5 років після укладення договору застави.
Крім того, апеляційною інстанцією враховано доводи відповідача щодо компетенції правління та Спостережної ради, визначеної п. 8.3 і п. 8.4.2 Статуту товариства в редакції 09.07.2001 року, який діє без внесення змін до цього часу.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
При цьому слід мати на увазі, що на підставі ст.112 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.40.2010 року (том ІІІ, а.с. 6) у справі № 06/45-76 позов ОСОБА_1. про визнання загальних зборів акціонерів ВАТ «Луцький райагропостач»від 15.06.2001 року такими що не відбулися, визнання недійсним протоколу загальних зборів № 5 від 15.06.2001 року, визнання недійсною реєстрації статуту ВАТ «Луцький райагропостач», здійсненну 09.07.2001 року Луцькою районною держадміністрацією, залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України. Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 року у справі № 06/45-76 (7/95-76; 1/150-76) ухвалу господарського суду Волинської області від 27.04.2010 року залишено без змін.
Отже, посилання заявника ВАТ «Луцький райагропостач»в заяві про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами на те, що у справі 1/150-76 (7/95-76; 06/45-76), визнано загальні збори акціонерів від 15.06.2001 року такими що не відбулися, визнано недійсним протокол загальних зборів № 5 від 15.06.2001 року, визнано недійсною реєстрація статуту ВАТ «Луцький райагропостач»зареєстровану 09.07.2001 року, є такими, що не доведені, а отже не спростовують факту покладеного в основу постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2007 року у даній справі.
Таким чином, укладаючи спірний договір застави 20.07.2001 року, голова правління Кравчук М.М. діяв на підставі Статуту в новій редакції від 09.07.2001 року.
Відповідно до п.п. 8.4.1, 8.4.2 Статуту ВАТ «Луцький райагропостач»в редакції 09.07.2001 року (зареєстрований розпорядженням Луцької районної держадміністрації № 283), виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю є правління.
До компетенції правління належить прийняття рішення про заставу майна, в тому числі основних засобів та майнових прав товариства. Будь-яких доказів, які підтверджують прийняття рішення правлінням про передачу в заставу майна товариства на підставі редакції Статуту товариства від 09.07.2001 року матеріали справи не містять і сторонами не подано.
Матеріали справи містять рішення правління товариства від 06.07.2001 року (протокол № 2 (том І, а.с. 9)), яким надано згоду голові правління на підписання договору застави під забезпечення інноваційного договору між ТзОВ «Авгур»та Українською територіальною інноваційною компанією. Це рішення правління прийнято 06.07.2001 року, тобто до реєстрації нової редакції Статуту товариства, на підставі якого діяв голова правління Кравчук М.М. укладаючи спірну угоду, а саме рішення прийнято коли діяв Статут товариства, зареєстрований розпорядженням райдержадміністрації № 334 від 12.09.1997 року.
Рішенням господарського суду Волинської області від 11.11.2010 року у справі № 7/76-76 (при новому розгляді № 4/44-76) позов акціонера ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним рішення правління товариства від 06.07.2001 року, оформлене протоколом № 2. Рішення залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 року. Постановою Вищого господарського суду України від 04.05.2011 року постанова Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 року та рішення господарського суду Волинської області від 11.11.2010 року залишені без змін.
Статут товариства в редакції 1997 року не передбачав повноважень правління товариства на прийняття рішення про заставу майна. Натомість, п. 9.2.3 Статуту в редакції 1997 року встановлює, що погодження угод про заставу майна належить до компетенції вищого органу товариства -загальних зборів акціонерів. Тому, факт визнання недійсним рішення правління від 06.07.2001 року, яке прийняте до реєстрації нової редакції Статуту товариства від 09.07.2001 року не впливає на висновки апеляційного господарського суду, покладені в основу оскаржуваної постанови.
Як вказано в пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили»від 27.02.1981р. № 1 не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
Факт визнання недійсним рішення правління товариства від 06.07.2001 року, оформлене протокол № 2, не впливає на висновок апеляційної інстанції щодо погодження судом з доводами відповідача щодо компетенції правління та Спостережної ради, які визначені в п. 8.3 та п. 8.4.2 Статуту, оскільки редакція Статуту товариства від 09.07.2001 року не скасована.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2010 року у справі № 9/55-76 (2/68-76; 5/38-76) за позовом акціонера ВАТ «Луцький райагропостач», члена Спостережної ради ОСОБА_1. скасовано рішення господарського суду від 18.01.2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду, якими визнано недійсним рішення правління ВАТ «Луцький райагропостач» від 06.07.2001 року про передачу майна в заставу, справу направлено на новий розгляд.
При новому розгляді справи присвоєно номер 4/50-76. Рішенням господарського суду Волинської області від 22.06.2010 року у справі № 4/50-76 при новому розгляді відмовлено в позові ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення правління ВАТ «Луцький райагропостач»від 06.07.2001 року, оформлене протоколом № 2 (том ІІІ, а.с. 7). Рішення суду мотивоване тим, що на час прийняття рішення правління, ОСОБА_1 прав та обов'язків акціонера не набув.
Даний факт спростовує доводи ВАТ «Луцький райагропостач»викладені в клопотанні про уточнення заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції (том ІІ, а.с. 147) про те, що рішення господарського суду Волинської області від 05.10.2009 року у справі № 9/55-76 (новий розгляд № 4/50-76), задоволено позов акціонера ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення правління товариства від 06.07.2001 року, оформлене протоколом № 2.
Апеляційна інстанція приходить до висновку, що доводи, викладені в заяві позивача про перегляд постанови апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами не спростовують висновку суду апеляційної інстанції викладені в постанові від 23.10.2010 року про пропущення позивачем строку позовної давності на звернення до суду, про що підтвердив Вищий господарський суд України в постанові від 30.01.2008 року, що позивачем подано позовну заяву більше як через п'ять років після укладення договору застави, без клопотання про відновлення цього строку, а стороною у справі -відповідачем подано заяву про застосування позовної давність в порядку ст. 267 ЦК України.
Покликання позивача в заяві (том І, а.с. 187-189) про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, що про наявність у відповідача претензій за оспорюванню угодою, товариству стало відомо лише в березні 2007 року під час розгляду господарським судом Волинської області справи № 5/25-38 про звернення стягнення на заставне майно не заслуговують на увагу, оскільки звертаючись до суду з позовом у даній справі в квітні 2007 року про визнання недійсним договору застави, позивач на зазначену обставину у позовній заяві не вказував, і місцевий господарський суд та апеляційний суд дану обставину не досліджували, а тому вона не може слугувати підставою для скасування постанови апеляційної інстанції від 23.10.2010 року про відмову у позові ВАТ «Луцький райагропостач»у зв'язку із пропуском позовної давності.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2007 року по справі №1/89-77 слід залишити без змін, а заяву про перегляд даної постанови за нововиявленими обставинами -без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1131, 114 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-
1. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2007 року по справі №1/89-77 залишити без змін, заяву ВАТ «Луцький райагропостач»-без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.
3. Справу направити в місцевий господарський суд.
Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.
суддя Гриців В.М.
суддя Давид Л.Л.