24.06.11
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. канцелярії 672-847
проспект Миру , 20 тел./факс 774-462
Іменем України
Рішення
21 червня 2011 року Справа №8/70
За позовом: Першого заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави
в особі позивача: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. О. Теліги, 8/58А/59, м. Київ, 04112 (Чернігівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, пр.Миру, 14, м.Чернігів, 14000)
до відповідача: Фермерського господарства “Високий Жайвір”, вул. Придеснянська, 51, с. Змітнів, Сосницький район, Чернігівська область, 16141
про стягнення 11458грн.53коп.
Суддя Т.Г.Оленич
від позивача: ОСОБА_1. -директор відділення, довіреність від 15.04.2011р., зареєстрована в реєстрі за №165
від відповідача: не з'явився
Прокурор участі в судовому засіданні не приймав.
В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Першим заступником прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі позивача - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (Чернігівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств) подано позов про стягнення з Фермерського господарства “Високий Жайвір” 10000грн. неповернутої в строк частини фінансової допомоги, наданої на поворотній основі на підставі договору №6 від 28.07.2008р., 676грн.20коп. пені, нарахованої за період з 20.09.2010р. по 01.03.2011р., 650грн. інфляційних нарахувань, 132грн.33коп. процентів річних, нарахованих за період з 20.09.2010р. по 01.03.2011р.
Позивачем підтримано позов прокурора.
В судовому засіданні, яке відбулось 21.06.2011р., позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що інфляційні нарахування обчисленні ним за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року. При цьому, розмір інфляційних нарахувань залишився незмінним і становить 650грн. Вказані уточнення враховуються судом при вирішенні спору.
Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Представник відповідача в засідання господарського суду не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення йому 07.06.2011р. ухвали суду від 06.06.2011р. про порушення провадження у справі. Про поважність причин неявки суд не повідомлено.
Оскільки явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався. До того ж, присутній в судовому засіданні представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Клопотання позивача про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
28 липня 2008 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Чернігівського відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивач у справі, Чернігівське відділення Укрдержфонду за умовами договору) та Фермерським господарством “Високий Жайвір” (відповідач у справі, фермерське господарство за умовами договору) укладено договір №6 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 50000грн., а відповідач, в свою чергу, зобов'язався використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.
В п.п.4.1., 4.2. договору сторони встановили, що фінансова підтримка (допомога) надається фермерському господарству терміном до 20 липня 2013 року. Фінансова підтримка (допомога) повертається фермерським господарством згідно із встановленим графіком (п.3.4.2.).
Як вбачається із п.3.4.2. договору фермерське господарство взяло на себе зобов'язання повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) частинами у такі строки:
до 20 вересня 2010 року в сумі 10000грн.;
до 20 вересня 2011 року в сумі 10000грн.;
до 20 вересня 2012 року в сумі 15000грн.;
до 20 липня 2013 року в сумі 15000грн.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №6 від 28.07.2008р. є договором позики, положення якого регулюються § 1 глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Факт надання позивачем відповідачу фінансової допомоги у сумі 50000грн. підтверджується платіжним дорученням №6 від 31.07.2008р. (копія -а.с.17).
Згідно із ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За умовами договору відповідач зобов'язався повернути частину отриманої фінансової допомоги у сумі 10000грн. до 20 вересня 2010 року.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України у випадку встановлення у зобов'язанні строку його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
В порушення умов договору відповідач першу частину позики в сумі 10000грн. відповідно до графіку її повернення не сплатив. Таким чином заборгованість становить 10000грн.
Відповідачем не надано суду доказів, які підтверджують факт повернення ним першої частини позики в сумі 10000грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем зобов'язання не виконані, в зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10000грн. неповернутої в строк частини фінансової допомоги, наданої на поворотній основі на підставі договору №6 від 28.07.2008р., є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5.2. договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство повинно сплачувати пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
З урахуванням вказаної умови договору прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 676грн.20коп. пені, нарахованої за період з 20.09.2010р. по 01.03.2011р.
Як встановлено вище, сторони домовились, що частина фінансової допомоги у розмірі 10000грн. буде повернута фермерським господарством до 20 вересня 2010 року.
Відповідно до ст.ст.251, 252 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Обумовлений сторонами в договорі час виконання відповідачем обов'язку щодо повернення частини фінансової допомоги за своєю правовою природою в силу ст.251, 252 Цивільного кодексу України є терміном, оскільки визначається конкретною календарною датою, а саме 20.09.2010р. Таким чином, відповідно до графіку повернення фінансової допомоги (п.3.4.2. договору) днем повернення позики в сумі 10000грн. є саме 20 вересня 2010 року.
Відповідно до положень ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.
Отже підставою для стягнення з боржника пені є невиконання або неналежне виконання останнім взятого на себе зобов'язання, зокрема з порушення встановленого договором строку його виконання.
Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. В розумінні норм чинного законодавства за своєю правовою природою період нарахування пені є строком.
Згідно із ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Період прострочення виконання зобов'язання починається з наступного дня за днем, в який боржник мав виконати зобов'язання.
Оскільки сторонами визначено момент повернення частини фінансової допомоги календарною датою, а саме 20.09.2010р., період прострочення виконання зобов'язання має обчислюватись з наступного дня після відповідної календарної дати, а саме з 21.09.2010р.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог (а.с.20), пеню за несвоєчасне повернення частини фінансової допомоги у сумі 10000грн. нараховано з 20.09.2010р., що не відповідає умовам договору, оскільки в цей день відповідач мав повернути частину отриманих грошових коштів, а відтак прострочення виконання зобов'язання ще не відбулось.
За розрахунком позивача розмір пені за період з 20.09.2010р. по 01.03.2011р. 676грн.20коп.
Разом з тим, з урахуванням правильного періоду прострочення виконання зобов'язання, а саме з 21.09.2010р. по 01.03.2011р., розмір пені складає 672грн.
Враховуючи, що прострочення виконання відповідачем обов'язку з повернення частини фінансової допомоги у сумі 10000грн. підтверджується матеріалами справи, з урахуванням фактичного періоду прострочення виконання відповідачем вказаного обов'язку, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 672грн. пені, нарахованої за період з 21.09.2010р. по 01.03.2011р.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з поясненнями позивача індекс інфляції нарахований ним на суму боргу за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року. За розрахунком (а.с.21) розмір інфляційних нарахувань складає 650грн.
Здійснивши перевірку правильності обчислення втрат від інфляції, судом встановлено, що за вказаний період з урахуванням повідомлених Державним комітетом статистики України індексів інфляції, розмір інфляційних нарахувань складає 354грн.76коп.
Оскільки інший розмір не встановлено сторонами в договорі, як вбачається із розрахунку (а.с.21), на суму боргу нараховано три проценти річних за період з 20.09.2010р. по 01.03.2011р. у сумі 132грн.33коп. Як встановлено судом вище, початок прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо повернення частини фінансової допомоги у сумі 10000грн. припадає на 21.09.2010р., а тому нарахування процентів річних має здійснюватись також з 21.09.2010р.
Здійснивши перерахунок процентів річних судом встановлено, що за період з 21.09.2010р. по 01.03.2011р. розмір процентів річних складає 131грн.20коп.
Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, вимоги прокурора та позивача підлягають задоволенню частково, з урахуванням встановлених судом фактичних сум. Таким чином з відповідача підлягає стягненню 354грн.76коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року, та 131грн.20коп. процентів річних, нарахованих за період з 21.09.2010р. по 01.03.2011р.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 10000грн. неповернутої в строк частини фінансової допомоги, 672грн. пені, нарахованої за період з 21.09.2010р. по 01.03.2011р., 354грн.76коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року, та 131грн.20коп. процентів річних, нарахованих за період з 21.09.2010р. по 01.03.2011р.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.251, 252, 253, 530, 549, 610, 611, 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства “Високий Жайвір”, вул. Придеснянська, 51, с. Змітнів, Сосницький район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 35669025, р/р 26005300344 в Менському відділенні ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 343110) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул.О.Теліги, 8/58А/59, м.Київ (ідентифікаційний код 21402205, р/р 37113018000996 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592) 10000грн. боргу, 672грн. пені, 354грн.76коп. інфляційних нарахувань, 131грн.20коп. процентів річних.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фермерського господарства “Високий Жайвір”, вул.Придеснянська, 51, с. Змітнів, Сосницький район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 35669025, р/р 26005300344 в Менському відділенні ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 343110) в доход Державного бюджету (код 22825965, рах. 31111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) 111грн.58коп. державного мита.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фермерського господарства “Високий Жайвір”, вул. Придеснянська, 51, с. Змітнів, Сосницький район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 35669025, р/р 26005300344 в Менському відділенні ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 343110) в доход Державного бюджету (отримувач -державний бюджет м.Чернігова, код 22825965, рах. №31210264700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку - 264) 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Т.Г.Оленич
Повне рішення підписано 24 червня 2011 року.
Суддя Т.Г.Оленич