Справа № 2а-898/10/1770
18 березня 2010 року 12 год. 30 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Василевич І. І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Мовчун А. І.
відповідача: представник Іщук О. В., Дудука І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради
до Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Рівненській області
визнання незаконною та скасування постанови, -
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Іщука О.В. про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 17552229 від 01.03. 2010 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісячно, з дня закінчення виплати допомоги по вагітності і пологах та по дату досягнення дитиною трирічного віку за рахунок субвенцій з Державного бюджету України, тобто є періодичним платежем.
Про зазначене управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради інформувало Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Рівненської області (зокрема, на адресу державної виконавчої служби було направлено лист №01/9-6881 від 11.11.2009 р.).
Крім того позивач зазначає, що враховуючи неможливість виконання в даний час постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року по справі № 6302/09/9104 у зв'язку з відсутністю передбачених на дані цілі бюджетних асигнувань (Закон України «Про Державний бюджет на 2010 рік»не прийнятий) та порядку погашення заборгованості відповідно до рішень судів з виплат допомоги по догляду за дитиною (відповідний порядок має бути розроблений та затверджений у березні 2010 року відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2010 року № 222-р). Також управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до Львівського апеляційного адміністративного суду із заявою ( №08-1124 від25.02.2010 року) про відстрочку виконання рішення суду.
Ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає можливість зупинення виконавчого провадження у разі звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення.
Одночасно із адміністративним позовом позивачем подано клопотання (№08-1230 від 02.03.2010р.) про забезпечення адміністративного позову.
В даному клопотанні просить суд зупинити дію оскаржуваної постанови (ВП № 17552229 від 01.03. 2010 року) державного виконавця, мотивуючи тим, що положення ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»прямо передбачають, шо виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, до яких належить і виплата щомісячної допомоги по догляду за дитиною, а також враховуючи, що повернення суми стягнутого виконавчого збору значно ускладниться після повного виконання постанови про стягнення виконавчого збору.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
У ході судового засідання відповідач подав письмові заперечення на позовну заяву та проти позову заперечував, посилаючись на правомірність своїх дій та законності прийняття постанови ВП № 17552229 від 01.03. 2010 року.
Свої заперечення мотивував тим, що на виконанні підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області перебуває рішення суду, за яким боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії. Статтею 76 Закону України "Про виконавче провадження" визначено виключний порядок виконання рішень даної категорії, а ч. 1 ст. 76 даного закону передбачає надання боржнику строку для добровільного виконання рішення. Таким чином, відповідач вважає, що позов є безпідставним та просить відмовити у його задоволені повністю.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено, що постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Рівненській області Іщука О.В. від 22.02.2010 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-4531 від 15.02.2010 року та надано боржнику - управлінню праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, строк для добровільного виконання постанови суду до 01.03.2010р.
В подальшому, державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Рівненській області Іщуком О.В. була прийнята постанова (ВП № 17552229 від 01.03.2010 року) про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 850 грн.
Вищевказана постанова про стягнення з боржника виконавчого збору мотивована невиконанням боржником виконавчого документа в строк для добровільного виконання рішень.
Дослідивши надані докази та надавши їм юридичну оцінку суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, а відтак не підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип обов'язковості судових рішень.
Як вбачається з частин 2 та 3 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Частинами 2, 4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Як вбачається з фактичних обставин справи, державний виконавець відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа (№2-а-4531 від 15.02.2010 року) Рівненського окружного адміністративного суду 22 лютого 2010 р. та надав строк для добровільно виконання виконавчого документа до 01 березня 2010 р.
Таким чином строк для добровільно виконання виконавчого листа №2-а-4531, згідно постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС від 22.02.2010 р., сплинув 01 березня 2010 року і на цій підставі державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору (ВП №17552229 від 01.03.2010 року).
Дана постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління остиції у Рівненській області з дотриманням вимог ст. ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження".
Позивач у своєму позові зазначає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нєю трирічного віку є періодичним платежем. Проте позивачем не враховано, що на виконанні в підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої службі Головного управління юстиції у Рівненській області перебуває рішення суду, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії.
Виключний порядок виконання рішень даної категорії, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначає ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження».
Ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження»визначає: «Після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цьо Закону визначає йому строк для добровільного виконання рішення».
Ч. 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»визначає перелік виконавчих документів, за якими строк для добровільного виконання не встановлюється. Зокрема зазначено: «У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог строк для добровільного виконання не встановлюється».
Враховуючи викладене, слід зазначити, що твердження позивача про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є періодичним платежем, яка підлягає до нарахування та виплати за виконавчим листом № 2-а-4531 виданого 15.02.2010 року Рівненським окружним адміністративним є повністю безпідставним.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
В даному випадку до державного виконавця клопотання боржника про звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення не надходило, внаслідок чого державний виконавець не звертався до органу, що видав виконавчий документ із заявою про відстрочку виконання рішення суду.
А тому підстави для винесення постанови про зупиненння виконавчого провадження, з підстав, передбачених п. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадженнях" у державного виконавця відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено належними засобами доказування правомірність своїх дій та винесення постанови, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 70, 71, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Щербаков В. В.
Постанова складена в повному обсязі 22.03.2010 року