21 червня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4781/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
при секретарі - Протас О.М.,
за участю: представника позивача - Фищука В.В.,
представника відповідача - Тітовець Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "КСК Сервіс - Картрідж" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -
02 червня 2011 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "КСК Сервіс - Картрідж" про стягнення адміністративно - господарських санкцій в сумі 7470,00 грн. та пені в розмірі 107,52 грн.посилаючись на те, що в порушення вимог статей 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року №875-ХІІ (надалі -Закон №875-ХІІ), у 2010 році відповідачем не забезпечено працевлаштування одного інваліда.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Частиною першою статті 19 Закону №875-ХІІ передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
На виконання зазначеної норми в поданому Звіті відповідач самостійно обрахував норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та зазначив у кількості 1 такого робочого місця. Разом з тим, згідно цього ж Звіту, на підприємстві у 2010 році особи яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність не працювали. Крім того, у рядку 06 вказаного звіту відповідачем самостійно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 7470,00 грн.
За недотримання нормативу робочих місць по кількості працюючих інвалідів позивачем нараховано адміністративно-господарську санкцію у розмірі 7470,00 грн.
Відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. У відповідності до частини другої статті зазначеного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Прострочення терміну оплати адміністративно-господарських санкцій відповідачем складає 48 дні (з 16.04.2011 по 02.06.2011), у зв'язку з чим відповідачу нараховано пеню у розмірі 107,52 грн.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України “Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення” № 420 від 19.12.2005 року, затверджено форму звітності №3-ПН “Звіт про наявність вакансій”, яка подається підприємствами, установами й організаціями, їх структурними підрозділами та філіями незалежно від форми власності та господарювання за наявності вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків за наявності вакансій.
Відповідно до розділу 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України “Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення”№420 від 19.12.2005, у графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ, із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.
В судовому засіданні встановлено та не спростовується сторонами по справі, що відповідач протягом 2010 року не повідомляв центр зайнятості про наявність вільних робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не вжив заходів щодо працевлаштування інвалідів.
Оскільки вказані суми так і не були сплачені відповідачем, то відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону №875-ХІІ дані суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав зробивши про це усну заяву.
Визнання відповідачем адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, виходячи з наступного відповідно до ч. першої, третьої ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "КСК Сервіс - Картрідж" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "КСК Сервіс - Картрідж" (м.Полтава, площа Павленківська 12, код ЄДРПОУ 34962993, Р/Р 26009060175432 в КБ "Приватбанк", МФО 331401) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Полтава, вул. Зигіна 1, УДК в м.Полтаві, код ЄДРПОУ 34698804, р/р 31218230700002 в ГУДК у Полтавській області, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції в сумі 7470 (сім тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп. та пеню в сумі 107 (сто сім ) грн. 52 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2011 року.
Суддя Г.В. Костенко