Справа № 2а-2237/10/1570
22 червня 2011 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
за участю секретаря - Рачкова О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Суворовського району м. Одеси про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В березні 2010 року з позовом до суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та прокуратури Суворовського району м. Одеси про визнання бездіяльності відповідачів протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
25.06.2010 року позивачами надано заяву про зміну позовних вимог (а.с.92).
Ухвалою суду від 07.10.2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та прокуратури Суворовського району м. Одеси про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду, у зв'язку з клопотанням ОСОБА_2 про відкликання позовної заяви (а.с.113).
Ухвалою суду від 02.02.2011 року закрито провадження щодо частини позовних вимог ОСОБА_1 до Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання бездіяльності відповідачів протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (а.с.138-139).
У судовому засіданні 22.06.2011 року позивач та його представник просили задовольнити уточнені позовні вимоги, зіславшись на обставини, які зазначені у позовній заяві (а.с.4-7) та поясненнях до неї (а.с.84-87). Просили визнати бездіяльність Прокуратури Суворовського району м. Одеси по заявах про злочини та бездіяльність міліції, поданих в період з 02.10.2009 року по 08.11.2009 року незаконною та винести окрему ухвалу щодо невідповідності займаної посади прокурора Суворовського районі м. Одеси ОСОБА_3 Позивач на заявлених вимогах наполягав, оскільки має місце бездіяльність відповідача при розгляді звернень, не реагування на порушення, не поновлено їх конституційне право на житло.
Представник прокуратури Суворовського району м. Одеси у судових засіданнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обґрунтування зазначені в запереченнях на адміністративний позов (а.с.53-54,146-147) та не погоджувався з доводами позивача, вважаючи їх необґрунтованими. Представник відповідача просив в задоволені вимог відмовити, оскільки звернення позивача розглянуті прокуратурою, рішення Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було скасовано, а матеріали направлено на додаткову перевірку, а тому відсутня бездіяльність щодо неналежного контролю за діяльністю Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та незахисту конституційного права позивача на житло.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
Відповідач -прокуратура Суворовського району м. Одеси здійснює прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів, тобто є суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції та у відповідності до положень Закону України «Про звернення громадян»розглядає звернення громадян, а тому справи за позовами щодо оскарження її рішень, дій чи бездіяльності з цього приводу на підставі п.1 ч.2 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 до прокуратури Суворовського району м. Одеси були подані заяви від 05.10.2009 року (а.с.12-13), від 06.10.2009 року (а.с.14-15) та від 07.11.2009 року (а.с.35) про необхідність прокурорського втручання у вирішення її питання щодо порушення конституційного права на житло та порушення кримінальної справи.
02.12.2009 року за №9316 вих.-09 Прокуратурою Суворовського району м. Одеси ОСОБА_1 направлено відповідь на заяви від 05.10.2009 року та 06.10.2009 року (а.с.36-37) та зазначено, що у провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_8., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ін. до ВАТ «Одессільмаш»про визнання дій відповідача з обмеження користування житлом незаконним, заборони у будь-якій спосіб перешкоджати користування житлом, погіршувати стан та умови проживання, в тому числі відмикати від водо та енергопостачання, а також стягнення моральної шкоди. Також, прокуратурою Суворовського району м. Одеси до Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області направлено доручення з вимогою забезпечення громадського порядку біля будівлі гуртожитку та своєчасного реагування на виявлені порушення прав мешканців гуртожитку відповідно до діючого законодавства.
31.12.2009 року за №3935 вих-09 відповідачем направлено відповідь на заяву від 07.11.2009 року (а.с.73), у якій повідомлено заявника про відсутність підстав для внесення актів прокурорського реагування, оскільки у провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1., ОСОБА_4, ОСОБА_8., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ін. до ВАТ «Одессільмаш»про визнання дій відповідача з обмеження користування житлом незаконним, захоронення у будь-якій спосіб перешкоджати користування житлом, погіршувати стан та умови проживання, в тому числі відмикати від водо та енергопостачання, а також стягнення моральної шкоди. Вказана справа знаходиться на розгляді у суді і остаточне рішення по ній не прийнято. Крім того, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02.11.2009 року було скасовано ухвалу від 09.10.2009 року, щодо заборони ВАТ «Одессільмаш»вчиняти будь-які дії, щодо обмеження у користуванні житлом.
Позивач вважає, що відповіді на порушені у заявах питання не були надані, бездіяльність полягає у тому, що не був проведений кваліфікований, неупереджений, об'єктивний, своєчасний розгляд її звернень з метою оперативного вирішення порушених прав, задоволення законних вимог заявника.
Оцінюючи оскаржені дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про їх неправомірність в частині несвоєчасного розгляду та ненадання повної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 05.10.2009, 06.10.2009 та 07.11.2009 року виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Згідно з ст. 4 вказаного Закону діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань, закріплених Конституцією України: незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про міліцію»нагляд за додержанням законності у діяльності міліції здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.
Згідно із ст. 227 КПК України прокурор здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства може, в тому числі, вимагати від органів дізнання і досудового слідства матеріали про хід дізнання, скасовувати незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання, давати письмові вказівки.
При розгляді зазначених звернень, використовуючи права, передбачені ст. 227 КПК України, відповідачем було витребувано матеріали перевірки за результатами розгляду звернень, в тому числі ОСОБА_1 Суворовським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, перевірено законність прийнятого рішення органами міліції, встановлено, що перевірку проведено поверхово та не в повному обсязі, винесено постанову від 02.11.2009 року, якою постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.10.2009 року скасовано, а матеріали перевірки направлено до Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області для проведення додаткової перевірки із вказівками (а.с. 135-137). Крім того, згідно з наданою відповіддю від 02.12.2009 року, Суворовському РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було надано доручення з вимогою забезпечення громадського порядку біля будівлі та своєчасного реагування на виявлені порушення прав мешканців.
Таким чином, не має місце бездіяльність відповідача при здійсненні контролю за діяльністю Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області при розгляді заяв позивача.
Статтею 12 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами.
Порядок розгляду звернень громадян та проведення особистого прийому в органах прокуратури України регламентовано Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 28.12.2005 р. № 9.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України (далі - Інструкція) положення Інструкції поширюються на звернення, отримані поштою або в письмовій, усній формі на особистому прийомі.
Пунктом 4.10 Інструкції передбачено, що при вирішенні звернень для перевірки їх доводів в обов'язковому порядку мають бути витребувані необхідні документи, пояснення службових та інших осіб, дії яких оскаржуються. За підсумками складається мотивована довідка, а якщо у зверненнях йдеться про вчинення злочину, то приймається рішення відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства (ст. 97 КПК України).
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані положеннями Закону України «Про звернення громадян»02.10.1996 року № 393/96-ВР. Вказане забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до абзацу 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Статтею 18 вказаного Закону передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до ст. 19 цього Закону, органи державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують; об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову.
З метою забезпечення реалізації та гарантування закріплених Конституцією України права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, права громадян на участь в управлінні державними справами, а також підвищення ефективності роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування зі зверненнями громадян Указом Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування»від 07.02.2008 року № 109/2008 постановлено: Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов'язкове одержання обґрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України «Про звернення громадян», упорядкування роботи зі зверненнями громадян, зокрема, щодо: недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням строків, установлених законодавством, безпідставної передачі розгляду звернень іншим органам; викоренення практики визнання заяв чи скарг необґрунтованими без роз'яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними рішень; створення умов для участі заявників у перевірці поданих ними заяв чи скарг, надання можливості знайомитися з матеріалами перевірок відповідних звернень; узяття під особистий контроль керівниками відповідних органів розгляду звернень; приділення особливої уваги вирішенню проблем, з якими звертаються ветерани війни та праці, інваліди, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітні сім'ї, одинокі матері та інші громадяни, які потребують соціального захисту та підтримки; запровадження постійного контролю за організацією роботи посадових та службових осіб зі зверненнями громадян; з'ясування причин, що породжують повторні звернення громадян, систематичного аналізу випадків безпідставної відмови в задоволенні законних вимог заявників, проявів упередженості, халатності та формалізму при розгляді звернень; вжиття заходів для поновлення прав і свобод громадян, порушених унаслідок недодержання вимог законодавства про звернення громадян, притягнення винних осіб у встановленому порядку до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків щодо розгляду звернень громадян.
Відповідно до п.7 зазначеного Указу Президента, рекомендовано Генеральній прокуратурі України, зокрема вжити додаткових заходів щодо забезпечення нагляду за додержанням прав громадян на звернення та особистий прийом, додержанням законів з питань звернень громадян, поновлення порушених прав; забезпечувати участь представників органів прокуратури в роботі постійно діючих комісій з питань розгляду звернень громадян.
Вищезазначеними нормами встановлено порядок та пріоритети при розгляді скарг, заяв громадян, а також проведення особистого прийому громадян, зокрема прокуратурою.
З урахуванням наведеного прокуратура має своєчасно надавати повні відповіді на звернення громадян, якщо у таких зверненнях містяться відповідні вимоги з посиланням на норми чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Дослідивши надані відповідачем відповіді на заяви ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що з них не вбачається належне виконання прокуратурою Суворовського району м. Одеси покладених на неї обов'язків щодо розгляду та надання обґрунтованих відповідей на звернення позивача, як це передбачено законами України «Про звернення громадян», «Про прокуратуру», Указом Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування»№ 109/2008 від 07.02.2008 року, Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 28.12.2005 року № 9гн.
Натомість, прокуратурою Суворовського району м. Одеси надані стислі відповіді з посиланням на здійснення судового розгляду справи, яка стосується інтересів заявника та з висновками про відсутність підстав для винесення актів прокурорського реагування, але не надано повних відповідей на порушені питання, які потребують негайного вирішення, як того вимагають подані звернення та норми чинного законодавства.
Крім того, статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
З матеріалів справи вбачається, що заяви ОСОБА_1 були подані до прокуратури Суворовського району м. Одеси 05.10.2009 року та 06.10.2009 року, однак відповідь по ним була надана лише 02.12.2009 року, за скаргою від 07.11.2009 року - 31.12.2012 року, тому, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», а саме рішення за результатами розгляду скарг прийнято в строк більше одного місяця від дня їх надходження, при цьому рішення про продовження терміну розгляду відсутні.
Розглядаючи вказані звернення позивача, прокуратура Суворовського району м. Одеси діяла в межах своїх повноважень, але з порушенням встановленого законами України порядку розгляду. Надані відповіді відповідача є неповними та надані з порушенням строків їх розгляду.
За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведення прокуратурою виконання вимог законів в частині своєчасного розгляду та надання повної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 05.10.2009, 06.10.2009 та 07.11.2009 року., а тому в цій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Щодо винесення окремої ухвали про невідповідність займаній посаді прокурора Суворовського району м. Одеси, суд зазначає, що порядок постановлення судом окремих ухвал визначений статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України та вважає, що підстави для постановлення окремої ухвали відсутні виходячи з наступного.
У відповідності до ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд зазначає, що позовна вимога - це процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів у справах, що виникають з відповідних правовідносин. Позовні вимоги можуть спрямовуватися на поновлення порушеного права й усунення наслідків правопорушення. Позовна вимога повинна містити вимогу до відповідача.
У відповідності до ч.3 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Це означає, що зазначена частина статті містить перелік вимог, що можуть міститися у конкретному адміністративному позові. Вимога позивача про постановлення окремої ухвали не є вимогою адміністративного позову, перелік яких визначений КАС України. Окрема ухвала -це судове рішення адміністративного суду, яке опосередковує виявлені судом під час розгляду справи порушення закону, тобто нормативно сформульоване право суду постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії або бездіяльності яких визнаються протиправним (мають ознаки правопорушення). Окрема ухвала є реагуванням на ті порушення, що не можуть бути усунені постановою, а також на причини й умови вчинення порушень з метою запобігання їх повторенню.
Виходячи з наведеного, судом не вбачається підстав для винесення окремої ухвали відносно прокурора Суворовського району м. Одеси щодо невідповідності займаній посаді.
Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд також вважає за необхідне на підставі положень ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Суворовського району м. Одеси про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність прокуратури Суворовського району м. Одеси в частині несвоєчасного розгляду та ненадання повної відповіді на звернення ОСОБА_1 від 05.10.2009, 06.10.2009 та 07.11.2009 року.
3. В іншій частині адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 25 червня 2011 року
року.
Суддя Бутенко А.В.