Справа № 2а-9764/10/1570
10 червня 2011 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Таратунської О.В.
За участю сторін:
Представника позивача: Гладченко В.Ю.
Представник відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 22777,16 грн., -
Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі фізичних осіб за землю у розмірі - 1343,16 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 21 434,00 грн. за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Позивач зазначає, що відповідачем самостійно визначена заборгованість по орендній платі фізичних осіб за землю по декларації № 3422 у сумі 1343,16 грн. та на час подачі позову до суду є несплаченою. Крім того, в ході перевірки за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності встановлено порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так як в реалізації знаходились товарні запаси, які не обліковані у встановленому законом порядку. Також перевіряючими встановлено порушення п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: готівка, що надходила до каси не оприбутковувалась. Таким чином, за вказані порушення, з урахуванням штрафних санкцій, податковий борг відповідача становить 21 434,00 грн., а в загальній сумі 22 777,16 грн. Так як в добровільному порядку борг відповідачем не сплачено, позивач просить стягнути суму боргу в судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином та своєчасно, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заперечень на адміністративний позов не подала, про причини неявки до суду не повідомила, тому суд з огляду на приписи ст. 128 КАС України вирішив розглянути справу за її відсутності за наявними в матеріалах справи доказами.
У судовому засіданні 31.03.2011 року приймав участь представник відповідача, який адміністративний позов не визнав та надав пояснення по справі. Зазначав, що прийняті позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій -протиправні та прийняті з порушенням діючого законодавства, адже позивач, застосовуючи штрафні санкції за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не врахував, що ОСОБА_2 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, а тому не повинна вести облік товару за місцем реалізації. Що стосується виявленого в ході перевірки порушення п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, то представник відповідача зазначив, що підприємцем, на відміну від підприємств, касова книга не ведеться, у зв'язку з чим застосування штрафних санкцій за порушення зазначеної норми є неправомірним. Окрім того, представник відповідача вважав, що процедура проведення перевірки здійснена не у відповідності з законодавством, працівниками ДПС було незаконно здійснено контрольну закупівлю товарів, з приводу чого відповідач зверталась зі скаргою до ДПА в Одеській області. У зв'язку із зазначеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні суд встановив наступне:
ОСОБА_2 відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № НОМЕР_4 від 15.07.2010 року перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси з 01.10.1998 року (а.с. 19).
Відповідно до свідоцтва серії З № НОМЕР_5 виданого 01.01.2010 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси терміном дії на 2010 рік, відповідач є платником єдиного податку (а.с. 88).
Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст.ст. 4, 5 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року № 1251-XII платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі); облік платників податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ (далі Закон України № 2535-ХІІ) до компетенції органів державної податкової служби відноситься здійснення контролю за правильністю обчислення і справляння земельного податку. Стаття 2 Закону України "Про плату за землю" встановлює, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі -Закон України № 2181-III) податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ст. 17 Закону № 2535-XII).
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно облікової картки платника податків ОСОБА_2 станом на 30.07.2010 року заборгованість відповідача по орендній платі фізичних осіб за землю склала 1343,16 грн. Дана сума ОСОБА_2 була визначена самостійно по декларації № 3422 (а.с. 20), та з огляду на приписи ст. 5 Закону України № 2181-III ці податкові зобов'язання відповідача є узгодженими але не сплаченими.
Згідно з пп. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Приморському районі м. Одеси в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі фізичних осіб за землю у розмірі 1343,16 грн. підлягають задоволенню.
Судом також встановлено, що 27.04.2010 року на підставі плану-графіку проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області на квітень 2010 року (а.с. 57) та направлення №2541/23-7017 від 23.04.2010 року (а.с. 60) фахівцями ДПА в Одеській області головними державними податковими ревізорами-інспекторами Пархоменко Н.В. та Гайванюк С.І. було проведено перевірку крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1»за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій. Перевіркою встановлено порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі -Закон № 265/95-ВР), та п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі -Положення № 637).
Зазначені порушення відображені в акті перевірки від 29.04.2010 року № 1994/15/32/23/НОМЕР_1 (а.с. 7-8), де зазначено, що відповідачем готівкові кошти, які надішли до каси від продажу бра (артикул Ро Р2482Е) у сумі 1186 грн. не були оприбутковані у книзі обліку доходів та витрат. Крім того суб'єктом господарювання облік товарів на загальну суму 7752,00 грн. за місцем їх реалізації у порядку, встановленому законодавством, не ведеться.
Згідно товарного чеку відповідачем було здійснено продаж за готівкові кошти бра (артикул Ро Р2482Е) вартістю 1186 грн. (а.с. 9).
Згідно відомості щодо повноти оприбуткування реалізації та фактичних залишків запасів у крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, знаходились товарні запаси на загальну суму 7752,00 грн., облік яких у встановленому законодавством порядку не вівся.
Перевірку було проведено у присутності суб'єкта господарювання ОСОБА_2, яка від підписання акту відмовилася, про що був складений акт (а.с. 11).
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Приморському районі було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.05.2010 року № 0005182360, яким до відповідача за порушення п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року №436/95 (далі Указ Президента України № 436/95) застосовано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 5930,00 грн. (а.с. 13).
Також на підставі висновків акту перевірки ДПІ у Приморському районі було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.05.2010 року № 0005172360, яким до відповідача за порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР на підставі ст.ст. 20, 21 того ж Закону застосовано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 15504,00 грн. (а.с. 13).
У зв'язку із незгодою відповідача із зазначеними рішеннями нею до ДПА в Одеській області було подано скаргу б/н та б/д (вхід. ДПА № 314/П/С від 31.05.2010 року), яка рішенням заступника Голови ДПА в Одеській області № 23624/П/25-0008 була залишена без задоволення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21434,00 грн. з наступних підстав.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно зі ст. 6 того ж Закону фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до п. 4 «Перехідних положень»Конституції України Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституції України мав право видавати, схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної ради України в порядку, встановленому ст. 93 Конституції. Такий Указ президента України діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною радою України з цих питань.
В період дії «Перехідних положень»Конституції України було видано Указ Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Статтею 4 Указу №727/98 визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Порядок ведення спрощеного обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва відповідно до цього Указу затверджується Міністерством фінансів України ( ст. 6 Указу).
Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12 із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18 травня 1993 року № 17 затверджено «Інструкцію про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю»(далі Інструкція № 12), у додатку № 10 до якої затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року.
Статтею 13 цієї Інструкції визначено, що оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV обов'язок щодо ведення бухгалтерського обліку поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.
Таким чином, оскільки порядок оподаткування відповідача передбачає ведення обліку придбаних або проданих ним товарів, то він не може бути звільнений взагалі від обов'язку із ведення обліку товарних запасів в місці проведення їхньої реалізації у відповідності до останнього речення ст. 6 Закону України № 265/95-ВР.
Статтею 21 Закону № 265/95-ВР визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає доводи відповідача, які викладені у скарзі на адресу ДПА в Одеській області, щодо відсутності у нього обов'язку з ведення обліку товарів за місцем їхньої реалізації, необґрунтованими, а прийняте позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.05.2010 року № 0005172360 на суму 15504,00 грн. правомірним та таким, що відповідає чинному законодавству.
Пунктом 1 постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 затверджено відповідно до п. 6 ст. 15 Закону України «Про національний банк України» від 20.05.1999 року № 679-XIV Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, пунктом 2.6 глави 2 якого визначено, що уся готівка, що надходить до кас має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
З огляду на вищезазначені нормативні вимоги суд вважає доводи представника відповідача щодо можливості оприбуткування готівки лише в касових книгах, а ні в книзі обліку доходів та витрат, безпідставними.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що будь-яких доказів на спростування висновків позивача щодо неоприбуткування готівкових коштів у сумі 1186 грн. від продажу бра (артикул Ро Р2482Е) до книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_2 відповідачем та його представником до суду не надано.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року № 436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за не оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Згідно з п. 2 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у ст. 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України у встановленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Відповідно до п. 3 цього ж Указу, контроль за додержанням особами, зазначеними у ст. 1 Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюється Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.
На підставі викладеного суд приходить до висновку щодо правомірності застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5930,00 грн. на підставі рішення ДПІ у приморському районі м. Одеси від 17.05.2010 року № 0005182360.
Стосовно доводів відповідача в скарзі на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо неправомірного, з порушенням вимог ст.ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 4 грудня 1990 року, проведення перевірки ФОП ОСОБА_2 суд зазначає наступне.
Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України № 509-ХІІ встановлені загальні підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок.
В преамбулі Закону України № 265/95-ВР вказано, що він визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається (ст.1). Таким чином з питань застосування РРО Закон про РРО є спеціальним. Відповідно інші акти законодавства, у тому числі Закон України № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»застосовуються лише в частині, яку не врегульовано Законом України № 265/95-ВР про РРО.
Статтею 15 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року № 355 працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку. Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС (п.п. 3.1; 3.2).
Таким чином, суд доходить висновку, що посилання відповідача та його представника на те, що перевіряючими всупереч вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не було надано завчасно за 10 днів повідомлення про час початку та закінчення проведення перевірки, що проводиться з питання дотримання вимог з регулювання обігу готівки, є помилковим, оскільки для планової перевірки (згідно плану-графіку) щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами господарювання таких вимог не встановлено.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідачем та його представником в судовому засіданні не було доведено факту контрольної закупівлі товарів працівниками ДПА у крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1» під час перевірки, а тому таке твердження відповідача щодо неправомірності дій перевіряючих суд до уваги не бере.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 7-14, 70, 71, 86, 122, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 22777,16 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість по орендній платі фізичних осіб за землю у розмірі - 1343,16 грн. та перерахувати на розрахунковий рахунок № 33217815700008, код платежу 13050500, одержувач: ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області МФО: 828011;
Стягнути з ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) штрафну (фінансову) санкцію у сумі 21434,00 грн. за порушення законодавства про патентування, нормативне регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на р/р 31419541700008 код платежу 21080900, одержувач: ГУДКУ в Одеській області 23213460 банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області МФО: 828011.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 червня 2011 року.
Суддя Білостоцький О.В.
15 червня 2011 року