Справа № 2а/1570/4217/2011
09 червня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Колесниченко О.В.,
при секретарі Болотовій К.С.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Південної митниці до Головного управління юстиції в Одеській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про скасування постанови від 25.05.2011 року про накладення штрафу у розмірі 1 360 грн.,
Південної митниця звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління юстиції в Одеській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про скасування постанови від 25.05.2011 року про накладення штрафу у розмірі 1 360 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням з боку Головного управління юстиції в Одеській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Закону України «Про виконавче провадження»при винесенні ним оскаржуваної постанови про накладання штрафу у розмірі 1 360 грн.
В судове засідання сторони по справі не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належний чином, проте на вимогу суду в судове засідання не з'явилися, заяви чи клопотання про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надали, про причини неявки до не повідомили.
У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України справа була розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
03.08.2010 року Одеським окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі № 2а-1997/10/1570, якою задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Південної митниці щодо відмови в митному оформленні автомобіля марки MERCEDES BENZ 320 CDI, 2007 р.в., двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 та зобов'язання здійснити його митне оформлення зі звільненням від оподаткування відповідно до ст. 8 Закону України від 13.09.2001 № 2681-III «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянину на митну територію України».
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 р. було скасовано рішення від 03.08.2011 року Одеського окружного адміністративного суду.
13.04.2011 року Вищий адміністративний суд України виніс ухвалу, якою задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1, скасував рішення апеляційного суду та залишив без змін рішення суду першої інстанції.
26.04.2011 року Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист № 2а-1997/10/1570 про зобов'язання Південної митниці здійснити мине оформлення автомобілю марки MERCEDES BENZ 320 CDI, 2007 р.в., двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, із наданням пільг, встановлених ст. 8 Закону України від 13.09.2001 р. № 2681-III «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й спадкування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються громадяними на митну територію України». В цей же день головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. була винесено постанова про відкриття виконавчого провадження по зазначеному виконавчому листу, боржнику запропоновано самостійно виконати вимоги рішення в 7-ми денний термін з моменту винесення постанови та направити на адресу підрозділу документи які підтверджують виконання вимог виконавчого документа;у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання вимог виконавчого документа боржника було попереджено про розпочате примусове виконання цього виконавчого документа із стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацію та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Зазначена постанова була отримана позивачем 27.04.2011 року, як із зазначено в тексті адміністративного позову.
Проте станом на 10.05.2011 року вимоги викладені в постанові про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2011 р. боржником виконані не були, що, як зазначено в постанові, підтверджується заявою представника стягувача -Лисейко О.В. У зв'язку з чим головним державним виконавцем Кравець О.В. підрозділу примусового рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на підставі ст. 11, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»за невиконання без поважних причин в встановлений строк виконавчого листа № 2а-1997/10/1570 була винесено постанова про накладання штрафу у розмірі 680, 00 грн., боржника попереджено, що в разі невиконання вимог рішення суду на нього буде вдруге винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі відповідно до статей 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, 25.05.2011 року вимоги виконавчого документа боржником виконані не були, у зв'язку з чим головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень на підставі ст. 11, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»була винесена постанова про накладенні штрафу у розмірі 1360, 00 грн.
Позивач не погодившись з постановою про накладення штрафу від 25.05.2011 року, винесену державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, звернувся до суду з метою оскарження зазначеної постанови.
У відповідності до статті 124 Конституції України рішення судів є обов'язковими для виконання.
Статтею 19 Конституції України також встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти у межах повноважень, у спосіб та порядок встановлений законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Порядок виконання рішення зобов'язального характеру встановлено статтею 75 Закону, відповідно до якої після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст.ст. 5, 89 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, державний виконавець має право винести постанову про накладення штрафу на боржника.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання; У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Тобто, з аналізу даних норм, вбачається, що штраф державним виконавцем може бути накладено у випадку невиконання рішення суду та виконавчого листа без поважних причин.
Постановою від 26.04.2011 року про відкриття виконавчого провадження боржнику було надано семиденний строк добровільного виконання з дня отримання цієї постанови.
Проте боржник вимоги заявлені в постанові про відкриття виконавчого провадження не виконав, надіслав на адресу відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області відповідно листа з проханням відкладення виконавчих дій. В своєму листі позивач посилається на неможливість виконання вимог виконавчого листа, оскільки сам стягував - ОСОБА_1 не звертався до Південної митниці з вантажною митною декларацією з метою проведення оформлення належного йому автомобіля, у зв'язку із чим проведення Південною митницею оформлення транспортного засобу згідно вимог Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. № 574 «Про затвердженні Положенні про вантажну митну декларацію»зі звільнення від спадкування є неможливим.
Суд критично ставиться до посилання позивача на те, що ні стягувач ні його представник не зверталися до Південної митниці з вантажною митною декларацією з метою здійснення митного оформлення автомобілю марки марки MERCEDES BENZ 320 CDI, 2007 р.в., двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, оскільки позивачем не було надано суду, а також державному виконавцю, належних доказів щодо вчинення будь-яких дій, спрямованих на добровільне виконання виконавчого листа від 26.04.2011 року №2а-1997/10/1570. Крім цього, невиконання позивачем зазначеного виконавчого листа у добровільному порядку підтверджується також заявами представника ОСОБА_1,, про які зазначені в постановах про накладення штрафу від 10.05.2011 р. та 25.05.2011 р.
Також суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що надані ОСОБА_1,, документи про реєстрацію автомобіля в ДАІ Придністровської Молдавської Республіки не можуть вважатися офіційними документами в України, оскільки питання про право ОСОБА_1 не пільгове оформлення транспорту вже встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі № 2а-1997/10/1570 та не є предметом розгляду даної справи.
З урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що рішення відповідача про накладення на Південну митницю штрафу в розмірі 1360 грн. було прийнято відповідачем правомірно, тобто у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність прийняття Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області постанови від 25.05.2011р. та про накладення штрафу та необхідності відмовити у задоволенні адміністративного позову Південній митниці.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -
У задоволені адміністративного позову Південної митниці до Головного управління юстиції в Одеській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про скасування постанови від 25.05.2011 року про накладення штрафу у розмірі 1 360 грн. -відмовити повністю.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Колесниченко
У задоволені адміністративного позову Південної митниці до Головного управління юстиції в Одеській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про скасування постанови від 25.05.2011 року про накладення штрафу у розмірі 1 360 грн. - відмовити повністю
09 червня 2011 року