Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
10.05.2011 р. № 2а-3745/11/1470
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду В.В.Біоносенко, розглянувши матеріали позовної заяви
ТОВ "Судносервіс", вул. Миколаївська, 34-А, кв. 20, м.Миколаїв, 54044
доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м.Миколаїв, 54028
про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2011 р. №0001122301,
ТОВ "Судносервіс-Експорт" звернулося з адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі про:
визнання неправомірними дій відповідача, що полягають у визнанні нікчемними правочинів;
визнання неправомірними дій відповідача, якими встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3,4,5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а дані відображені в деклараціях з податку на додану вартість ні є дійсними;
визнання неправомірними дій відповідача, якими встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3,4,7 Закону України "Про податок на додану вартість", а дані відображені в деклараціях з податку на додану вартість ні є дійсними;
скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2011 року № 0001122301.
Розглянувши матеріали позову, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі в частині визнання неправомірними дій відповідача, що полягають у визнанні нікчемними правочинів; визнання неправомірними дій відповідача, якими встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3,4,5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а дані відображені в деклараціях з податку на додану вартість ні є дійсними; визнання неправомірними дій відповідача, якими встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3,4,7 Закону України "Про податок на додану вартість", а дані відображені в деклараціях з податку на додану вартість ні є дійсними з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження є дії відповідача, що полягають у складені акту перевірки та визнанні нікчемними правочинів, що викладено в акті перевірки.
Загальне поняття акта перевірки визначено п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 за №327, а саме Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Відтак, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначеної вище позиції дотримується також Одеський апеляційний адміністративний суд (постанова від 28.02.11 р. у справі № 2-а-6657/10/1470).
Слід також зазначити, що застосування в позовній заяві терміну “дії ДПІ”не змінює сутності вимог, які полягають в оскарженні саме акту перевірки.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі у зв'язку з тим, що позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, позивач не позбавлений права заперечувати та спростовувати факти та висновки викладені, в акті перевірки під час судового розгляду щодо скасування податкових повідомлень-рішень відповідача .
Враховуючи викладене та керуючись статтями 17, 18, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі щодо визнання неправомірними дій відповідача, що полягають у визнанні нікчемними правочинів; визнання неправомірними дій відповідача, якими встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3,4,5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а дані відображені в деклараціях з податку на додану вартість ні є дійсними; визнання неправомірними дій відповідача, якими встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3,4,7 Закону України "Про податок на додану вартість", а дані відображені в деклараціях з податку на додану вартість ні є дійсними, оскільки заяву у цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
2. Ухвалу направити сторонам по справі.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання.
Суддя Біоносенко В. В.