79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
06 червня 2011 р. № 2а-3969/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
з участю секретаря судових засідань Кукси В.А.
позивача -ОСОБА_2,
представників:
від відповідача -Демідюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Сихівському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -
фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення за №0001501721/0 від 28.05.2008 року.
Позивач в позовній заяві стверджує, що в акті перевірки не міститься посилання на жодні первинні бухгалтерські документи та не вказано в чому саме полягали порушення ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні вважає, що жодних порушень органом державної податкової служби під час проведення перевірки не було допущено, а спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обгрунтованим.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
За результатами виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року органом державної податкової служби складено акт від 22.05.2008 року за №10 та за наслідками адміністративного узгодження податкового зобов'язання прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2008 року:
- за №0001501721/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4525 грн. 41 коп.
Перевіркою встановлено порушення ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№13-92 від 26.12.1992 року, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 4525 грн. 41 коп.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Згідно приписів п. 22.10 ст. 22 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-IV, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької дальності, діє розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до підп. 9.12.1, підп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 вказаного Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту; якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
З наведеного вбачається, що підприємець отримавши інші доходи від здійснення підприємницької діяльності, ніж ті, які можуть обкладатись єдиним податком згідно з правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеної системи оподаткування, повинен сплачувати з цих доходів податок з доходів фізичних осіб.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи Заяви на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 14.03.2007 року, Корінця свідоцтва Серії Д №719922, декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2006 року або за інший період звітного року ОСОБА_2 була платником фіксованого податку у 2006 році та першому кварталі 2007 року, маючи при цьому патент з торгівлі на ринку «Південний».
Однак, протягом 2006 року та І кварталу 2007 року надавала послуги з припаркування автотранспорту, поза межами тієї підприємницької діяльності, яка була визначена у патенті.
Обчислюючи суму донарахованого податку орган державної податкової служби врахував умови договорів про надання права на організацію паркування автотранспортних засобів на території м.Львова, згідно яких плата за паркування автотранспорту становить -1 гривню за 1 годину, з якої збір за паркування автотранспорту -0,51 грн., плата за організацію паркування -0,49 грн.; сплачену суму збору за припаркування автотранспорту в розмірі 34804 грн. 00 коп.; ставку податку визначену ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Докази, які б спростовували дані обставини в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду не представлені.
Таким чином, суд вважає, що орган державної податкової служби у відповідності до вимог чинного законодавства правомірно визначив суму податку з доходів фізичних осіб позивачу, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі присудити з позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 червня 2011 року.
Суддя В.Я.Мартинюк