79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
01 червня 2011 р. № 2а-10842/10/1370
ПП "Еко-Техсервіс"
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
з участю секретаря судових засідань Кукси В.А.
представників:
від позивача -Миколів А.М., Дуда А.В., Благий О.Д.,
від відповідача -Чабан О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «Еко-Техсервіс»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Франківському районі м.Львова про визнання нечинними рішень, -
ПП «Еко-Техсервіс»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 19.08.2010 року за №0001672320/0, №0001682320/0, №0001361720/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.08.2010 року за №0004772330, прийнятих ДПІ у Франківському районі м.Львова.
Позивач в позовній заяві стверджує, що господарські операції між ним та контрагентами здійснювались на підставі укладених та належним чином оформлених договорів, а по кожній операції були видані податкові накладні, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних. Окрім того, продовжує позивач, усі контрагенти останнього на момент укладення договорів та виконання робіт були як юридичними особами, так і платниками податку на додану вартість, а тому мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних. Також позивач вважає, що жодних порушень зі сплати податку з прибутку доходів фізичних осіб та з дотримання норм з регулювання готівки він не допускав.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити.
Відповідач в запереченні на позовну заяву вважає, що придбані позивачем у своїх контрагентів згідно представлених документів послуги не використовувались у господарській діяльності, а тому включення таких витрат до податкового кредиту є неправомірним. Також відповідач вважає правомірним нарахування зі сплати податку з прибутку доходів фізичних осіб та штрафних санкцій з дотримання норм регулювання готівки
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є законними та обґрунтованими.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
За результатами планової виїзної перевірки ПП «Еко-Техсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року органом державної податкової служби складено акт від 11.08.2010 року за №3634/23-2/32681982 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.08.2010 року:
- за №0001361720/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4500 грн. 00 коп.;
- за №0001682320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50689 грн. 53 коп., в тому числі основний платіж -33793 грн. 02 коп. та штрафна (фінансова) санкція -16896 грн. 51 коп.;
- за №0001672320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 63361 грн. 08 коп., в тому числі основний платіж -42240 грн. 72 коп. та штрафна (фінансова) санкція -21120 грн. 36 коп.
Окрім того, ДПІ у Франківському районі було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.08.2010 року за №0004772330, яким до підприємства застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 676 грн. 08 коп.
Перевіркою встановлено:
- порушення п.5.1, підп.5.2.1 п.5.2, підп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 42240 грн. 72 коп.;
- порушення підп.7.4.1, підп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 33793 грн. 02 коп.;
- порушення п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 25.03.2003 року за №889-ІV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджену за період березень 2010 року на суму 4500 грн. 00 коп.;
- порушення п.2.8 та п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року за №637, що стало наслідком зберігання в касі підприємства готівки понад встановлений ліміт каси на суму 338 грн. 04 коп.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Щодо порушень порядку оподаткування податку на прибуток -формування валових витрат.
Як передбачено п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У відповідності до вимог підп.5.2.1 п.5.2 цієї ж статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Частиною 4 підпункту 5.3.9 п.5.3 цієї ж статті передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В матеріалах справи наявний договір №73 від 17.03.2008 року, укладений між ПП «Еко Техсервіс»(замовник) та ПП «БК «Мегастиль» (підрядник), згідно якого підрядник виконує замовнику роботи гідропідйомником ДП-50 ЗТЗ і надає замовнику транспортні послуги в узгоджених сторонами обсягах.
В підтвердження обставин виконання між наведеними сторонами господарських операцій позивачем представлено калькуляції вартості роботи та вартості перебазування гідропідйомника ДП-50 ЗТЗ, рахунки -фактури, податкові накладні, акти виконання наданих послуг, рахунки, платіжні доручення, які долучені до матеріалів справи.
Як вбачається з листа директора ТзОВ «Церсаніт Інвест»за вих.№222 від 28.02.2011 року, ПП «Еко-Техсервіс»виконувало роботи згідно з укладеного договору на виконання монтажних робіт -монтаж мереж кондиціювання і вентиляції Корпусу Керамічної Плитки від 26.09.2007 року, а саме комплексного виконання робіт з монтажу вентиляції і кондицінування Корпусу Керамічної Плитки разом із прилеглими будинками, розташованих у Житомирській області, Новоград-Волинському районі, с.Чижівка. Також, в даному листі підтверджено виконання вказаних робіт у березні-червні 2008 року з використанням гідропідйомника ДП -50 ЗТЗ.
Таким чином, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами підтверджується реальність надання послуг ПП «БК «Мегастиль»з подальшим їх використанням позивачем у своїй господарській діяльності та спростовують висновки органу державної податкової служби про неправомірність включення витрат на оплату таких послуг до складу валових витрат підприємства.
Посилання ж відповідача на те, що 25.11.2008 року підприємство було визнано банкрутом не беруться судом до уваги, оскільки таке відбулося після укладення договору та надання послуг з виконання робіт гідропідйомником ДП-50 ЗТЗ.
Твердження органу державної податкової служби про невідображення ПП «БК «Мегастиль»в податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень-вересень 2008 року взаємовідносин з позивачем також не можуть впливати на правомірність формування останнім валових витрат, оскільки платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню.
Дана позиція суду викладена також у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) в якому суд зазначив, що такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
В матеріалах справи наявний договір підряду на виконання вентилізаційно-монтажних робіт №3701098170-002 від 01.12.2009 року, укладеного між ТзОВ «СНЕФ Україна»та ПП «Еко-Техсервіс», предметом якого є виконання вентилізаційно-монтажних робіт у гіпермаркеті «Ашан», що знаходиться за адресою: вул.Стрийська, 30, с.Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область. Також до договору підряду долучені додатки та додаткові угоди до нього.
На підтвердження виконання вищенаведених робіт позивачем представлено акти прийому виконаних робіт за №1 від 23.12.2009 року, №2 від 26.02.2010 року, №2 від 29.01.2010 року, довідку про вартість виконаних робіт за період з 01.12.2009 року по 23.12.2009 року та з 29.01.2010 року по 26.02.2010 року, а також за період з 23.12.2009 року по 29.02.2010 року. В листі за №11/ОR/012 від 22.02.2011 року ТзОВ «СНЕФ Україна»також підтвердило виконання позивачем вентиляційно-монтажних робіт по гіпермаркету «Ашан»у період з 01.12.2009 року по 31.03.2010 року.
Для виконання вищенаведених робіт ПП «Еко-Техсервіс»було залучено субпідрядні організації - ТзОВ «СоюзПлюсСервіс»та ПП «Квадрат-Л», виконання яких підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року №1/12-30067 та за лютий 2010 року за №1/2-260014, а також відповідними податковими накладними.
Згідно висновків акта перевірки, підприємством вартість робіт по прокладанню повітропроводів периметром 800 мм або 1000 мм, 1100 мм до 1600 мм з оцинкованої сталі класу Н, установлення анемостатів в кількості 114 шт., установлення решітки вентиляційної в кількості 5 шт., установлення вентиляторів канальних в кількості 6 шт., не враховано при реалізації робіт ТзОВ «СНЕФ Україна»в актах приймання виконаних робіт та в довідках про вартість виконаних підрядних робіт. А тому, на думку перевіряючих, враховуючи те, що дані роботи не були в подальшому використані підприємством у господарській діяльності та не принесли запланованого прибутку, витрати по виконаних підрядних будівельних роботах не підлягають включенню до складу валових витрат.
Як вбачається з пояснень позивача та підтверджено матеріалами справи, вищезазначені роботи повністю відображені в актах приймання виконаних підрядних робіт, складених ТзОВ «СНЕФ Україна». Зокрема, влаштування цих робіт відображено в інших одницях виміру. Так, у актах №1 та №2, укладених позивачем із ТзОВ «Союз Плюс Сервіс»та ПП «Квадрат-Л», назва позиції «Прокладання повітропроводів периметром 800 мм або 1000 мм з оцинкованої сталі класу Н (нормальна) товщиною 0,5 мм; одиниця виміру -100 м. кв.». Натомість в акті, підписаному з ТзОВ «СНЕФ Україна», зазначені роботи відображено в діаметрах, одиниця виміру -метр, зокрема «воздуховод d 250; одиниця виміру -метр». Поряд з цим, периметр це - Пі (стала величина 3,14…) Х діаметр. Так, периметр від 800 мм до 1000 мм відповідно має діаметр від 250 мм до 318 мм, а периметр від 1100 мм до 1600 мм має діаметр від 350 мм до 509 мм.
З приводу невідповідності відображеної в актах приймання виконаних робіт кількості кількості анемостатів, то така кількість встановлених анемостатів повністю вдображена в акті приймання виконаних робіт за №2 від 29.01.2010 року.
Таким чином, вишенаведені обставини повністю спростовують висновки органу державної податкової служби про невикористання вищезгаданих підрядних робіт у своїй господарській діяльності та про неправомірне включення їх вартості до складу валових витрат.
Щодо наданого ДПІ у Франківському районі м.Львова листа ТзОВ «Сіріуспроект Львів»за №1712-1 від 17.12.2010 року згідно якого останнє не мало взаємовідносин з ПП «Еко-Техсервіс», то дані обставини позивачем не заперечуються оскільки ним виконувались підрядні роботи для ТзОВ «СНЕФ Україна», а тому дана інформація жодним чином не впливає на правомірність формування позивачем валових витрат.
Згідно умов договору підряду за №27 від 10.06.2009 року, укладеного між ПП «Еко-Техсервіс»(підрядник) та ДП «Видавничий дім «УКРПОЛ»ТзОВ «УКРПОЛ ЛТД»(замовник), замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними силами та із своїх матеріалів виконати відповідно до умов цього договору роботи по системі вентиляції, кондиціювання та зволоження приміщення друкарні, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.
Також до договору підряду долучено відповідні додатки до нього.
На підтвердження виконання вищенаведених робіт позивачем представлено акти виконаних робіт, акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2009 року по 31.12.2009 рок та лист ТзОВ «Видавничий дім «Укрпол»за вих.№183 від 18.03.2011 року, яким підтверджено факт виконання позивачем висотних монтажних робіт, що долучені до матеріалів справи.
Для виконання певного виду робіт ПП «Еко-Техсервіс»було залучено субпідрядну організацію - ТзОВ «Пекканіска»про що укладено договір оренди будівельного устаткування за №2601-09 від 26.01.2009 року, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування підйомну техніку, будівельне устаткування, яке є об'єктом власності орендодавця.
Виконання даного договору підтверджується актами надання послуг за №596 від 31.12.2009 року та за №18 від 29.01.2010 року, рахунками на оплату, відповідними податковими накладними, листом ТзОВ «Пекканіска».
Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, ТзОВ «Пекканіска»виконало роботи по оренді підйомника JLG 4069 LE JL 276, які не враховані при реалізації будівельних робіт ДП «Видавничий дім «Укрпол»в актах приймання виконаних підрядних робіт.
А тому, на думку перевіряючих, враховуючи те, що дані роботи не були в подальшому використані підприємством у господарській діяльності та не принесли запланованого прибутку, витрати по виконаних підрядних будівельних роботах не підлягають включенню до складу валових витрат.
Як вбачається з пояснень позивача та підтверджується матеріалами справи, вищезазначені роботи по оренді підйомника JLG 4069 LE JL 276 були використані виключно в господарській діяльності підприємства, а щодо неврахування вартості останніх при реалізації будівельних робіт ДП «Видавничий дім «Укрпол», то дані обставини пояснюються тим, що частина робіт була виконана без використання підйомника про що був складений відповідний акт зупинки, який відображений в рахунку на оплату за №25 від 31.01.2010 року.
При цьому, слід зазначити про те, що позивачем було отримано прибуток, в результаті зазначеної господарської операції.
Між ТзОВ «Індустріальна компанія «Укртрансбуд»(підрядник) та ПП «Еко-Техсервіс»(замовник) 01.07.2007 року було укладено договір підряду №14 згідно якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт на проектні роботи по влаштуванню вентиляції та кондиціонування Торгівельного центру «Фуршет»по вул.Сахарова.
Позивачем на підтвердження виконання вищезгаданих робіт надано погодження договірної ціни, акт №1 виконаних робіт за липень 2007 року, актом звірки розрахунків станом на 03.12.2010 року, платіжним дорученням за №201 від 10.07.2007 року на суму 14250 грн. 00 коп. та відповідною податковою накладною.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вищенаведені роботи позивачем виконувались для ПП «К енд К», що підтверджується актом виконаних робіт за березень 2007 року на загальну суму 15000 грн. 00 коп. Також, в матеріалах справи наявний лист за вих.№07 від 23.02.2011 року в якому ПП «К енд К»повідомляє, що ПП «Еко-Техсервіс»виконувало проектні роботи по влаштуванню системи вентиляції та кондиціювання торгівельного центру «Фуршет»по вул.Сахарова.
Таким чином, вишенаведені обставини спростовують висновки органу державної податкової служби про невикористання вищезгаданих проектних робіт у своїй господарській діяльності та про неправомірне включення їх вартості до складу валових витрат.
Щодо порушень оподаткування податком на додану вартість.
Як передбачено п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, згідно з підп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 даного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У відповідності до підп.7.5.1 п.7.5 ст.7 згаданого Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
У відповідності до вимог підп.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону, зокрема, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Як передбачено 7.4.4 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірені періоди було надано податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мають недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством.
Також, матеріалами справи підтверджено використання позивачем придбаних робіт (послуг) у своїй господарській діяльності, про що йшлося вище.
Зазначені обставини давали право позивачу включити суму податку на додану вартість до кладу податкового кредиту.
Щодо порушення позивачем законодавстава про оподаткування доходів фізичних осіб.
Як передбачено підп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року за №889-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, продовжується у підп.8.1.2 згаданого пункту, під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
З врахуванням того, що в матеріалах справи наявне платіжне доручення №46 від 22.04.2010 року на суму 4523 грн. 57 коп. з призначенням платежу «податок з доходів найманих працівників із зарплати за березень 2010 року», проведене банком 22.04.2010 року, не знаходять свого підтвердження висновки органу державної податкової служби про несплату позивачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 4500 грн. 00 коп. з виплаченого авансом доходу працівникам підприємства за березень 2010 року.
З приводу дотримання норм з регулювання обігу готівки та законодавства про реєстратори розрахункових операцій, то суд зазначає наступне.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою врегульовані Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320.
Відповідно до п.2.8 вищенаведеного Положення, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Пунктом 3.5 цього ж Положення передбачено, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.
Позивачем долучено до матеріалів справи видатковий касовий ордер від 28.08.2007 року на суму 338 грн. 04 коп., який скріплений підписом ОСОБА_6, про одержання останньою відпускних згідно наказу №17-К від 13.08.2007 року про надання відпустки.
Дані обставини спростовують висновки відповідача про те, що у видаткових касових ордерах видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача коштів.
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Також, суд вважає за необхідне, з врахуванням положень ст.ст.105,162 КАС України, в резолютивній частині судового рішення зазначити про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у Франківському районі м.Львова, податкові повідомлення-рішення від 19.08.2010 року за №0001672320/0, №0001682320/0, №0001361720/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.08.2010 року за №0004772330.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Еко-Техсервіс»(код ЄДРПОУ 32681982), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Стрийська, 78/156, 3 грн. 40 коп. судового збору.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
5. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 червня 2011 року.
Суддя В.Я.Мартинюк