79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
20 червня 2011 р. № 2а-3175/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
з участю секретаря судового засідання Кукси В.А.
представників:
від позивача -Кельбас Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Франківському районі м.Львова до ОСОБА_2, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, про стягнення податку, -
ДПІ у Франківському районі м.Львова звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 36325 грн. 00 коп.
Підставами позову, на думку органу державної податкової служби, є те, що відповідачем при проведенні першої реєстрації транспортного засобу не сплачено до бюджету суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Представник позивача дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце судового розгляду, а тому справа розглядається без їх участі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Згідно з ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11.12.1991 року за №1963-XII (чинного на момент винекнення податкового боргу), платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Як вбачається з додатку до листа Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспекції ГУМВСУкраїни у Львівській області від 31.08.2010 року за Вих.№9/2074, ОСОБА_2 09.10.2009 року та 08.09.2009 року здійснив першу реєстрацію транспортного засобу марки MERCEDES BENZ VITO, 1998 року випуску, та FIAT DUCATO, 2001 року випуску.
Відповідно до ч.1 ст.5 цього ж Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
З розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу вбачається, що відповідач повинен був сплатити 36325 грн. 00 коп.
В матеріалах справи наявний довідка ДПІ у Франківському районі м.Львова від 18.02.2011 року за №3514/17-115, відповідно до якого кошти по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в загальній сумі 36325 грн. 00 коп. від ОСОБА_2 до місцевого бюджету Франківського району м.Львова не надходили.
Як вбачається з листа директора Західного ГРУ Приватбанк від 04.11.2010 року за №5949, квитанції про сплату відповідачем суми податку не знайдено.
Частиною 6 ст.5 даного Закону передбачено, що у разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.
Підпунктом 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України визначено, що органи державної податкової служби, є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
З огляду на викладені обставини, орган державної податкової служби звернувся до суду з вимогою про стягнення з фізичної особи суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Як передбачено ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Крім того, слід зазначити, що, в даному випадку, строки звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено, оскільки останній дізнався про порушення прав Держави в момент отримання листа Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспекції ГУМВСУкраїни у Львівській області від 31.08.2010 року за Вих.№9/2074.
З огляду на викладене, суд вважає, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів підлягає стягненню до бюджету, а адміністративний позов - задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати не належить стягувати з сторін.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, в користь місцевого бюджету 36325 грн. 00 коп. суми несплаченого податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
4. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 червня 2011 року.
Суддя В.Я.Мартинюк