79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
20 червня 2011 р. № 2а-4092/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
з участю секретаря судового засідання Кукси В.А.
представників
від позивача: Радковський Т.Р.;
від відповідача та третьої особи: Дремлюга Ю.С.,
розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м.Львові за позовом Дочірнього підприємство (надалі ДП) «Інтергал-Буд»Товариства з обмеженою відповідальності (надалі ТзОВ) «Фірма «Інтергал»до Державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Рівненської області Головного управління Держкомзему у Рівненській області Бистрицького Володимира Станіславовича з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Держкомзему у Рівненській області про визнання дій незаконними та про скасування припису,-
ДП «Інтергал-Буд»ТзОВ «Фірма «Інтергал»звернулося в суд з адміністративним позовом до Державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Рівненської області Головного управління Держкомзему у Рівненській області Бистрицького Володимира Станіславовича про визнання незаконними дій при проведенні перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства, складанні акту за №05 від 03.03.2011 рок, припису за №00049 від 03.03.2011 року та про скасування останнього.
Позовні вимоги мотивовані тим, що без попереднього чи наступного повідомлення позивача, без участі повноважних представників, без виїзду на місце, одноособово відповідачем проведено перевірку та складено припис. Такі дії дочірнє підприємство вважає незаконними. Крім того, позивач вважає, що припис суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки правовідносини, про які йдеться у цьому приписі, виникли з приводу використання надр, а не землі.
Представник позивача дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити.
Відповідач у запереченні на адміністративний позов, зазначає що дії з проведення перевірки повністю відповідали нормам чинного законодавства. Крім того, відповідач вважає, що з врахуванням положень ч.3 ст.76 ЗК України, ним правомірно визначено законодавство, яке регулює спірні правовідносини.
Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи вважає, що позов безпідставний.
Заслухавши присутніх представників, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.
03.03.2011 року Головним управлінням Державного комітету із земельних ресурсів у Рівненській області проведеного перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки ДП «Інтергал-Буд»ТзОВ «Фірма «Інтергал», за результатами якої складено акт №05.
Крім того, Державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Рівненської області Головного управління Держкомзему у Рівненській області Бистрицьким Володимиром Станіславовичем 03.03.2011 року видано припис №00049, яким приписано посвідчити в порядку встановленому чинним законодавством право користування земельними ділянками, які знаходяться у м.Рівне по вул.Соборна,69 та на Театральній площі.
В акті перевірки зазначено про те, що позивач використовує згадані земельні ділянки без правовстановлюючих документів, чим порушує ст.125 ЗК України.
Щодо незаконності дій під час проведення перевірки.
Як вбачається зі змісту акта перевірки, остання проводилась у відповідності до вимог Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»від 19 червня 2003 року №963-IV, з наступними змінами та доповненнями, який є спеціальним по відношенню до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 5 квітня 2007 року №877-V, з наступними змінами та доповненнями.
У зв'язку з цим посилання позивача на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»в даному випадку не можуть братись судом до уваги.
На виконання вимог Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»прийнято Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 року №312, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 року за №1223/8544, з наступними змінами та доповненнями.
Як вбачається з матеріалів справи згадана перевірка проводилась на виконання листа Управління служби безпеки України в Рівненській області за № в/89 від 13.01.2011 року, у відповідності до п.3.2 згаданого Порядку.
В абзаці 2 зазначеного пункту вказується на те, що у разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок.
Як вбачається з листа за № в/89 від 13.01.2011 року така перевірка повинна бути проведена у максимально короткий термін, а тому посилання позивача на те, що перевірка проводилась без повідомлення не може братись судом до уваги.
У відповідності до вимог п.4.1 згаданого Порядку, державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що перевірка проводилась за наявності двох свідків, що вказує на порушення відповідачем вимог чинного законодавства.
При цьому судом не встановлено порушення вимог чинного законодавства при виданні припису.
Щодо вимоги про скасування припису.
Як передбачено ч.1 ст.79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Частинами 2 та 3 цієї ж статті передбачено, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб та розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
У відповідності до вимог ст.1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
В матеріалах справи наявні договори підряду на виконання будівельних робіт по будівництву, технічні паспорти, свідоцтва про право власності та витяги про державну реєстрацію прав, з яких вбачається, що об'єктами права власності позивача є підземний перехід з торговими рядами та сквером М.Несвицької, приміщення підземного переходу з торговим центром літ. «А-1».
Дані об'єкти в частині є такими, що знаходяться під землею.
У відповідності до вимог ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
З врахуванням того, що об'єктом права власності позивача в частині є підземні споруди, які знаходяться під поверхнею суші, не можливим є створення об'єкту земельних відносин -земельної ділянки, а тому підстави для посвідчення права користування позивача у відповідності до названої норми ЗК України відсутні.
Зазначені обставини також підтверджуються наявними в матеріалах справи листами №08-367 від 04.03.2011 року та №6553/15-450 від 01.04.2011 року компетентних органів державної влади -Державного агентства земельних ресурсів України та Державної податкової адміністрації у рівненській області.
Інша частина об'єктів, хоч і не знаходяться під землею, однак, розмір їх суду не вдається встановити, оскільки в акті перевірки такі не розділені та не визначено їх розмір. Такі обставини вказують на необґрунтованість (без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення) прийнятого припису
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання дій Державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Рівненської області Головного управління Держкомзему у Рівненській області Бистрицького Володимира Станіславовича по проведенні перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства ДП «Інтрегал-Буд»ТзОВ «Фірма «Інтрегал»без двох свідків та визнання незаконним і скасування припису є обґрунтованими та підставними, а тому в цій частині підлягають до задоволення. В іншій частині в задоволенні вимог належить відмовити.
При цьому, в резолютивній частині судового рішення у відповідності до ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне зазначити про протиправність дій, оскільки саме такий термін вживається законодавцем.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 163, 167, 258 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Рівненської області Головного управління Держкомзему у Рівненській області Бистрицького Володимира Станіславовича по проведенні перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства ДП «Інтрегал-Буд»ТзОВ «Фірма «Інтрегал»без двох свідків.
3. Визнати протиправним та скасувати припис Державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель Рівненської області Головного управління Держкомзему у Рівненській області Бистрицького Володимира Станіславовича за №00049 від 03.03.2011 року.
4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
6. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 червня 2011 року.
Суддя В.Я.Мартинюк