79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
15 червня 2011 р. № 2а-5101/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
з участю секретаря Кукси В.А.
представників:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -Кінь А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Галицька Деревообробна Група»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними дій, -
ТзОВ «Галицька Деревообробна Група»звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними дій по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки з питань правомірності формування податкоого зобов'язання та податкового кредиту за 2010 рік та І квартал 2011 року за результатами якої складено акт №644/93/23-120/36500706 від 11.04.2011 року та дій щодо викладення висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій вчинених з ТзОВ «Галицька Деревообробна Група»та контрагентами.
Позивач вважає, що перевірка проводилась без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема, за відсутності обставин для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки; з порушенням вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.
Позивач просить справу розглядати без його участі.
В запереченні проти позову відповідач вважає, що його дії є законними, а тому позов не підлягає до задоволення.
Представник відповідача підтримав заперечення проти позову та вважає, що позов є безпідставний та необґрунтований, оскільки орган державної податкової служби діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Наказом начальника ДПІ у Шевченківському районі м.Львова за №414 від 11.04.2011 року у відповідності до вимог п.75.1 ст.75, підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України призначено позапланову перевірку ТзОВ «Галицька деревообробна група»з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за 2010 рік, І квартал 2011 року.
На виконання даного наказу було виписано направлення №297 від 11.04.2011 року на проведення перевірки.
За результатами згаданої перевірки складено акт «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Галицька деревообробна група», код ЄДРПОУ 36500706 з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за 2010 рік, І квартал 2011 року»за №644/93/23-120/36500706 від 11.04.2011 року.
Як передбачено п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки, продовжується у згаданому пункті, проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
У відповідності до вимог п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Як вбачається зі змісту наказу за №414 від 11.04.2011 року при призначенні перевірки керівник керувався підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.
У відповідності до даного підпункту необхідною умовою для проведення перевірки є не надання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Органом державної податкової служби не представлено згаданого запиту, який би надсилався платнику податків перед проведенням перевірки.
При цьому, слід зазначити, що в самому акті перевірки зазначено, що перевірку проведено без відома та присутності посадових осіб.
Дані обставини вказують на те, що органом державної податкової служби не було дотримано положень підп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України при проведенні перевірки.
Також не можна залишити поза увагою і наступні обставини, які стосуються результатів оформлення перевірки.
У висновках акта за №644/93/23-120/36500706 від 11.04.2011 року зазначено про порушення ТзОВ «Галицька деревообробна група»ч.5 ст.203, ч.1.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Товар, послуги по вказаних правочинах не був переданий в порушення статтей 662, 655 та 656 ЦК України.
Крім того, як вбачається зі змісту згаданого акту також встановлено і факт нікчемності таких правочинів з посиланням на ст.228 ЦК України.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 згаданого Кодексу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Як вбачається зі змісту наведеної норми документальна перевірка повинна проводитись на підставі перелічених у згаданому підпункту документів фінансової і податкової звітності, а також первинних бухгалтерських документів.
Крім того, вимоги щодо аналізу правомірності оподаткування фінансово-господарських операцій на підставі первинних бухгалтерських документів та документів фінансової і бухгалтерської звітності, також передбачаються Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772 (п.6 Розділ І, підп.5.2 п.5 Розділу ІІ).
Як вбачається зі змісту згаданого акту зазначені документи не були предметом дослідження перевірки.
Таким чином, висновки органу державної податкової служби про безтоварність та нікчемність правочинів без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів бухгалтерської і фінансової звітності, не можуть вважатись достатньо обґрунтованими.
На дані обставини також звертає увагу і центральний орган державної податкової служби у своєму листі «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними»від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, зокрема «Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.».
Не можна залишити поза увагою і той факт, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснии».
З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.
Отже, суд вважає помилковими висновки органу державної податкової служби про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між ТзОВ «Галицька деревообробна група»та його контрагентами-покупцями і продавцями.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька деревообробна група»з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за 2010 рік, І квартал 2011 року, за результатами якої складено акт за №644/93/23-120/36500706 від 11.04.2011 року.
3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова, які полягають у викладенні в акті перевірки за №644/93/23-120/36500706 від 11.04.2011 року протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій вчинених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька деревообробна група» та контрагентами -покупцями і продавцями за період 2010 рік, І квартал 2011 року.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька деревообробна група», що знаходиться за адресою м.Львів, пр-т Чорновола,67 (код ЄДРПОУ 36500706) 3 грн. 40 коп. судового збору.
5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
6. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 червня 2011 року.
Суддя В.Я.Мартинюк