79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
21 червня 2011 р. № 2а-11766/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання Ткач Б.В.,
представника позивача Стародуб В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Львівській області та ПАТ КБ «Приватбанк»в особі філії «Західне головне регіональне управління», про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів -
Державна податкова інспекція у Самбірському районі Львівської області (далі- ДПІ у Самбірському районі) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 18 960 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на прізвище ОСОБА_2 27.02.2010 року зареєстровано автомобіль марки Пежо Експерт (державний номерний знак НОМЕР_1), 1996 року випуску. У відповідності до вимог ст.ст.1,5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»відповідач є платником податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації в Україні і зобов'язаний сплатити такий податок до бюджету за 2010 рік. Однак, відповідач не сплатив відповідну суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
За ініціативою представника позивача, суд залучив в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Львівській області та ПАТ КБ «Приватбанк»в особі філії «Західне головне регіональне управління».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений про судовий розгляд, причин неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно ст. 71 КАС України.
Треті особи не забезпечили явки повноважних представників у судове засідання, будь-яких письмових пояснень по суті позовних вимог не надали.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2010 року ОСОБА_2 здійснила першу реєстрацію придбаного за кордоном автомобіля марки Пежо Експерт (державний номерний знак НОМЕР_1), 1996 року випуску.
З розрахунку суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні вбачається, що сума податку, яка підлягає сплаті, становить 18 960 грн. (об'єм двигуна автомобіля 1896 куб. см., ставка податку за 100 куб. см. -1000,00 грн., 1000 х 1896 / 100 = 18 960).
З листа заступника голови ДПА у Львівській області Кравчук І.В. №25617/7/17-108/427 від 04.11.2010 року вбачається, що даних відносно сплати ОСОБА_2 податку з власників транспортних засобів в сумі 18 960 грн. немає.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року, № 1251-XII, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №1251), визначає ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Відповідно до ст. 2 Закону №1251, під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Стаття 14 Закону № 1251 передбачає, що до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Статтею 20 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Аналогічними за змістом є завдання, функції та права органів державної податкової служби, встановлені ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, ДПІ у Самбірському районі в межах наданих законом повноважень звернулась до суду з вимогою про стягнення даного виду податку з фізичної особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11.12.1991 року, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Згідно ст. 2 цього Закону, об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704. Оскільки відповідач є власником транспортних засобів, він є платником податку.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу. Згідно наявних в матеріалах справи документів, перша реєстрація транспортних засобів відповідача здійснена 27.02.2010 року.
Податок з визначених вказаним Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Згідно ч. 5-8 ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом (ст. 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»).
Відповідно до ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
З наведених вище положень Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» вбачається, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, розраховується саме фізичною особою за ставками встановленими цим Законом.
Даних щодо сплати відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин не виявлено. Податковий борг складає 18 960 грн.
Оскільки сума податку з власників транспортних засобів, яка мала б бути сплачена відповідачем під час первинної реєстрації ТЗ, не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, що підтверджується довідкою ДПІ, суд вважає, що відповідач не виконав свого обов'язку із сплати податку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 18 960 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень.
3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова виготовлена у повному обсязі 23 червня 2011 року.
Суддя Сакалош В.М.