79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
17 червня 2011 р. м. Львів № 2а-9111/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючий суддя Москаль Р.М., судді Потабенко В.А., Сакалош В.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представника позивача Дубаса В.М., представників відповідача Кармелюка Т.Б., Робейко А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛьвівТоргРоздріб»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень - рішень,
Зміст позовних вимог та позиції сторін:
ТОВ «Львівторгроздріб»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова. Позивач просить суд скасувати як протиправні податкові повідомлення -рішення від 24.11.2009 року №0003212300/0/26370, від 09.02.2010 року №0003212300/1/2683, від 09.02.2010 року №0000302300/1/2684, від 06.05.2010 року №0003212300/4/10536, від 06.05.2010 року №0000302300/1/10566, від 20.07.2010 року №0000302300/2/17076, від 20.07.2010 року №0003212300/2/17073, від 30.09.2010 року №0003212300/3/22689, від 30.09.2010 року №000302300/3/22690, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що висновки акту відповідача про заниження податку на прибуток, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення -рішення, ґрунтуються виключно на протиправних твердженнях, та суперечать фактичним даним обліку позивача і нормам законодавства України. Тому представники позивача просили суд задовольнити позов.
Представники відповідача в судових засіданнях проти позову заперечили з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву, посилаючись на обґрунтованість висновків акту перевірки щодо заниження податку на прибуток, а відтак вважали оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийнятими правомірно та просили суд відмовити у позові.
Суд заслухав пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
ДПІ у Шевченківському районі м. Львова з 29.09.2009 року по 19.10.2009 року провела планову виїзна документальну перевірку ТОВ «Львівторгроздріб»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої було складено акт від 22.10.2009 року №1907/261/23-118/31978969 (том І, а.с. 7-44).
Відповідачем на підставі зазначеного вище акту було прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.11.2009 року №0003212300/0/26370, згідно якого визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 861695 грн. та штрафної санкції із цього податку в розмірі 856966 грн. Позивачем була подана відповідачу первинна скарга, яка була залишена без задоволення та одночасно збільшена сума штрафної санкції на 69780 грн., а відтак направлено повторні податкові повідомлення -рішення від 09.02.2010 року №0003212300/1/2683 та №0000302300/1/2684. Позивачем була подана повторна скарга до ДПІ у місті Львові, яка була залишена без задоволення, а відтак відповідачем направлено повторні податкові повідомлення -рішення від 06.05.2010 року №0003212300/4/10536 та №0000302300/1/10566. Позивачем була подана повторна скарга до ДПА у Львівській області, яка була залишена без задоволення, а відтак відповідачем направлено повторні податкові повідомлення -рішення від 20.07.2010 року №0003212300/2/17073 та №0000302300/2/17076. Позивачем була подана повторна скарга до ДПА України, яка була залишена без задоволення, а відтак відповідачем направлено повторні податкові повідомлення -рішення від 30.09.2010 року №0003212300/3/22689 та №0000302300/2/22690 (том І, а.с. 45-58).
Позивач не погоджується з переліченими рішеннями органу держаної податкової служби та оскаржив їх в судовому порядку.
Оскаржувані податкові повідомлення -рішення обґрунтовуються наступними висновками акта перевірки від 22.10.2009 року:
1) в пункті 3.1.1 акта «Валовий дохід»(том І, а.с. 10) зазначено, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу встановлено його заниження за 2007, 2008 роки та півріччя 2009 року на загальну суму 6629430 грн.;
2) в пункті 3.1.2 акта «Валові витрати»(том І, а.с. 18) зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат встановлено їх завищення у 2008 році на 1589952 грн. та за півріччя 2009 року на 3006031 грн.
Як наслідок, у висновку акта (том І, а.с. 43) зазначено, що в порушення п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Львівторгроздріб»:
1) занижено податок на прибуток у сумі 861695 грн., в т.ч. за 1 кв.2008р. на суму 489614 грн., за 2 кв.2008р. на суму 108750 грн. (півріччя 2008р на суму 598364 грн.), за 3 кв. 2008р. на суму 348877 грн. (3 квартали 2008 року на суму 947241 грн.), за 4 кв.2008р. на суму (-95006) грн. (2008 рік на суму 852 235 грн.), за 1 кв.2009р. на суму 54014 грн., за 2 кв. 2009р. на суму (-44 554) грн. ( півріччя 2009р на суму 9 460 грн.);
2) зменшено збитки на 7778630 грн., в т.ч. за 4 кв.2007р. на суму 1589952 грн., за 2008р. на суму 3006031 грн., за півріччя 2009р. на суму 3182647 грн.
Такий висновок органу ДПС обґрунтований тим, що ТОВ «Львівторгроздріб»було занижено показник рядка 01.2 «приріст балансової вартості запасів»декларацій про прибуток підприємства за 4й квартал 2007 року, 2008 рік та 1ше півріччя 2009 року на загальну суму 6629430 грн. та рядку 04.2 «убуток балансової вартості запасів»декларацій про прибуток підприємства за півріччя 2008 року на 2118 грн. та півріччя 2009 року на суму 315 грн. внаслідок не проведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів -а саме будівельних матеріалів, - облікованих на рахунку 15.1 «Капітальне будівництво», придбаних позивачем як забудовником та переданих підрядним організаціям для використання у будівництві житлового багатоквартирного будинку по вул. Варшавська, 136 у м. Львові, який призначався для подальшої реалізації, чим порушено пункт 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:
Відповідно до вимог пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю). Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється. Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.
При вирішенні спору суд виходить з наступного:
18 вересня 2006 року ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», як управитель фонду фінансування будівництва виду А багатоповерхового житлового будинку по вулиці Варшавська, 136 у місті Львові (Замовник) та ТОВ «Львівторгроздріб»(Забудовник) було укладено договір будівельного підряду №010/ф, предметом якого було здійснення забудовником будівництва та введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Львів, вул. Варшавська, 136, фінансування якого здійснювалось замовником за рахунок коштів, наданих йому довірителями на праві довірчої власності довірителями фонду фінансування будівництва (том І, а.с. 113-124).
Між ТОВ «Львівторгроздріб»(замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Український стандарт»(генпідрядник) було укладено договір генерального підряду від 08.06.2005 pоку №0806/01 (том І, а.с. 128-133), предметом якого було здійснення генпідрядником власними та залученими силами, засобами будівництва та здачі замовнику багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Львів, вул. Варшавська, 136, який забезпечує безперервне фінансування вказаних робіт у відповідності з фінансовим графіком та проміжними актами виконаних робіт. Крім того, між ТОВ «Львівторгроздріб»(замовник) та ТОВ «Будсинтез»(підрядник) було укладено договір підряду від 03.11.2008 pоку №0311/4 (том І, а.с. 125-127), предметом якого було здійснення підрядником власними та залученими силами будівельних робіт (влаштування бетонних підлог, цементних стяжок, фасадні роботи) у багатоквартирному житловому будинку за адресою м. Львів, вул. Варшавська, 136, оплату яких замовник здійснював у безготівковому порядку на підставі актів виконаних робіт.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств встановлено, що у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.10.2007р по 30.06.2009р у загальній сумі 26268576 грн. встановлено, що на формування цього показника визначальний вплив мало отримання коштів від Фонду фінансування будівництва виду А багатоповерхового житлового будинку по вул. Варшавській,136 у м. Львові (том І, а.с. 12). Отже, факт віднесення до валових доходів коштів, отриманих позивачем за договором будівельного підряду №010/ф від замовника будівництва встановлено органом ДПС.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 7, частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є офіційне з'ясування всіх обставин у справі; суд вживає передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у т.ч. щодо виявлення та витребування доказів.
За статтею 81 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом.
Враховуючи наведене вище, а також те, що в акті відповідача не наведено посилань на первинні документи позивача та з метою забезпечення всебічного, повного і об'єктивного вивчення всіх обставин даної справи, суд витребував у позивача та долучив до справи копії первинних документів, на підставі яких ним придбавались та передавались підрядним організаціям будівельні матеріали (том І, а.с. 59-87, 134-246; том ІІ, а.с. 1-121, 141-177), та призначив у даній справі судову економічну експертизу, відповідно до статей 81-84 КАСУ та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, у редакції, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 30.12.2004 року №144/5 із наступними змінами, проведення якого було доручено Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз (ЛНДІСЕ).
До матеріалів справи долучено висновок судово-економічної експертизи від 29.04.2011 року №979 (том ІІ, а.с. 215-219), що містить наступні висновки по суті поставлених запитань:
1. Дослідженням поданих облікових документів позивача підтверджується здійснення підприємством документування на бухгалтерському рахунку 15.1 «Капітальне будівництво»затрат по будівництву багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Львів, вул. Варшавська, 136, а саме - вартості будівельних робіт та використаних товарно-матеріальних цінностей.
2. Здійснення позивачем документування в бухгалтерському обліку вартості будівельних матеріалів, переданих підрядникам для проведення будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Львів, вул. Варшавська, 136 на загальну суму 6629430 грн., а саме із застосуванням бухгалтерського рахунку 15.1 «Капітальне будівництво», відповідає порядку ведення бухгалтерського обліку, встановленому вимогами «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за №893/4186.
3. Невідповідності економічних категорій незавершеного виробництва та незавершеного будівництва, є підтвердженням неможливості застосування встановленого вимогами п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами і доповненнями, порядку ведення податкового обліку показників приросту (убутку) балансової вартості запасів, щодо вартості будівельних матеріалів на загальну суму 6629430 грн., які позивачем, як забудовником, було передано у 2007-2009 рр. підрядним організаціям для проведення відповідних будівельних робіт у процесі будівництва житлового багатоквартирного будинку по вул. Варшавська, 136 у м. Львові та облікованих підприємством на бухгалтерському рахунку 15.1 «Капітальне будівництво».
4. Дослідженням поданих документів не підтверджується документально обґрунтованість висновку податкової перевірки позивача (акт від 22.10.2009 р. №1907/261/23-118/31978969) щодо заниження підприємством податку на прибуток у сумі 861695,00 грн.
Такий висновок експертизи мотивовано тим, що дослідженням поданих облікових документів позивача (актів прийому-передачі будівельних матеріалів, актів прийому-передачі матеріалів, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт, оборотів по рахунках 15.1, 20.5, карток рахунку 15.1) підтверджується здійснення підприємством документування на бухгалтерському рахунку 15.1 «Капітальне будівництво»затрат по будівництву багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Львів, вул. Варшавська, 136, а саме - вартості будівельних робіт та використаних товарно-матеріальних цінностей.
У поданих на дослідження матеріалах справи представлено накази позивача «Про облікову політику підприємства»від 02.01.2007 pоку, 02.01.2008 pоку та 02.01.2009 року (том ІІ, а.с. 199-201), вимогами яких передбачено наступний порядок відображення в бухгалтерському обліку накоплення вартості при будівництві житлового будинку за адресою м. Львів, вул. Варшавська, 136: «З метою накоплення вартості при будівництві житлового будинку по вул. Варшавській, 136 використовувати pax 151 «Капітальне будівництво». До моменту введення будинку в експлуатацію сума на цьому рахунку становитиме вартість незавершеного будівництва.
Відображення позивачем в бухгалтерському обліку вартості будівельних матеріалів на загальну суму 6629429,82 грн., переданих підрядникам для проведення будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Львів, вул. Варшавська, 136 документально підтверджується даними поданих на дослідження відомостей оборотів по бухгалтерських рахунках 15.1 «Капітальне будівництво»та 20.5 «Будівельні матеріали»(том ІІ, а.с. 141-177). Даний факт встановлений при перевірці та визнається органом ДПС.
На думку суду, здійснення позивачем документування в бухгалтерському обліку вартості будівельних матеріалів, переданих підрядникам для проведення будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Львів, вул. Варшавська, 136, а саме на бухгалтерських рахунках 15.1 «Капітальне будівництво»та 20.5 «Будівельні матеріали»не суперечить порядку ведення бухгалтерського обліку, встановленому вимогами «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за №893/4186.
Рахунок 15 «Капітальні інвестиції»призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має такі субрахунки: 151 «Капітальне будівництво», 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів», 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів».
За дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції»відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо). На субрахунку 151 «Капітальне будівництво»відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства. На цьому субрахунку також ведеться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, та авансові платежі для фінансування вказаного будівництва».
Рахунок 20 «Виробничі запаси»призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.
За дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси»відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо. Рахунок 20 має такі субрахунки: 201 «Сировина й матеріали», 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби», 203 «Паливо», 204 «Тара й тарні матеріали», 205 «Будівельні матеріали», 206 «Матеріали, передані в переробку», 207 «Запасні частини», 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 209 «Інші матеріали».
На субрахунку 205 «Будівельні матеріали»підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.
На субрахунку 205 «Будівельні матеріали»не враховується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.
Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 15 «Капітальні інвестиції» після підтвердження їх монтажу й використання.
Як зазначено експертом, висновок відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування обґрунтовується тим, посиланням на те, що в порушення вимог пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем не включено до складу валових доходів приріст вартості будівельних матеріалів, які обліковуються на бухгалтерському рахунку 15.1 «Капітальне будівництво»на загальну суму 6629430,00 грн., як вартості запасів у незавершеному виробництві.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси визначено вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за №751/4044. Вимогами пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»встановлено наступну класифікацію запасів:
«Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах. що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу; малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року; поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання».
Нормою пункту 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»встановлено, що таке «…не розповсюджуються на незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними».
Вищевказаною нормативно затвердженою методологією бухгалтерського обліку передбачена невідповідність незавершеного будівництва (незавершене виконання зобов'язань за будівельними контрактами) та незавершеного виробництва, як окремих економічних категорій, тоді як встановлений вимогами пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»порядок ведення податкового обліку показників приросту (убутку) балансової вартості запасів включає застосування його дії щодо балансової вартості запасів (товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів) у незавершеному виробництві, а не у незавершеному будівництві.
Зазначені невідповідності економічних категорій незавершеного виробництва та незавершеного будівництва, є підтвердженням неможливості застосування встановленого вимогами пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»порядку ведення податкового обліку показників приросту (убутку) балансової вартості запасів, щодо вартості будівельних матеріалів на загальну суму 6629430 грн., які позивачем як забудовником, було передано у 2007-2009 рр. підрядним організаціям для проведення відповідних будівельних робіт у процесі будівництва житлового багатоквартирного будинку по вул. Варшавська, 136 у м. Львові та облікованих підприємством на бухгалтерському рахунку 15.1 «Капітальне будівництво».
Таким чином, суд вважає, що орган ДПС помилково ототожнив облік приросту (убутку) як запасів будівельних матеріалів, які ще не використані у процесі будівництва і обліковуються на рахунку 205 «Будівельні матеріали»із обліком вартості будівельних матеріалів, вже використаних у процесі будівництва, тобто які вже перестали бути запасами внаслідок зміни їх матеріально-речової форми, та обліковуються на рахунку 151 «Капітальне будівництво».
За статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Отже, викладені в акті перевірки висновки органу державної податкової служби про порушення ТОВ «Львівторгроздріб»п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження скоригованого валового доходу на загальну суму 6629430 грн. та, як наслідок, заниження податку на прибуток у сумі 861695 грн. є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому в суду відсутні правові підстави вважати правомірними податкові повідомлення-рішення, якими визначені податкові зобов'язання позивачу. Відтак, відсутні підстави для застосування до ТОВ «Львівторгроздріб»штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.
Відповідно до вимог ст.ст. 87, 94, 98 КАС України, понесені позивачем судові витрати у формі сплаченого державного мита та витрат проведення експертизи відшкодовуються йому за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 24.11.2009 року № 0003212300/0/26370, від 09.02.2010 року № 0003212300/1/2683, від 09.02.2010 року № 0000302300/1/2684, від 06.05.2010 року № 0003212300/4/10536, від 06.05.2010 року № 0000302300/1/10566, від 20.07.2010 року № 0000302300/2/17076, від 20.07.2010 року № 0003212300/2/17073, від 30.09.2010 року № 0003212300/3/22689; від 30.09.2010 року № 000302300/3/22690.
Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛьвівТоргРоздріб»судові витрати в сумі 10578 (десять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) гривень 40 коп.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 21 червня 2011 року.
Суддя Москаль Р.М.
Суддя Потабенко В.А.
Суддя Сакалош В.М.