79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
15 червня 2011 р. № 2а-12214/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретарів судового засідання Янчака П.О., Куч Ю.М.,
з участю представників: позивача Алексеєнка А.А., відповідача Берези І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АФГ»до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне підприємство «АФГ»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області, в якому просить скасувати податкове повідомлення рішення відповідача від 06 грудня 2010 року № 0000572301/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 214867,50 грн., у тому числі за основним платежем -143245,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -71622,50 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та незаконність висновків податкового органу про завищення підприємством податкового кредиту на загальну суму 143245,00 грн. у зв'язку з нікчемністю договорів ПП «АФГ»з ТзОВ «Славір»та ПП «АФГ»з ПП «Будагрогурт». Дійсність господарських операцій з ТзОВ «Славір»та з ПП «Будагрогурт»підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік». Придбання товару, підтвердженого податковими накладними ТзОВ «Славір»та ПП «Будагрогурт», давало підприємству підставу включення суми сплаченого податку з ПДВ до податкового кредиту і відповідного зменшення податкових зобов'язань звітного періоду. Оскільки договори, укладені підприємством з ТзОВ «Славір»та з ПП «Будагрогурт», судовим рішенням фіктивними не визнані та відсутнє рішення про фіктивність юридичної особи контрагента, висновок податкового органу щодо фіктивності даної угоди є безпідставним. Крім цього, проведення перевірки та складання акту перевірки відбулося з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Представник позивача Алексеєнко А.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Береза І.Я. в судовому засіданні позову не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. Проведеною ДПІ у Городоцькому районі Львівської області плановою виїзною документальною перевіркою Приватного підприємства «АФГ», результати якої оформлені актом №51/23-19170259 від 12.07.2010 р. встановлено неправомірність включення підприємством до складу податкового кредиту ПДВ за перевірений період на загальну суму 143245 грн. згідно податкових накладних, виписаних ТзОВ «Славір»та ПП «Будагрогурт»на вартість виконаних робіт та виробничих запасів, витрати по яких здійснено без фактичного виконання таких робіт та придбання виробничих запасів вказаними контрагентами, що не підтверджує зв'язок понесених витрат по таких операціях із господарською діяльністю ПП «АФГ». Позивачем перераховувались кошти та проводились взаємозаліки без реального настання правових наслідків, з метою несплати податків. Таким чином, господарські зобов'язання між ПП «АФГ»та ТзОВ «Славір», між ПП «АФГ»та ПП «Будагрогурт»вчинено з метою приховання (ухилення) від сплати податків, отже є таким, що завідомо суперечить інтересам держави. Вважає податкове повідомлення -рішення від 06 грудня 2010 року № 0000572301/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 214867,50 грн., у тому числі за основним платежем -143245,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -71622,50 грн. законним. Просила в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Позивач -Приватне підприємство «АФГ»як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, зареєстрований Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 21.12.1992 року № 470 та перебуває на податковому обліку в ДПІ Городоцькому районі Львівської області.
Приватне підприємство «АФГ»є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Городоцькому районі Львівської області Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18366000 від 21.08.1997 року.
Згідно наданої Відділом статистики у Городоцькому районі Головного управління статистики у Львівській області довідки АБ № 261193 з ЄДРПОУ видами діяльності Приватного підприємства «АФГ»за КЕВД є: діяльність у сфері інжинігінгу; будівництво будівель; монтаж металевих конструкцій; оптова торгівля будівельними матеріалами; виробництво будівельних металевих конструкцій.
ДПІ у Городоцькому районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку ПП «АФГ»(код ЄДРПОУ 19170259) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р.
Результати перевірки оформлені актом від 12.07.2010 р. №51/23-19170259.
Як вбачається з акту №51/23-19170259, податковим органом встановлено, зокрема, порушення ПП «АФГ»:
- пп. 7.4.1 пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит, відповідно занижено чисту суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 143245 грн., в т.ч. за: серпень 2008 року в сумі 1109 грн., вересень 2008 року - 24833 грн., листопад 2008 року -16490 грн., грудень 2008 року -69148 грн., січень 2009 року -1876 грн., лютий 2009 року - 5361 грн., березень 2009 року -18488 грн., квітень 2009 року -2870 грн. та травень 2009 року -3070 грн.
На підставі вказаного акту ДПІ у Городоцькому районі Львівської області прийнято податкове повідомлення - рішення від 27 липня 2010 року № 0000572301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 214867,50 грн., у тому числі за основним платежем -143245,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -71622,50 грн.
Вказане повідомлення - рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарг ДПІ у Городоцькому районі Львівської області прийнято наступні податкові повідомлення -рішення:
- від 24 вересня 2010 року №0000572301/1, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 214867,50 грн., у тому числі за основним платежем -143245,00 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями -71622,50 грн.;
- від 06 грудня 2010 року №0000572301/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 214867,50 грн., у тому числі за основним платежем -143245,00 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями -71622,50 грн.
Предметом оскарження в судовому порядку є податкове повідомлення -рішення від 06 грудня 2010 року №0000572301/2.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту витрат по оплаті позивачем робіт та виробничих запасів, витрати по яких здійснено без фактичного виконання таких робіт та придбання виробничих запасів у ТзОВ «Славір», ПП «Будагрогурт»на загальну суму 143245 грн. у зв'язку з нікчемністю правочинів між ПП «АФГ»та ТзОВ «Славір», між ПП «АФГ»та ПП «Будагрогурт», що не підтверджує зв'язок понесених витрат по таких операціях із господарською діяльністю ПП «АФГ».
Судом встановлено, що 03.11.2008 року між ПП «АФГ»(Покупець) та ТзОВ «Славір»(Продавець) укладено договір купівлі-продажу продукції будівельного призначення № 03/11-08 від 03 листопада 2008 року.
На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Славір»позивач представив суду наступні документи:
- договір № 03/11-08 від 03 листопада 2008 року;
- додаткову угоду №1 до договору № 03/11-08 від 03 листопада 2008 року щодо проведення розрахунків за одержану продукцію будівельного призначення простим безвідсотковим векселем зі строком платежу 05.10.2039 року на суму, що дорівнює заборгованості, а саме 638 000,00 грн.
- акт приймання-передачі векселя від 09.10.2009 р.;
- простий вексель серія АА 1697402;
- податкової накладні від 10.11.08 р. № 1110000026; від 29.12.08 р. №1229000025; від 30.12.08 р. № 1230000028; від 26.01.08 р. № 1260000010; від 16.01.09 р. № 1160000004; від 03.02.09 р. № 2300000003;; від 04.03.09 р. № 3400000009; від 27.03.09 р. № 3270000028;від 31.03.09 р. № 3310000042; від 15.04.09 р. № 4150000003; від 30.04.09 р. № 4300000017; від 29.05.09 р. № 5290000017;
- видаткові накладні;
- реєстри отриманих податкових накладних.
Судом встановлено, що між ПП «АФГ»(Замовник) та ПП «Будагрогурт»(Підрядник, Виконавець) укладено низку договорів, а саме:
- договір № 2711-07 від 27.11.2007 р. на виконання проекту чотирьохповерхового житлового будинку на вул. Д.Дяченко у м. Пустомити;
- договір підряду на будівництво № 01/08-08 від 01.08.2008 р., на демонтаж стін та перекриття прибудови;
- договір № 3007-08 від 30.07.2008 р. на виконання проекту реконструкції цеху цільномолочної продукції маслозаводу в м. Радехові Львівської області.
Львівською обласною державною адміністрацією Приватному підприємству «Будагрогурт» видана ліцензія (серія АВ № 331868) від 27 червня 2007 року на здійснення будівельної діяльності (згідно з переліком, що додається) на строк дії до 27 червня 2012 року.
Як вбачається з Додатку до ліцензії (серія АВ № 331868) від 27 червня 2007 року, такою надано право ПП«Будагрогурт»на проведення проектних робіт.
На підтвердження здійснення господарської операції з ПП «Будагрогурт»за договором № 2711-07 від 27.11.2007 р. позивач представив суду:
- договір № 2711-07 від 27.11.2007 р. на виконання проекту проекту чотирьохповерхового житлового будинку на вул. Д.Дяченко у м. Пустомити;
- акт № 9-220009 здачі-приймання робіт від 22 вересня 2008 р. - проекту чотирьохповерхового житлового будинку на вул. Д.Дяченко у м. Пустомити, підписаний Замовником -ПП «АФГ»та Виконавцем -ПП «Будагрогурт»;
- договір № 11-П від 19 листопада 2007 року, укладений між «Управлінням житлового будівництва»державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», на виконання проекту чотирьохповерхового житлового будинку на вул. Д.Дяченко у м. Пустомити, з Додатками № 1 та № 2;
- акт № ОУ-0000018 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10 жовтня 2008 р., підписаний Виконавцем - ПП «АФГ»та Замовником -«Управлінням житлового будівництва»державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»;
- податкову накладну від 22.09.2008 р. № 9240000011, виписану ПП «Будагрогурт»
- реєстр отриманих податкових накладних за листопад 2008 року.
- платіжні доручення № 1286 від 05.03.2009 р., № 1295 від 24.03.2009 р., № 1299 від 31.03.2009 р. та № 1300 від 31.03.2009 р.
На підтвердження здійснення господарської операції з ПП «Будагрогурт»за договором підряду на будівництво № 01/08-08 від 01.08.2008 р. позивач представив суду:
- договір підряду на будівництво № 01/08-08 від 01.08.2008 р.;
- довідку про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року від 29.08.2008 року (форма №КБ-3) та акт №8-290012 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року(форма №КБ-2в), підписані Замовником -ПП «АФГ»та генпідрядником ПП «Будагрогурт»;
- довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року від 19.08.2008 року (форма №КБ-3) та акт №8-290012 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року(форма №КБ-2в), підписані Замовником -ТзОВ «Олмар»та генпідрядником ПП «АФГ»;
- податкову накладну від 29.08.2008 р. № 8290000011, виписану ПП «Будагрогурт»
- реєстр отриманих податкових накладних за вересень 2008 року.
На підтвердження здійснення господарської операції з ПП «Будагрогурт»за договором № 3007-08 від 30.07.2008 р. позивач представив суду:
- договір № 3007-08 від 30.07.2008 р. на виконання проекту реконструкції цеху цільномолочної продукції маслозаводу в м. Радехові Львівської області;
- акт № 9-240009 здачі-приймання робіт від 24 вересня 2008 р. щодо проекту реконструкції цеху цільномолочної продукції маслозаводу в м. Радехові Львівської області, підписаний Виконавцем - ПП «Будагрогурт»та Замовником - ПП «АФГ»;
- договір № 16-П від 24 липня 2008 р., укладений між ЗАТ «Галичина»(Замовник) та ПП «АФГ»(Виконавець) на виконання проекту реконструкції цеху цільномолочної продукції маслозаводу в м. Радехові Львівської області;
- акт № ОУ-0000026 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 грудня 2008 р., підписаний Виконавцем - ПП «АФГ»та Замовником -ЗАТ «Галичина»;
- податкову накладну від 24.09.2008 р. № 9240000012, виписану ПП «Будагрогурт»
- реєстр отриманих податкових накладних за листопад 2008 року;
- платіжні доручення № 1267 від 12.02.2009 р., № 686 від 12.02.2009 р., № 1268 від 19.02.2009 р.
Всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Славір», між позивачем та ПП «Будагрогурт»по придбанню продукцію будівельного призначення та по придбанню проектних робіт відповідно.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон № 168/97-ВР).
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.
Системний аналіз наведених пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Судом встановлено, що контрагенти позивача - ПП «Будагробуд»та ТзОВ «Славір»мали право на виписку податкових накладних, оскільки на момент видачі таких були зареєстровані платниками ПДВ (Свідоцтво платника ПДВ від 20.10.2006 року № 1000671460 та Свідоцтво платника ПДВ від 04.04.2008 року № 100109224).
У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені матеріалами даної справи, спростовують висновок податкового органу про відсутність зв'язку понесених витрат по господарських операціях позивача з ТзОВ «Славір» та ПП «Будагрогурт» із господарською діяльністю ПП «АФГ».
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 06 грудня 2010 року № 0000572301/2.
Суд не бере до уваги посилання позивача на порушення податковим органом порядку проведення перевірки ПП «АФГ»та складання акту за наслідками цієї перевірки, оскільки такі не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, результати перевірки податкових органів оформляються актом, вимоги щодо змісту якого встановлені п.2 цього Порядку.
Судом встановлено, що акт №51/23-19170259. від 12.07.2010 р. складений відповідно до вимог п.2 Порядку, тому доводи позивача про допущені податковим органом порушення при його складанні є безпідставними.
Крім цього, посадові особи ПП «АФГ»допустили податкових ревізорів-інспекторів до перевірки, не перешкоджали працівникам державної податкової служби у її проведенні і така була фактично проведена.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення -рішення ДПІ у Городоцькому районі Львівської області від 06 грудня 2010 року № 0000572301/2, суд прийшов до переконання, що воно прийнято відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року і з порушенням передбачених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.
Згідно зі ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.
Виходячи із системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України такий спосіб захисту як вимога визнання акту нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів.
Відмінність між встановленням судом протиправністю акту індивідуальної дії, яким є податкове повідомлення -рішення, та нормативно-правових актів є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами.
У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
З урахуванням викладеного, способом захисту при оскарженні податкового повідомлення -рішення є визнання його судом протиправним, тому суд вважає, що податкове повідомлення - рішення відповідача від 06 грудня 2010 року № 0000572301/2 підлягає визнанню протиправним.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн.40 коп., сплаченого за квитанцією № К56/4/12.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Городоцькому районі Львівської області від 06 грудня 2010 року № 0000572301/2.
Стягнути з Державного бюджету України в користь Приватного підприємства «АФГ»3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 17 червня 2011 року.
Суддя Хома О.П.