79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
16 червня 2011 р. м. Львів № 2а-3290/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представника позивача Завалишина Ю.О., представника третьої особи Павлій І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»до державної податкової інспекції у м. Рівне, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові, про скасування податкових повідомлень-рішень.
Зміст позовних вимог та позиції сторін:
22 березня 2011 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 № 0005152342/0.
Суд на підставі до ст. 116 КАС України задовольнив клопотання позивача та ухвалив об'єднати справи №№ 2а-3290/11/1370, 2а-3291/11/1370, 2а-4375/11/1370 в одне провадження, оскільки провадження в названих справах відкрито на підставі однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж відповідача.
Позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог (том ІІ, а.с. 257-259), в зв'язку із об'єднанням позовних вимог просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 30.12.2010 № 0005152342/0, від 22.12.2010 № 0004892342/0, від 23.03.2011 № 0001052342, від 28.12.2010 № 0005012342/0. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх підрозділи, що мають статус юридичних осіб. Наголошує, що Постанова КМ України від 16.02.1998р. № 173 «Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту»визначає перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, а не тих робіт (послуг), що належать до господарської діяльності залізничного транспорту. Звертає увагу суду на те, що у спірних правовідносинах позивач керувався наданими ДПА України податковими роз'ясненнями від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб; оскільки підрозділи позивача не мають такого статусу, податок на прибуток був задекларований та сплачений юридичною особою -ДТГО «Львівська залізниця».
Відповідач проти позову заперечив, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з мотивів, викладених у письмових запереченнях на позовні вимоги (том І, а.с. 117-118; том І, а.с. 220-221; том ІІ, а.с. 122-123). Зокрема, вказує, що за наслідками перевірки відокремлених підрозділів позивача «Вокзал станції Рівне», «Дистанція колії Рівне»та «Рівненська дистанція водопостачання»виявлено порушення вказаними підрозділами ДТГО «Львівська залізниця»пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - не подано до ДПІ у м. Рівне податкові декларації з податку на прибуток за спірний період, а також не задекларовано та не оподатковано доходи від підсобно-допоміжної діяльності залізничного транспорту. За клопотанням відповідача справа розглядається без участі його представника.
Суд залучив до участі у справі Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові як третю особу без самостійних вимог на предмет спору -як орган державної податкової служби (далі -орган ДПС), в якому перебуває на обліку ДТГО «Львівська залізниця». Третя особа у письмовому поясненні зазначає, що податок на прибуток від усіх видів діяльності позивача за спірний період сплачено до ДПІ у м. Львові, що підтверджується обліковою карткою платника податків, щодо вирішення спору по суті покладається на суд.
Суд заслухав пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
ДТГО «Львівська залізниця»зареєстроване 16 березня 1992 року, місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Гоголя, 1 (том І, а.с. 99). Позивач перебуває на обліку як платник податків в СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові.
Відокремлений підрозділ «Вокзал станції Рівне»має статус підрозділу ДТГО «Львівська залізниця»без права юридичної особи, що підтверджується відповідною довідкою та положенням (том І, а.с. 100-107), та не є платником податку на прибуток, оскільки такий сплачується консолідовано через управління Львівської залізниці (том І, а.с. 16). ДПІ у м. Рівне проведено планову перевірку ВП «Вокзал станції Рівне», за наслідками якої складено акт від 20.12.2010 № 2076/23-100/26010065 «Про результати виїзної планової перевірки відокремленого підрозділу «Вокзал станції Рівне» Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р.».
За наслідками перевірки орган ДПС дійшов висновку, що відокремлений підрозділ порушив вимоги пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме -не зареєструвався платником податку на прибуток і не подало декларації з цього податку за період, що перевірявся; занизив податок на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, на загальну суму 36605 грн. (том І, а.с. 48). На підставі висновків акта перевірки орган ДПС прийняв податкове повідомлення -рішення від 30.12.2010 № 0005152342/0, згідно якого ДТГО «Львівська особа»в особі ВП «Вокзал станції Рівне»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 36605,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 16853,00 грн., а всього -53458 грн. (том І, а.с. 14).
Відокремлений підрозділ «Дистанція колії Рівне»має статус підрозділу ДТГО «Львівська залізниця»без права юридичної особи, що підтверджується відповідною довідкою та положенням (том І, а.с. 206-211), та не є платником податку на прибуток, оскільки такий сплачується консолідовано юридичною особою (том І, а.с. 144). ДПІ у м. Рівне проведено планову перевірку ВП «Дистанція колії Рівне», за наслідками якої складено акт від 16.12.2010 № 2066/23-100/01070860 «Про результати планової виїзної перевірки відокремленого підрозділу «Рівненська дистанція колії»Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р.»(том І, а.с. 143-155).
За наслідками перевірки орган ДПС дійшов висновку, що відокремлений підрозділ порушив вимоги пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2, п.4.1. ст. 4, п.11.3 ст. 11, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме -не зареєструвався платником податку на прибуток і не подав декларації з цього податку за період, що перевірявся; занизив валовий дохід на загальну суму 2188 грн. та, відповідно, занизив податок на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту (том І, а.с. 154). На підставі висновків акта перевірки орган ДПС прийняв податкове повідомлення -рішення від 28.12.2010 № 0005012342/0, згідно якого ДТГО «Львівська особа»в особі ВП «Рівненська дистанція колії»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 546,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1700,00 грн., разом -2246,00 грн. (том І, а.с. 142).
Відокремлений підрозділ «Рівненська дистанція водопостачання»має статус підрозділу ДТГО «Львівська залізниця»без права юридичної особи, що підтверджується відповідною довідкою та положенням (том ІІ, а.с. 106-114), та не є платником податку на прибуток, оскільки такий сплачується консолідовано юридичною особою (том ІІ, а.с. 16). ДПІ у м. Рівне проведено планову перевірку ВП «Рівненська дистанція водопостачання», за наслідками якої складено акт 08.12.2010 № 1996/23-100/00267246 «Про результати планової виїзної перевірки відокремленого підрозділу «Рівненська дистанція водопостачання»Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р.»(том ІІ, а.с. 15-50).
За наслідками перевірки орган ДПС дійшов висновку, що відокремлений підрозділ порушив вимоги пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2, п.4.1. ст. 4, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме -не зареєструвався платником податку на прибуток і не подав декларації з цього податку за період, що перевірявся; занизив податок на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, на 5480 грн. (том ІІ, а.с. 49). На підставі висновків акта перевірки орган ДПС прийняв податкове повідомлення -рішення від 22.12.2010 № 0004892342/0, згідно якого ДТГО «Львівська особа»в особі ВП «Рівненська дистанція водопостачання»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5480,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3366,30 грн., разом -8846,30 грн. (том ІІ, а.с. 13). Окрім цього, на підставі рішення про результати розгляду скарги від 21.01.2011 № 2227/25-09, відповідачем винесено ще одне податкове повідомлення-рішення від 23.03.2011 № 0001052342, у якому визначено додатково суму штрафної санкції у розмірі 3426,30 грн. (том ІІ, а.с. 14).
При вирішенні спору суд виходить з наступного:
Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України. Підпунктом 2.2.2. тієї ж статті передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.
Відповідно до норм ст.ст. 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»від 04.07.1996р. № 273/96-ВР (із змінами та доповненнями) залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо. Частиною п'ятою ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт»передбачено, що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та зв'язку України.
Отже, поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи»і «структурні підрозділи залізниці»не можна ототожнювати, оскільки вони є різними.
У статті 5 цього ж Закону визначено, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею. Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.
Пунктом 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою КМУ від 29.02.1996р. № 262, визначено, що до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.
Згідно з п. 1 ст.62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до пп..3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
З матеріалів справи вбачається, що відокремлені підрозділи ДТГО «Львівська залізниця»- «Вокзал станції Рівне», «Дистанція колії Рівне»та «Рівненська дистанція водопостачання»не відповідають ознакам встановленим законодавством для підприємств, оскільки не являються юридичними особами, діють на підставі Положень, а не Статутів.
Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця»відповідно до вищевказаних вимог ГК України діє на підставі Статуту, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006р. №80 та зареєстрованому державним реєстратором 06.02.2006 за №14151050051000929. Нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Отже, згідно наведеного, відокремлені підрозділи залізниці -Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 3«Вокзал станції Рівне», «Дистанція колії Рівне» та «Рівненська дистанція водопостачання»не можуть відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не можуть бути самостійними платниками податку на прибуток. У зв'язку з чим, суд погоджується з доводами позивача, що «Вокзал станції Рівне», «Дистанція колії Рівне»та «Рівненська дистанція водопостачання»ДТГО «Львівська залізниця»не зобов'язані були подавати декларації з податку на прибуток до ДПІ у м. Рівне.
Суд враховує, що така правова позиція відповідає позиції Вищого адміністративного суду України, висловленій при прийнятті постанови від 17.02.2009 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4308394) у спорі між тими ж сторонами в аналогічних правовідносинах (відрізняється лише період, охоплений перевіркою).
Суд враховує і той факт, що позивач у спірних правовідносинах керувався наданими ДПА України податковим роз'ясненням від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб. Відповідно до пп. «д»пп. 4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.
В роз'ясненні ДПА України від 13.09.2004р. № 7979/6/15-1116 вказано, що платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є: підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.
З вказаного вбачається, що в роз'ясненні визначено два суб'єкти господарювання, які є платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, а саме:
1) підприємство залізничного транспорту, яке є юридичною особою.
2) структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, який є юридичною особою.
Отже, оскільки відокремлені підрозділи «Вокзал станції Рівне», «Дистанція колії Рівне»та «Рівненська дистанція водопостачання»не відносяться ні до першої, ні до другої категорії, податок на прибуток, одержаний від діяльності цих відокремлених підрозділів, правомірно задекларований і сплачений юридичною особою - ДТГО «Львівська залізниця», що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями декларацій ДТГО «Львівська залізниця»за період з ІV кварталу 2008 року по І півріччя 2010 року, платіжних доручень та банківських виписок по операціях ДТГО «Львівська залізниця»за 2008 рік на загальну суму 78093576,0 грн., за 2009 рік на загальну суму 192167524,0 грн., за І півріччя 2010 рік на загальну суму 145384500,0 грн. (том І, а.с. 59-98, 165-204, том ІІ, а.с. 62-104, 152-209, 213-214). Факт сплати позивачем податку на прибуток в повному обсязі підтверджується також поясненнями третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові та наданою копією зворотного боку облікової картки (том ІІІ, а.с. 1-30).
Згідно з ч.1 ст. 138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За правилами встановленими ст.. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Оскільки у даній справі оскаржуються рішення, прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, висновки органу ДПС про порушення відокремленими підрозділами ДТГО «Львівська залізниця»податкового законодавства (невиконання обов'язку по реєстрації платником податку на прибуток та подачі звітності), що призвело до заниження скоригованого валового доходу та, як наслідок, заниження податку на прибуток є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами. Долучені до справ докази свідчать про сплату позивачем податку на прибуток як консолідованим платником податку. Тому в суду відсутні правові підстави вважати правомірними податкові повідомлення-рішення, якими позивачу в особі його відокремлених підрозділів визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток. Відтак, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати у формі сплаченого судового збору відшкодовуються йому з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Рівне № 0004892342/0 від 22.12.2010 року, № 0005012342/0 від 28.12.2010 року, № 0005152342/0 від 30.12.2010 року та № 0001052342/0 від 23.03.2011 року.
Стягнути з державного бюджету України на користь державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код: 01059900) судовий збір в сумі 10 (десять) гривень 20 копійок.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 21 червня 2011 року.
Суддя Москаль Р.М.