79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
20 травня 2011 р. № 2а-9292/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд, в складі
Головуючої-судді Мричко Н.І.
за участю секретаря судового засідання Якимець О.І.
позивача ОСОБА_2
представника відповідача Гурського А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2010 року та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.11.2010 року; зобов'язання до вчинення дій,-
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в якому із урахуванням уточнених позовних вимог просить:
- встановити чи мало місце порушення чинного законодавства України зі сторони відповідача під час винесення оскаржуваних постанов;
- скасувати постанову відповідача № 21354593 про арешт всього майна та оголошення заборони на його відчуження від 08.11.2010 року;
- скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2010 року № 21354593;
- зобов'язати відповідача винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 21354593.
В обґрунтування позовних вимог зсилається на те, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження без дотримання вимог ст.ст. 19, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки строк пред'явлення виконавчого документа -постанови в справі про адміністративне правопорушення ВО № 114655 від 04.05.2010 року, закінчився. Щодо постанови про арешт всього майна та оголошення заборони на його відчуження від 08.11.2010 року просить таку скасувати, оскільки така винесена всупереч вимогам ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що за таких істотних порушень вимог Закону, вказані вище постанови повинні бути скасованими.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, вважає їх безпідставними, оскільки виконавче провадження було відкрито у встановлений Законом України «Про виконавче провадження»строк з дня отримання виконавчого документа державним виконавцем, а сама постанова ВДАІ від 04.05.2010 р. надійшла до Личаківського ВДВС 04.08.2010 р., тобто протягом трьох місяців з дня її винесення.
Однак, протягом судового розгляду справи державний виконавець Гурський А.Ю. виніс постанову від 25.02.2011 р. ВП № 21354593 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа постанови ВДАІ № 114655 від 04.05.2010 р.).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані Суду докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
04 травня 2010 року посадовою особою ВДАІ було винесено постанову № во 114655 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі -КУпАП), вчинене ОСОБА_2, та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
В п. 2 резолютивної частини постанови зазначено, що на підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_2 штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний штраф в розмірі 510 грн.
Постанову про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 отримав.
Відповідно до ст. 287-289 КУпАП постанова ВДАІ від 04.05.2010 р. не оскаржувалась протягом встановленого строку від дня її винесення, відповідно вказано, що така набрала законної сили 04.05.2010 р.
04 серпня 2010 р. постанова про адміністративне правопорушення від 04.05.2010 р. надійшла на адресу Личаківського Відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції за вх. № 11101/0820, про що свідчить витяг з Журналу реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження Личаківського ВДВС.
Згідно з Журналом обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві Личаківського ВДВС, виконавчий документ передано державному виконавцеві Гурському А.Ю. 15.09.2010 р.
17 вересня 2010 р. державним виконавцем Личаківського ВДВС Гурським А.Ю. було відкрито виконавче провадження на підставі постанови № во 114655 від 04.05.2010 р., виданої ВДАІ про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 510 грн. та встановлено строк для добровільного виконання до 24.09.2010 р.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2010 р. була скерована поштою боржнику, яку він отримав 27.09.2010 р.
19.10.2011 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на допущені порушення, зокрема щодо строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
08 листопада 2010 р. державним виконавцем Личаківського ВДВС Гурським А.Ю. було винесено постанову ВП № 21354593 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах суми 510 грн. Копія постанови скерована поштою боржнику.
Вважаючи постанову від 08.11.2010 р. незаконною, ОСОБА_2 також оскаржив її в судовому порядку.
Однак, постановою від 25.02.2011 р. начальника Личаківського ВДВС ЛМУЮ задоволено скаргу ОСОБА_2 від 29.11.2010 р. про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2010 р. № ВП 21354593 по виконанню постанови ВДАІ № 114655 від 04.05.2010 р. , а також скасовано постанову від 08.11.2010 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Державного виконавця попереджено про не порушення Закону України «Про виконавче провадження».
25.02.2011 р. державним виконавцем Личаківського ВДВС Гурським А.Ю. було винесено постанову ВП № 21354593 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа постанови ВДАІ № 114655 від 04.05.2010 р.).
Фактичні обставини сторони визнають. Обставини вчинення адміністративного правопорушення не є предметом доказування у справі.
Спір виник лише щодо відповідності виконавчого документа вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), яким має відповідати виконавчий документ та дотримання відповідачем вимог Закону під час відкриття виконавчого провадження та щодо строку його пред'явлення до виконання.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п. 6 ч. 2 ст. 3 Закону).
Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження з підстав передбачених цією статтею, зокрема, в інших випадках, передбачених законом.
Разом з тим, ст. 24 цього ж Закону передбачено обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Строк пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлений ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження». Так, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови (п. 4 ст. 21 Закону). Зазначений строк стосується постанови про адміністративне правопорушення від 04.05.2010 р.
В обґрунтування вимоги скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2011 р. ОСОБА_2, як боржник у виконавчому провадженні, покликається на те, що строк пред'явлення постанови про адміністративне правопорушення від 04.05.2010 р., на думку позивача, закінчився, провадження не було відкрите у встановлений строк.
Однак з таким висновком позивача Суд не погоджується виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий документ - постанова від 04.05.2010 р. отримана канцелярією Личаківського ВДВС 04.08.2010 р. Вказана обставина підтверджується витягом з Журналу реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження Личаківського ВДВС.
Таким чином, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про адміністративне правопорушення від 04.05.2010 р. (строк пред'явлення якої закінчується 04.08.2010 р.) була пред'явлена до виконання в межах тримісячного строку.
Відповідно до ст. 24 Закону державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з журналом обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцеві Личаківського ВДВС виконавчий документ -постанова від 04.05.2010 р. передано державному виконавцеві 15.09.2010 р.
Наведене свідчить про те, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження за виконавчим документом -постановою про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог ст.ст. 21, 24 Закону, тобто з дотримання вимог щодо строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Щодо тверджень позивача про недотримання відповідачем вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», при відкритті виконавчого провадження, з тих підстав, що у виконавчий документ -постанова про адміністративне правопорушення не скріплена гербовою печаткою, Суд таке обргунтованим. Відповідач також визнав наявне порушення.
Стаття 19 Закону встановлює, що виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Суд враховує те, що відповідачем - Личаківським ВДВС ЛМУЮ самостійно усунено виявлено порушення, у зв'язку з чим постановою від 25.02.2011 р. начальника Личаківського ВДВС ЛМУЮ скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2010 р. № ВП 21354593 по виконанню постанови ВДАІ № 114655 від 04.05.2010 р. , а також скасовано постанову від 08.11.2010 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відповідно, 25.02.2011 р. державним виконавцем Личаківського ВДВС Гурським А.Ю. було винесено постанову ВП № 21354593 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа постанови ВДАІ № 114655 від 04.05.2010 р.). Копію постанови від 25.02.2011 р. скеровано для відома ВДАІ.
Суд звертає увагу, що захист прав та інтересів особи відбувається у встановленому законом порядку. Закон України «Про виконавче провадження»надає відповідачу право самостійно скасовувати винесені ним постанови за наявності для того законних підстав, а також право відмовляти у відкритті виконавчого провадження, шляхом прийняття відповідної постанови. Тому суд вважає, що усунення порушень прав боржника відбулось належним способом.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної виконавчої влади. З урахуванням вимог ст. ст. 11, 71 КАС України факт порушення своїх прав повинен доводити позивач. Проте відновлення порушених прав позивача усунено добровільно відповідачем під час розгляду справи в суді.
Враховуючи наведене, Суд приходить до висновку про те, що визнання позову відповідає фактичним обставинам справи та не порушує чиїх-небудь прав чи свобод, а тому Суд приймає визнання позову відповідачем. Оскільки відповідач повністю визнав позов і скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2010 р., постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.11.2010 р., спір врегульовано в позасудовому порядку, а тому підстав для задоволення позову Судом немає.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 98, 159-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мричко Н.І.