73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
16.06.2011 Справа № 5024/953/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" в особі Херсонської філії, м. Херсон
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа", м. Херсон
про визнання недійсним договору оренди
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1. юрисконсульт дов. № 144 від 06.10.2010 р.
від відповідача - ОСОБА_2. представник дов. б/н від 15.06.2011 р.
Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний Банк «ІндустріалБанк»(позивач) звернулось до суду з позовом про визнання договору оренди нежитлового приміщення №а/1 від 01.07.2008 року недійсним.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач проти позову не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між АКБ «Індустріалбанк»в особі його відокремленого структурного підрозділу Херсонської філії (позивач) та ТОВ «Літа»(відповідач) укладено кредитний договір №23КР/0200/12/06 (далі -кредитний договір). Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.
З метою належного виконання умов кредитного договору ОСОБА_3. як майновим поручителем ТОВ «Літа»на підставі договору іпотеки нерухомого майна №23КЗZ/0200/14/06 від 08.06.2006 року передано позивачу в заставу нерухоме майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, 133.
08.06.2006 року до Державного реєстру іпотек внесено відомості за №3315175 та проведено реєстрацію про заборону відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом №7855096 від 08.06.2006 року.
Проте позивачу в 2010 році стало відомо про те, що 01.07.2008 року між ОСОБА_3. та ТОВ «Літа»укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого ОСОБА_3 передав в платне користування нежитлове приміщення (предмет іпотеки), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п.3.1. договору оренди строк дії договору -до 01 липня 2010 року.
Пунктом 3.2. договору оренди передбачено, що у разі, якщо жодна із сторін за 10 днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, - даний договір автоматично пролонгується на той же строк на тих же умовах.
Позивач просить визнати вищевказаний договір оренди недійсним.
Статтею 9 Закону України «Про іпотеку»передбачено права іпотекодавця виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Матеріалами справи підтверджується, що всупереч вимогам Закону України «Про іпотеку», умов договору іпотеки нерухомого майна №23КЗZ/0200/14/06 від 08.06.2006 року ОСОБА_3 без попереднього дозволу позивача передав в користування відповідачеві нерухоме майна.
За приписами ч.3 ст.12 Закону України «Про іпотеку»право чин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотек, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Закони України відповідно до ст. 68 Конституції України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.
Положенням ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними»зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірний право чин був укладений під час дії договору іпотеки нерухомого майна №23КЗZ/0200/14/06 від 08.06.2006 року з порушенням сторонами вимог законодавства України і є недійсним з моменту його укладення.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача.
На підставі вищевказаних норм права та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення №А/1 від 01.07.2008 року.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Літа»(73000, м.Херсон, сел..Геологів, пров.Слов»янський, 11, код ЄДРПОУ 30892996) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк»в особі Херсонської філії АКБ «Індустріалбанк»(м.Херсон, вул..Тираспольська, 5, код ЄДРПОУ 24753000) в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В.Людоговська
Повне рішення складено 21.06.2011 р.