83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
20.06.11 р. Справа № 11/195
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ІЛІОН”
м. Макіївка Донецької області
до відповідача: Донецького комунального підприємства „Фармація”
м. Донецьк
про стягнення 49649,05 грн.
Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за
участю представників сторін:
від позивача: Чебанов Є.О. - директор, ОСОБА_1 - дов.
від відповідача: ОСОБА_2 - дов.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ІЛІОН” звернулось з позовом про стягнення з Донецького комунального підприємства „Фармація” 42188,17 грн. боргу за договором на охорону цінних вантажів № 3 від 01.02.2009 р. за період серпень -листопад 2009 р., а також 4302,22 грн. пені, 629,60 грн. річних та 2738,30 грн. інфляційних втрат, а всього 49858,29 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов'язання за договором були виконані у повному обсязі, але в порушення його умов відповідач за послуги надані у серпні - листопаді не розрахувався, тому виник борг за прострочку оплати якого нарахована пеня відповідно договору та інфляційні і річні на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти позову висловив заперечення з посиланням на відсутність боргу.
У зв'язку з тим, що між сторонами було укладено 2 договора і розрахунки здійснювались відповідачем без посилання на номер договора, суд, ухвалою від 13.10.2010 р., за клопотанням позивача, призначив судову економічно - бухгалтерську експертизу і провадження у справі було зупинено на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
18.02.2011 р. судом був отриманий висновок № 274/24 судової економічно - бухгалтерської експертизи.
Ухвалою суду від 21.02.2011 р. провадження у справі було поновлено, але у зв'язку з порушенням господарським судом справи № 37/82 пд про визнання недійсним договору № 3 від 01.02.2009 р., який є підставою по розглядаємій справі, провадження у справі було знову зупинено.
Після закінчення розгляду справи № 37/82 пд і набуття рішенням чинності, провадження у справі було поновлено і справа призначена до розгляду.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.02.2009 р. між сторонами був укладений договір № 3 на охорону цінних вантажів власників ТОВ „Ілион”, згідно з п. 1 якого відповідач (Замовник) передає, а позивач (Охорона) на кошти, отримані від Замовника та в їх межах, приймає під охорону цінний вантаж, зазначений в специфікації (Додаток № 1 до договору), на термін перевезення його до визначеного Замовником місця призначення.
Відповідно з п. 8.1 договір набув чинності з дня підписання його сторонами і діяв до 01.02.2010 р.
Під час дії договору позивачем виконувались взяті зобов'язання належним чином, про що свідчать акти виконаних робіт, які складались і підписувались сторонами щомісячно, починаючи з лютого 2009 р.
Згідно з п. 2.2 договора оплата послуг охорони узгоджена у сумі 400,00 грн. за добу у вигляді авансових платежів.
Строки авансових платежів обумовлені у п. 2.3 договора, згідно з яким Замовник повинен вносити наступний авансовий платіж не пізніше 10 днів до кінця раніш оплаченого (проавансованого) періоду дії договору.
Таким чином Замовник зобов'язався оплачувати послуги охорони до 20 числа кожного місяця.
Фактично, взяті зобов'язання відповідачем порушені.
Як вбачається з акта експертизи оплата за серпень 2009 р. проведена частково, а оплата за вересень - листопад 2009 р. взагалі не здійснена.
Таким чином сума боргу за період серпень - листопад 2009 р. за договором № 3 від 01.02.2009 р. становить 37466,67 грн.
Доказів оплати цієї суми відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У п. 5.1.3 договора сторони передбачили відповідальність Замовника за прострочку платежів у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, але враховуючи, що розмір пені за Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ, розрахунок пені зроблений позивачем виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.
Нарахована сума пені становить 4302,22 грн.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані річні у сумі 629,60 грн. та інфляційні втрати в сумі 2738,30 грн.
17.06.2011 р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, в якій він, виходячи із суми боргу, визначеної експертом (37466,67 грн.) зробив перерахунок суми пені, річних та інфляційних і просить суд стягнути з відповідача 37466,67 грн. боргу, 3817,00 грн. пені, 1851,33 грн. річних та 6514,05 грн. інфляційних втрат, а всього 49649,05 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України
позивач має право до прийняття рішення збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його заява приймається судом і позов розглядається з урахуванням зміненої суми позовних вимог.
При цьому суд зазначає, що державне мито, яке було оплачено позивачем при подачі позову, при зменшенні ним суми (боргу і пені) відшкодуванню не підлягає, а збільшена сума річних та інфляційних підлягає оплаті державним митом.
У зв'язку з тим, що позивачем не доплачено державне мито по заяві в якій збільшена сума річних на 1221,73 грн. та інфляційних на 3775,75 грн., а всього на 4997,48 грн., державне мито підлягає стягненню з нього в доход державного бюджету в сумі 49,97 грн. (1 %).
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться витрати по експертизі.
Згідно з рахунком - фактурою № СФ - 049 від 22.12.2010 р. позивачем було сплачено експерту за проведення експертизи платіжним дорученням № 1 від 01.02.2011 р. 8000,00 грн.
Витрати по експертизі підлягають розподілу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги викладене, і враховуючи, що відповідач заперечень проти порядку і суми нарахованих пені, річних та інфляційних не висунув, суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ІЛІОН” м. Макіївка Донецької області до Донецького комунального підприємства „Фармація” м. Донецьк про стягнення 49649,05 грн. - задовольнити.
Стягнути з Донецького комунального підприємства „Фармація” (83085, м. Донецьк, вул. Баумана, 5а; п/р 26006301591381 в філії „Пролетарське відділення ПІБ” МФО 334301; п/р 26005380042000 в ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецьк МФО 334970; код ЄДРПОУ 021976625; ІПН 019766205616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІЛІОН” (96100, Донецька область, місто Макіївка, проспект Горбачова, 131/32; п/р 26000060060068 Донецьке РУ Приватбанку МФО 335496; код ЄДРПОУ 20335381) 37466,67 грн. боргу, 3817,00 грн. пені, 1851,33 грн. річних, 6514,05 грн. інфляційних втрат, 496,45 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 8000,00 грн. витрат за проведення експертизи.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІЛІОН” (96100, Донецька область, місто Макіївка, проспект Горбачова, 131/32; п/р 26000060060068 Донецьке РУ Приватбанку МФО 335496; код ЄДРПОУ 20335381) в доход державного бюджету 49,97 грн. державного мита.
У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили через 10 днів після підписання повного тексту.
Суддя Овсяннікова О.В.
Повний текст рішення підписаний 24.06.2011 р.