83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.06.11 р. Справа № 11/32
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, ЄДРПОУ 34502350, м.Попасна
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівельний завод”, ЄДРПОУ 05763642, м.Краматорьк
про стягнення 112 094 грн. 72 коп.
Суддя Соболєва С.М.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 30.07.2009 р.
В засіданні суду брали участь:
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.06.2011 р. до 17.06.2011 р.
Товариство з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м.Попасна, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Відкрите акціонерне товариство „Старокраматорський машинобудівельний завод”, м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 112 094,72 грн., у тому числі попередня оплата в сумі 106 095,25 грн. та три проценти річних в сумі 5 999,47 грн.
Позивач надав до суду клопотання № 521 від 16.06.2011 р. про продовження строку розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника позивача в судове засідання. Вказане клопотання судом відхиляється, тому як вирішення спору між сторонами про стягнення безпідставно отриманих коштів можливо на підставі наявних у справі документів.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки від 17.03.2008р. №48/2, а саме, невиконання зобов'язань з постачання товару.
Відповідач у відзиві на позов, що надійшов на адресу суду 01.06.2011р., не визнав факт невиконання своїх зобов'язань перед позивачем з постачання товару за договіром №48/2 від 17.03.2008р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
17.03.2008р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір поставки №48/2.
Згідно п.2.2 договору №48/2 від 17.03.2008р. сума цього договору складається із загальної вартості, вказаної в специфікаціях. Валюта договору та платежу - українська гривня. Форма розрахунків - безготівкова (п.п.2.3, 2.4 договору).
За приписом п.2.5 договору №48/2 від 17.03.2008р. оплата за металопродукцію здійснюється в наступному порядку:
- 50% попередня оплата після виставлення рахунку та підписання специфікації;
- 50% після відвантаження металопрокату на складі продавця.
Датою поставки вважається дата, вказана позивачем в товаросупровідних документах (п3.3 договору).
Як встановлено судом, згідно платіжних доручень №26718/1249 від 17.03.2008р., №26754/1331 від 18.03.2008р., №26787/1378 від 20.03.2008р., №26861/1569 від 25.03.2008р., №26870/1586 від 26.03.2008р., позивачем на рахунок відповідача за умовами договору №48/2 від 17.03.2008р. було перераховано грошові кошти в загальній сумі 3 520 000,00 грн.
Таким чином, виходячи з умов договору поставки №48/2 від 17.03.2008р., судом встановлено факт неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем з перерахування попередньої оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наданими до матеріалів справи копіями накладних транзитної поставки №40 від 15.04.2008р., №41 від 21.04.2008р., №42 від 29.04.2008р., №44 від 30.04.2008р., №50 від 12.05.2008р., №57 від 19.05.2008р., №80 від 26.05.2008р., відповідачем було поставлено відповідачу металопрокат лише на суму 3 413 904,75 грн.
Проте, відповідачем свої зобов'язання з постачання товару позивачу на суму 106 095,25 грн. не виконані.
Однак, підставою стягнення 112 094грн.72коп позивач зазначає безпідставно отримані грошові кошти.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Предметом регулювання вказаної норми закону є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами.
Відповідно до позовних вимог щодо стягнення необґрунтовано отриманих грошових коштів у розмірі 112 094грн.72коп., спірна сума є передплатою за договором №48/2 від 17.03.2008р., який за своєю правовою природою є договором поставки, тому регулюється спеціальними нормами господарського та цивільного законодавства, а саме, главою 30 Господарського кодексу України та главою 54 Цивільного кодексу України. Умови договору поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів „Інкотермс”.
У випадку набуття, збереження майна без достатньої правової підстави застосуванню підлягає загальна норма закону - стаття 1212 Цивільного кодексу України, положення якої розповсюджуються і на зобов'язання, що виникають у зв'язку з поверненням виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність хоча б двох умов: перше - збільшення або збереження майна однією стороною (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого); друге - відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення або збагачення за підставою, яка згодом відпала. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
В даному спорі суд не може застосовувати норми статті 1212 ЦК України, оскільки кошти нараховувалися та сплачувалися не безпідставно, а за договором, тобто правовідносини між сторонами щодо поставки товару дійсно мали місце, вони були врегульовані умовами зазначеного договору, який недійсним повністю або частково судом не визнавався.
До того ж, п.9.11. зазначеного договору передбачає, що договір діє до 31.12.2008р., якщо до закінчення року жодна зі сторін не повідомила про його закінчення, договір вважається пролонгованим на тих самих умовах.
Як встановлено судом спірний договір є діючим, жодна зі сторін не додала ніяких доказів про його розірвання.
Таким чином, спірна сума не може вважатися отриманою відповідачем без достатніх правових підстав та збереженою в себе за рахунок відповідача.
Суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача.
Такого клопотання до суду не надходило. Позивачем до початку розгляду господарським судом справи по суті предмет або підстави позову не змінювалися.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення необґрунтовано отриманих грошових коштів у розмірі 112 094грн.72коп. задоволенню не підлягають.
Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення процентів у разі безпідставного одержання грошей у розмірі 3% річних у сумі 5 999,47грн., відповідно до п.2 ст.1214 , ст.536,ст.625 Цивільного Кодексу України.
Розглянувши зазначені вимоги, судом встановлено, що позивачем не надано будь-яких доказів, які підтверджують правові підстави виникнення зазначеної суми та підстави її нарахування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на зазначене, позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних у сумі 5 999,47грн.(процентів за користування чужими грошовими коштами) задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у зв'язку з відмовою у задоволенні позову покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
У позовних вимогах Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м.Попасна до Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівельний завод”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 112 094,72 грн., у тому числі попередня оплата в сумі 106 095,25 грн. та три проценти річних в сумі 5 999,47 грн., відмовити повністю.
В судовому засіданні 17.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 22.05.2011р.
Суддя Соболєва С.М.