83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.06.11 р. Справа № 20/46
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі Смірновій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
За позовом Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка
до відповідача Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса” м. Донецьк
про стягнення боргу 341 099,95 грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю
від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю
в судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.05.2011 р. по 14.06.2011 р.
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк про стягнення боргу за невиконання умов договору про постачання електричної енергії №1188 від 28.07.2006р. у сумі 341 099,95 грн., з яких 327 080,83 грн. заборгованість за активну електроенергію, 3% річних - у розмірі 1 792,52 грн., сума інфляційних нарахувань у розмірі 2 964,86 грн. та пеня у сумі 9 261,29 грн., крім того, судові витрати.
На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання електроенергії № 1188 від 01.10.09р., рахунки за електроенергію, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), розрахунок боргу та інш.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, посилаючись на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства та у зв'язку з тим, що заборгованість населення в структурі заборгованості перед відповідачем складає більше 150,8 млн.грн., а також враховуючи неможливість припинення забезпечення міста Донецька та Донецької області питною та технічною водою, на державне регулювання тарифів на водопостачання, що не покриває витрат на оплату електроенергії, відповідач просить зменшити суму пені на 80% та розстрочити виконання рішення рівними частинами строком на 6 місяців
В обґрунтування таких доводів відповідач надав баланс підприємства станом на 01.10.2010р., звіт про фінансові результати за 2010 рік, та довідку про договори щодо реструктуризації заборгованості.
Розпорядженням заступника голови господарського суду від 05.05.2011р. справу було передано на повторний автоматичний розподіл та призначено на розгляд судді Величко Н.В.
В судовому засіданні, що відбулось 12.05.2011 р., позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та заперечив проти доводів відповідача про зменшення розміру пені на 80%, про що надав відповідні заперечення, до яких додав договір № 4863/01 від 19.08.2008 р., укладений між ВАТ «Донецькобленерго» та ДП «Енергоринок», додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 р. № 794 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 р. № 1010), постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 09.04.2009 р. № 409, від 23.12.2008 р. № 1403, постанову Горлівського Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби про арешт коштів боржника від 03.06.2008 р., претензії Державного підприємства «Енергоринок», постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2009 р. у справі № 15/94 та від 23.02.2010 р. у справі № 37/134-09.
Представник позивача заперечив проти надання розстрочки виконання рішення.
Також представник позивача повідомив про зміну назви підприємства з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, у зв'язку з чим, просив суд замінити позивача у справі, про що через канцелярію суду надав клопотання від 11.05.2011р. та додав відповідні документи, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
Ухвалою по справі від 12.05.2011р. суд змінив найменування позивача по справі з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.
01.10.2009р. між позивачем Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (далі - постачальник) та відповідачем (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1188 (а.с.7-22), за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2000 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (п.1.1 договору).
Згідно із п 2.3.4 та п.2.3.5 Договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №3 „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії” та Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».
Пунктом 3 Додатку №5 до договору в редакції протоколу розбіжностей встановлено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись до 10-го числа щомісячно за попередній розрахунковий період.
Пунктом 10 Додатку №5 зазначено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду здійснюються споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку у терміни, що не перевищують 10 робочих днів від дня отримання рахунку.
Пунктом 4.2.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 11.08.2006р.) сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 та 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, діючої на дату виникнення заборгованості.
Відповідно до п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2010 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.
Договір про постачання електричної енергії разом з додатками до нього та протоколом розбіжностей підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.
З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за листопад -грудень 2010р., та січень 2011р., скріпленими підписами та печатками обох сторін, відповідними рахунками на активну електроенергію, які отримані особисто представником відповідача (а.с.23-28).
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію за період з листопада по грудень 2010р. та січень 2011р. у сумі 327 080,83 грн.
За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за N 417/1442 (з наступними змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах договірних відносин.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 327 080,83 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача, крім основного боргу, інфляційні втрати в сумі 2 964,86 грн. та 3 % річних у сумі 1 792,52 грн.
Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що суми інфляційних та річних нараховані позивачем арифметично вірно, тому підлягають стягненню у повному обсязі, а саме, інфляційні втрати в сумі 2 964,86 грн. та 3 % річних у сумі 1 792,52 грн.
Відповідач надав контррозрахунок інфляційних, за яким сума, що підлягає стягненню дорівнює 2 955,63 грн. цей розрахунок суд до уваги не приймає, оскільки період нарахування інфляційних відповідачем відрізняється від періоду нарахування інфляційних позивачем.
Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.2.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 11.08.2006р.) сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 та 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, діючої на дату виникнення заборгованості.
Судом здійснено перерахунок пені за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що пеня у сумі 9 261,29 грн. нарахована позивачем арифметично вірно.
В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 80%. Обґрунтовуючи своє клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду баланс станом на 31.12.2010р. звіт про фінансові результати за 2010р. , довідку станом на 01.03.2011р. про те, що заборгованість населення за послуги водопостачання та водовідведення складає більш 150,8 млн. грн., а також укладено 8 тис договорів реструктуризації вищезазначеної заборгованості на суму 9,1 млн. грн.
У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що, відповідач довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін задовольняє клопотання відповідача частково та зменшує розмір пені на 20%. Таким чином сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 7 409,03 грн. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача у повному обсязі.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса” м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 341 099,95 грн., з яких 327 080,83 грн. заборгованість за активну електроенергію, 3% річних - у розмірі 1 792,52 грн., сума інфляційних нарахувань у розмірі 2 964,86 грн. та пеня у сумі 9 261,29 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса” ( 83001 м. Донецьк вул Артема, 85 ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, на р/р 260313061291 у філії ДОУ ВАТ „Ощадний Банк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130915) - заборгованість за активну електроенергію - 327 080,83 грн.
Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса” ( 83001 м. Донецьк вул Артема, 85 ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, п/р 26005301620066 у АК ПІБ м. Красноармійськ МФО 334497, код ЄДРПОУ 0013915) - 3% річних у сумі 1 792,52 грн., інфляційні у сумі 2 964,86 грн., пеню у сумі 7 409,03 грн.
Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбаса” ( 83001 м. Донецьк вул Артема, 85 ЄДРПОУ 00191678) користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) витрати на сплату державного мита у сумі 3 411 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.
В залишковій частині позову - відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Величко Н.В.
У судовому засіданні 14.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 17.06.2011р.
Надруковано 3 примірника:
1 - у справі
2 - сторонам по справі
Вик.: Герасименко Ю.В.