83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.06.11 р. Справа № 32/74пн
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.
при секретарі судового засідання: Несвіт О.О.
за участю:
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 12.05.2011р.
від відповідача: не з'явився
у справі за позовом: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь
про зобов'язання відп?овідача звільнити самовільн?о зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.
Позивач, Маріупольська міська рада, м. Маріуполь звернувся до суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в ході перевірки додержання вимог земельного законодавства України, був виявлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0012га під розміщення кіоску по пр. Перемоги, 109 у м. Маріуполь без правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, причин нез'явлення суду не повідомив, як слід, справа розглядається з урахуванням ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
07.07.2009р. Маріупольською міською радою було прийнято рішення № 5/34-5612, згідно з яким було затверджено проект землеустрою з відводу та наданню в оренду строком на 3 роки земельної ділянки (кадастровий номер 1412300000:01:010:0137) площею 0,0035 га для установки торгівельного павільйону по АДРЕСА_2.
Цим рішенням, окрім іншого, було передбачено обов'язок відповідача надати заявку для оформлення договору оренди земельної ділянки протягом трьох місяців з дня прийняття рішення. У випадку недотримання встановленого строку рішення вважати таким, що втратило силу.
Як зазначає позивач, та не спростовується жодним доказом по справі, відповідач не звертався з відповідною заявою про оформлення договору, договір оренди не укладався.
06.11.2009р. відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, з якого вбачається, що відповідачем самовільно (без правоустановчих документів) зайнято земельну ділянку площею 0,0012г?а із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, розташованої по пр. Перемоги, 109 у м. Маріуполь, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
За результатами проведеної перевірки відповідача було зобов'язано усунути виявлені порушення, про що свідчить припис №87/2009 від 06.11.2009р.
24.03.2010р. та 20.04.2011р. відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради були складені акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо невиконання відповідачем вимог припису №84/2009 від 06.11.2009р.
За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р № 963-ІV.
За приписами цієї норми закону, самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).
Виходячи з матеріалів справи, відповідач не оформив право власності або право користування на спірну земельну ділянку загальною площею 0,0012га та не зареєстрував його у встановленому законом порядку, чим порушив приписи Земельного кодексу України.
Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.
Відповідно до ч. 3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Задовольнити позовні вимоги Маріупольської міської ради, м. Маріуполь до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0012га під розміщення кіоску по АДРЕСА_2 та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос споруди.
Зобов'язати Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0012га, під розміщення кіоску по АДРЕСА_2 міста та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос споруди.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (ЄДРПОУ 34687001, отримувач УДК у Київському районі м. Донецька, р/р 31111095700006 у ГУ ДКУ Донецької області, код банку 834016) державне мито в розмірі 85,00грн.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету (ЄДРПОУ 34687001, отримувач УДК у Київському районі м. Донецька, р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ Донецької області, код банку 834016) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Повний текс рішення підписано 22.06.2011р.
Рішення набирає законної сили 04.07.2011р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Суддя Сковородіна О.М.