21.06.11р.Справа № 15/5005/6927/2011
За позовом Криворізького міського комунального підприємства "Міськліфт", м. Кривий Ріг
до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 8", м. Кривий Ріг
про стягнення 285 790,61 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Секретар судового засідання Шевцова В.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 1067 від 17.06.11р.
від відповідача: не з'явився
Кріворізьке міське комунальне підприємство "Міськліфт", м. Кривий Ріг (далі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Житлово -експлуатаційна організація №8", м. Кривий Ріг (далі-відповідач), про стягнення 285 790,61грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 23 від 30.01.2009 року, в частині розрахунків за повне технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем.
17.06.11р. до суду позивачем надано для долучення до матеріалів справи витребувані документи, а також докази повідомлення належним чином відповідача про день, час та місце розгляду даної справи.
21.06.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, жодних пояснень щодо причини неявки до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.
Але, 21.06.11р. до суду відповідач надав відзив на позов, відповідно якого позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі у даному судовому засіданні без участі представника відповідача, оскільки позивачем належним чином повідомлено відповідачу про дату судового засідання.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач був повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явився без поважної причини, таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
За згодою представника позивача, в судовому засіданні 21.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
30 січня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 23 на повне технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем (далі-Договір). Відповідно до умов п.1.1. відповідач доручає, а позивач приймає на себе організацію і виконання робіт по повному технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах відповідача відповідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Додатковою угодою до договору від 26.10.2009 року № 328 в преамбулі слова „Комунальне житлове підприємство № 8” змінено на слова „ Комунальне підприємство „Житлово -експлуатаційна організація №8”.
Згідно до п.2 додаткової угоди договір діє до 31.12.2012 року та вважається переукладеним щорічно на тих же умовах, якщо за один місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або про його перегляд.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що щомісячна вартість робіт згідно з договором складає 44 358,00 грн., а з урахуванням ПДВ 53 229,60 грн.
Відповідно до п. 2.2. Договору вартість робіт може змінюватись.
Протягом 2009-2010 років вартість робіт змінювалась, що підтверджується додатковими угодами до договору: № 80 від 30.06.2009р., № 321 від 14.12.2009р., № 40 від 26.02.2010р., № б/н від 25.10.2010р.
Позивач згідно з умовами вищезазначеного договору підряду виконав усі взяті на себе перед відповідачем зобов'язання у повному обсязі , що підтверджується підписаними з обох сторін актами виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.2.1. Договору відповідач зобов'язаний приймати і своєчасно оплачувати виконану роботу і матеріали.
На підставі підписаних актів відповідач самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 20-го числа наступного місяця у безготівковій, готівковій або іншій формі, що не суперечить діючому законодавству (п. 5.3. Договору).
Рахунки та акти виконаних робіт щомісяця надавалися представником позивача відповідачу, про що свідчать підпис та печатка відповідача, які наявні в матеріалах справи.
Відповідач не виконав узяті на себе, згідно з умовами договору зобов'язання, чим порушив їх та допустив перед позивачем заборгованість.
Станом на 01.09.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи по договору складала 231 936,16 грн. Згідно з актами виконаних робіт за вересень -грудень 2010р., січень -березень 2011р. позивач виконав роботу по технічному обслуговуванню ліфтів на загальну суму 319 857,03 грн.
У вересні 2010р. в бухгалтерському обліку позивача проведено коригування вартості виконаних робіт попередніх періодів в сумі 2 869,60 грн.
Крім того, позивач поставив відповідачу ТМЦ (електрону частину двигуна в кількості 1шт.) для ремонту ліфтового обладнання на суму 2392,74 грн., що підтверджується видатковою накладною від 04.10.2010р. № РН-0000014 та довіреністю від 27.09.2010р. №286, які отримані відповідачем і не оплачені.
Вартість виконаних робіт, згідно з актами виконаних робіт, видатковою накладною складає в загальній сумі 319 380,17 грн., які прийняті відповідачем та підписані, але відповідач не повністю оплатив вказані роботи.
В період з 01.09.2010р по 31.03.2011р. відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти розмірі 265 525,72 грн., що підтверджується банківськими виписками.
Станом на 01.04.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи по договору складає 285 790,61 грн.
З метою досудового врегулювання спору, відповідно до ст. 6 ГПК України, позивачем було направлено на адресу відповідача лист вих. № 356 від 24.02.2011 року з проханням перерахувати суму заборгованості в розмірі 245 929,56 грн. на розрахунковий рахунок позивача.
У відповідь на претензію від 24.02.2011р. № 356 відповідачем сума заборгованості не визнана.
З метою підтвердження наявної заборгованості позивачем листом від 18.05.2011 року № 705 було направлено відповідачу акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2011 року, відповідно до якого відповідач підтвердив заборгованість в сумі 285 790,61 грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника та печаткою відповідача.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 285790,61 грн.
21.06.11р. до суду відповідач надав відзив на позов, відповідно якого позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідач посилається на те, що позивачем надано акти виконання робіт лише за період з вересня 2010р. по березень 2011р., тобто позивачем не надано доказів, що підтверджують обставини, на які він посилається.
Крім того, відповідач посилається на п. 5.1 Договору, відповідно якого не пізніше 25 числа поточного місяця підрядник надає Замовнику акти виконання робіт за Ф-2 з зазначенням ix вартості, а замовник в свою чергу, оплачує дану роботи не пізніше 20-го числа наступного місяця (п.5.3. Договору). Отже, як вважає позивач, відсутність зазначених актів вказує на відсутність обов'язку у відповідача сплачувати за проведення позивачем робіт.
Також, відповідач зазначити, що згідно з п.5.1.- п.5.3. Договору, відповідач зобов'язаний сплатити проведені позивачем роботи не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем, в якому були підписані вказані акти. Таким чином, відповідач вважає, оскільки надані позивачем акти виконання робіт за період з вересня 2010 року по березень 2011 року не містять дати їх підписання сторонами та їх направлення відповідачу, строк оплати вказаних в них робіт на даний момент не настав.
Як зазначає відповідач, позивач безпідставно просить стягнути з нього суму вартості електронної частини двигуна вартістю 2 392,74 грн.. оскільки вказана поставка не передбачена умовами Договору та оплата за дану позадоговірну поставку до відповідача не надходила.
Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.
При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Крім того, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується видатковою накладною та актами виконаних робіт, які узгоджені та підписані уповноваженими представниками як з боку позивача так і з боку відповідача та скріплені печаткою обох сторін.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625. 837, 846, 849, 853. 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 317 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Житлово -експлуатаційна організація № 8" (5005, м. Кривий Ріг, вул. Ціолковського, буд. 7, ЄДРПОУ 13440031, рр 26002060109620 в Криворізькій філії "Приват Банк", МФО 351005) на користь Криворізького міського комунального підприємства "Міськліфт" (50042, м. Кривий Ріг, вул. Подбельського, буд. 42а, ЄДРПОУ 13427102. р/р 2600930356701 у ПАТ "Банк Кредит-Дніпро", МФО 305749) суму боргу у розмірі 285 790,61 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто грн. 61 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 2 857,91 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім грн. 91 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 23.06.11р.