14.06.11р.Справа № 5005/4291/2011
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ
про стягнення 11 803,87 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1, довір. б/н від 28.06.10р.
Суть спору:
Управління пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - відповідач) суму 11 803,87 грн. штрафу за порушення виконання зобов'язань по договору № 29 від 04.01.06р.
Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився. Про місце, час та дату розгляду спору повідомлений належно, свідченням чого є наявне в матеріалах справи поштове повідомлення повернуте відділенням поштового зв'язку з відміткою про вручення кореспонденції господарського суду під розпис.
Відповідач позов не визнає. У письмовому поясненні вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що філія Правобережне відділення № 6719 ВАТ "Ощадбанк" свої зобов'язання щодо зарахування сум пенсійних виплат на банківські рахунки пенсіонерів виконала належно. В той же час, відповідач вважає, що законодавство не передбачає застосування Пенсійним фондом до банку фінансових санкцій у вигляді штрафу за несвоєчасне повернення з банківського рахунку пенсіонера належно зарахованих сум пенсій та грошової допомоги на рахунки органів Пенсійного фонду України.
Ухвалою господарського суду від 10.05.11р. строк розгляду спору за клопотанням представника позивача продовжено до 15.06.11р.
Суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника позивача, оскільки останній повідомлений про слухання справи належно, тоді як і закінчився встановлений господарським процесуальним законодавством строку розгляду спору, а в матеріалах справи достатньо документів необхідних господарському суду для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).
Виходячи зі змісту положень статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього ж кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
04.01.2006 року між позивачем (управлінням) та відповідачем (банком) було укладено договір № 29 про зарахування і виплату пенсій та допомоги через ВАТ "Державний ощадний банк України" Правобережне відділення № 6719 (далі - Договір), згідно з умовами якого банк зобов'язався виконувати функції по виплаті пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсії та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через поточні рахунки пенсіонерів у банках.
Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно умов п. 3 ст. 8 Договору, банк (відповідач у справі) зобов'язаний протягом одного банківського дня повернути суми пенсій та грошової допомоги, які зараховані на поточний рахунок одержувача починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, відповідно Фонду або Управлінню за їх письмовим розпорядженням або після надходження повідомлення про смерть одержувача, за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.
Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що працівниками позивача, в силу положень ст. 9 Договору, 08.06.10р. було проведено перевірку дотримання відповідачем визначеного порядку виплат та повноти зарахування коштів Управління на поточні рахунки пенсіонерів за період з 01.01.09р. по 31.12.09р., якою встановлено 12-ть випадків несвоєчасного повернення позивачу пенсійних коштів на загальну суму 11 803,87 грн., про що складено акт № 54 (а.с. 10-12).
За умовами ст. 6 Договору, в разі несвоєчасної виплати і доставки сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів та несвоєчасне повернення на банківські рахунки Фонду сум коштів, які не використані для здійснення пенсійних виплат, на установи банку накладається штраф в розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.
За умовами абз. 2 п. 20 „Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банку”, затвердженого Постановою КМУ від 30.08.99р. за № 1596, не зараховані суми пенсій та грошової допомоги повертаються уповноваженим банком, зокрема, органам Пенсійного фонду не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів.
Також, у відповідності з приписами Постанови КМУ від 30.08.99р. за № 1596, суми пенсії та грошової допомоги не зараховуються на поточні рахунки у разі: невідповідності будь-яких реквізитів, зазначених у списках, даним поточного рахунку одержувача пенсії та грошової допомоги; наявності даних про смерть одержувача; закриття поточного рахунку; письмової вимоги органу праці та соціального захисту населення.
Проведений аналіз матеріалів справи відображає, що порушення відповідачем умов Договору мало місце, однак не за всіма випадками наведеними позивачем у заяві та зафіксованих в акті перевірки № 54.
По-перше, позивачем так і не подано витребуваних ухвалами господарського суду від 28.04.11р., 10.05.11р. документів на підтвердження обставин несвоєчасного повернення банком коштів на загальну суму 2 072,76 грн. по особам: ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4, які необхідні для вирішення спору, так як відсутність таких документів насамперед перешкоджає вирішенню в цій частині спору по суті із з'ясуванням всіх фактичних обставин справи.
На підставі чого, господарський суд, в силу положень ст. 81 ГПК України, залишає позовні вимоги в частині стягнення суми 2 072,76 грн. штрафу без розгляду.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).
Тоді як, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на несвоєчасне повернення банком зайво перерахованих коштів на загальну суму 2 784,57 грн. по особам: ОСОБА_5; ОСОБА_6, оскільки зазначена сума коштів була списана відповідачем наступного робочого дня у відповідності до умов Договору, а тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.
Згідно приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Щодо решти заявлених позовних вимог на загальну суму 7 001,11 грн. господарський суд визнає їх обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами, оскільки обставини порушення строків повернення управлінню коштів наведені позивачем в обґрунтування цієї частини позовних вимог відповідачем так і не спростовані, а отже визнаються судом правомірними та такими, що підлягають примусовому стягненню.
В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом застосування штрафу.
Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.
Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 81, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г; ЄДРПОУ 00032129) на користь Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 116-А; ЄДРПОУ 21908844) суму 7 001,11 грн. (сім тисяч одна грн. 11 коп.) штрафу, 70,01 грн. (сімдесят грн. 01 коп.) державного мита, 139,98 грн. (сто тридцять дев'ять грн. 98 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги в частині стягнення суми 2 072,76 грн. штрафу - залишити без розгляду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано -______________.