21.06.11р.Справа № 5005/5435/2011
За позовом: відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя
До відповідача: державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
Про: стягнення 1 705,78 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Ворошило О.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 01.01.2011 року №488, провідний юрисконсульт
Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" суму збитків в розмірі 1 705,78 грн., судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевезення вантажу працівниками залізниці було допущено порушення навантаження у вагоні, у зв'язку з чим на прохання залізниці позивачем було прийнято даний вагон для виправлення навантаження по станції Запоріжжя-Ліве, що спричинило відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" додаткові витрати, а саме збитки у розмірі 1 705,78 грн., які має відшкодувати відповідач.
Позивач зазначає, що згідно з пам'яткою №3594 про забирання вагонів, вантаж у вагоні №65542235був прийнятий станцією Запоріжжя-Ліве до перевезення 17.10.2010 року без зауважень до навантаження, упакування та оформлення перевізних документів. Згідно п.7.5 договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії №ПР/М-077-3/1-1509НЮ_20/2007/2018 були виконані огляд і передача вагонів у технічно справному та комерційному відношенні, прийомо-здавальні операції з прийняття вантажу і вантаж у зазначеному вагоні з 17.10.2010 року знаходиться на відповідальності відповідача.
Відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що, по-перше, витрати та збитки не передбачені ані договором перевезення, ані Статутом залізниці, а тому не підлягають відшкодуванню; по-друге, позивачем складено акт загальної форми від 18.10.2010 року, який не є належним доказом, який би підтверджував пошкодження розміщення вантажу, таким доказом є комерційний акт; по-третє складена позивачем калькуляція суперечить складеному акту загальної форми, та є необґрунтованою.
Згідно з розділом 5 "Відповідальність залізниць" Угоди про міжнародні залізничні вантажні сполучення залізниця, яка прийняла вантаж до перевезення згідно накладної СМГС, відповідає в межах умов, передбачених цим розділом, за прострочку доставки вантажу та за шкоду, які виникли внаслідок повної або часткової втрати, недостачі маси, пошкодження, псування або зниження якості вантажу. Витрати та збитки відправників та отримувачів, які не виникають із договору перевезення, не підлягають відшкодуванню залізницею.
Відповідач зазначає, що умовами договорів №ПР/ДН-310-916/НЮп/53 від 01.06.2010 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, №ПР/М-077-3/1-1509НЮдч від 24.07.2007 року не передбачено виплату залізницею інших збитків, ніж встановлених Правилами перевезень вантажів, Статутом залізниць, Угодою про міжнародні залізничні вантажні сполучення.
17.06.2011 року від позивача надійшла (факсом) заява про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи на 1 місяць, яка мотивована неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання, у зв'язку із зайнятістю його в іншому судовому засіданні.
Розгляд справи був відкладений з 17.05.2011 року на 07.06.2011 року, з 07.06.2011 року на 21.06.2011 року.
В судовому засіданні 21.06.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
01 червня 2010 року між державним підприємством "Придніпровська залізниця" (Залізниця) та відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (Вантажовласник) був укладений договір №ПР/ДН-310-916/НЮп/53 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
17 жовтня 2010 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" було здано до перевезення прокат чорних металів у вагоні №65542235 на станцію призначення Тбілісі-Тов. Вантаж.
18.10.2010 року відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" отримало телефонограму №606 з проханням прийняти на комбінат вагон №65542235 під виправлення за рахунок станції Запоріжжя-Ліве.
18 жовтня 2010 року на станції Запоріжжя-Ліве складений акт загальної форми. Як зазначено в акті, 17.10.2010 року о 11:30 год. ст. Запоріжжя-Ліве прийнято вагон №65542235 до перевезення, який було розбито по ст. Запоріжжя-Ліве, прямує на завод під виправлення завантаження без обліку на простій. При огляді 18.10.2010 року о 22:00 год. в Парку Баб/10/з виявлено зсунення 11 пачок в сторону, злом підкладок, обрив упаковочних металевих стрічок, обрив зелених поліпропіленових стрічок, обрив козирків.
22.02.2011 року відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулося до державного підприємства "Придніпровська залізниця" із претензією №80-3-2013296-15, якою просило відшкодувати вартість затрат на вивантаження та завантаження прокату чорних металів в вагоні №65542235 в сумі 1 705,78 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача вартість затрат на вивантаження та завантаження прокату чорних металів в вагоні №65542235 в сумі 1 705,78 грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).
Згідно розділу 5 "Відповідальність залізниць" Угоди про міжнародні залізничні вантажні сполучення залізниця, яка прийняла вантаж до перевезення згідно накладної СМГС, відповідає в межах умов, передбачених цим розділом, за прострочку доставки вантажу та за шкоду, які виникли внаслідок повної або часткової втрати, недостачі маси, пошкодження, псування або зниження якості вантажу.
Згідно п.129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (надалі - Статуту) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;
в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Позивач просить стягнути з відповідача вартість затрат на вивантаження та завантаження прокату чорних металів в вагоні №65542235 в сумі 1 705,78 грн. згідно калькуляції на додаткові затрати по вивантаженню та завантаженню вантажу у придатний вагон по вині станції Запоріжжя-Ліве (вагон №65542235).
Як вбачається із калькуляції на додаткові затрати по вивантаженню та завантаженню вантажу у придатний вагон (№65542235) затрати склали 1 705,78 грн., зокрема: затрати на упаковку -121,62 грн., пакувальні замки -5,8 грн., контрольну стрічку ПЕТ -2,4 грн., однак доказів понесення вказаних витрат позивач до суду не надав.
З огляду на те, що вагон з вантажем прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж при завантаженні розміщено і закріплено у встановленому порядку, втрати /пошкодження/ вантажу не відбулося (а відповідальність залізниці настає у разі втрати, пошкодження, псування вантажу), доказів понесення витрат у заявленому розмірі позивачем не надано, позовні вимоги про стягнення вартості затрат на вивантаження та завантаження прокату чорних металів в вагоні №65542235 задоволенню не підлягають.
Суд відхиляє посилання позивача на ст. 114 Статуту залізниць, як на підставу стягнення збитків із відповідача, оскільки стягнення вартості затрат на вивантаження та завантаження вантажу у вагон вказаною статтею не передбачено. Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і Статутом, не підлягають відшкодуванню.
Не підлягає задоволенню заява позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи на один місяць з огляду на те, що:
- надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб;
- ч. 3 ст. 69 Господарського процесуально кодексу України передбачено право суду продовжити строк розгляду спору не більш як на п'ятнадцять днів за клопотанням сторони у виняткових випадках, з урахуванням особливостей розгляду спору, однак позивачем не наведені відповідні докази на підтвердження поданої заяви.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено - 21.06.2011 року