33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"17" червня 2011 р. Справа № 5019/1193/11
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу
за позовом Закритого акціонерного товариства фірми «Т.С.Б.»
до відповідача Приватної фірми «ПАВЛ»
про стягнення в сумі 67 832 грн. 75 коп.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1. дов. від 01.05.11 р.;
відповідача: не з'явився.
Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.
Позивач -Закрите акціонерне товариство фірма «Т.С.Б.», звернулось до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з Приватного підприємства "ПАВЛ" 59 204 грн. 49 коп. заборгованості за поставлену згідно договору поставки товару № 2 від 01.01.2010 р. мінеральну воду, 6 755 грн. 00 коп. пені, 1 162 грн. 80 коп. 3% річних та 710 грн. 46 коп. інфляційних нарахувань, всього 67 832 грн. 75 коп.
У судовому засіданні 17 червня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи (а.с.23).
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
При цьому суд встановив та врахував наступне.
01 січня 2010 року між Закритим акціонерним товариством фірмою «Т.С.Б.»(виробник) та Приватним підприємством "ПАВЛ" (покупець) укладено договір поставки товару № 2. Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов'язувався виготовити та передати у власність відповідача мінеральну воду «Трускавецька»(надалі - товар), а відповідач зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.
На виконання умов вищевказаного договору Закрите акціонерне товариство фірма «Т.С.Б.»згідно накладних № РН-0002087 від 02 серпня 2010 року та № РН-0002402 від 20 серпня 2010 року поставила приватному підприємству "ПАВЛ" мінеральну воду «Трускавецька»на загальну суму 70 654 грн. 46 коп. (а.с.12-13).
Отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреностями № 50 від 30.07.10 р. та № 57 від 18.08.10 (а.с.14-15).
Відповідно до п.5.2. договору розрахунки за кожну отриману партію товару проводяться згідно документів на відвантаження, з вказаним терміном розрахунку.
У накладній № РН-0002087 від 02.08.2010 р. визначено термін оплати 02.09.2010 р. а термін оплати накладної № РН-0002402 від 20.08.2010 р. -20.09.2010 р.
Проте, в порушення умов договору оплата за отриманий від позивача товар відповідачем проведена частково на суму 11 449 грн. 97 коп. і за ним, станом на день розгляду справи, рахується заборгованість в сумі 59 204 грн. 49 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 02/11 від 17.02.11 р. з проханням погасити існуючу заборгованість, проте, вона залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.18).
Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Обов'язок належного виконання зобов'язання встановлений ч.1 ст.193 ГК України.
Між сторонами виникли правовідносини по договору поставки, до якого застосовуються положення параграфу 1 гл. 30 ГК України- «поставка».
Відповідно до ч.1 ст.264 ГК України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
За договором поставки, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 9.2. Договору визначено, що покупець за несвоєчасне проведення розрахунку за договором сплачує виробнику пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за час прострочення.
Враховуючи викладене, позивачем нараховано пеню за несвоєчасне проведення розрахунку згідно накладної № РН-0002087 від 02.08.10 р. за період з 02.09.2010 р. по 10.05.2011 р. в сумі 2 985 грн. 00 коп. та за несвоєчасне проведення розрахунку згідно накладної № РН-0002402 від 20.08.10 р. за період з 20.09.2010 р. по 10.05.2011 р. в сумі 3 770 грн. 00 коп. Всього позивачем нараховано пеню в сумі 6 755 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Однак при нарахуванні пені позивачем не взято до уваги пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та необґрунтовано нараховано пеню поза межами вказаного строку.
Строк оплати накладної № РН-0002087 від 02.08.2010 р. - 02.09.2010 р., а накладної № РН-0002402 від 20.08.2010 р. -20.09.2010 р.
Таким чином нарахування пені, в разі несвоєчасної оплати вартості товару, на підставі п.6 ст.232 ГКУ, можливе лише по 02 березня 2011 року та відповідно по 20 березня 2011 року. Однак позивач за несвоєчасне проведення розрахунків нарахував пеню по 10 травня 2011 року (за 250 та 232 дні).(а.с.5).
Враховуючи вимоги пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України суд стягує пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по договору поставки товару № 2 від 01.01.10 р. в сумі 4 550 грн. 64 коп. (а.с.26).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов'язання має місце, то вимога позивача про стягнення 3% річних в сумі 1 162 грн. 80 коп. та 710 грн. 46 коп. інфляційних нарахувань, є підставною і підлягає задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача /а.с.5/.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення 59 204 грн. 49 коп. заборгованості, 4 550 грн. 64 коп. пені, 1 162 грн. 80 коп. 3% річних та 710 грн. 46 коп. інфляційних нарахувань суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню в сумі 65 628 грн. 39 коп.
Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України.
Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства "ПАВЛ" (33024, м.Рівне, вул.Сошенка, 5, код 22570809) на користь Закритого акціонерного товариства фірми «Т.С.Б.»(82200, м.Трускавець, вул.Помірецька, 74, код 22411703) 59 204 грн. 49 коп. заборгованості, 4 550 грн. 64 коп. пені, 1 162 грн. 80 коп. 3% річних, 710 грн. 46 коп. інфляційних нарахувань, 656 грн. 28 коп. витрат по держмиту та 228 грн. 33 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Відмовити у позові в частині стягнення 2 204 грн. 36 коп. пені.
Повний текст рішення оформлено та підписано 20.06.2011р.
Суддя В.Р.Войтюк