36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.03.2011 Справа № 18/134/11, 18/143/11
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", вул. Володимирська, 5Б, м. Київ, 01025
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер", вул. Чапаєва, б. 75, Крюківський р-н, м. Кременчук, Полтавська обл., 39617
про стягнення 620,00 грн. та стягнення 2 846,29 грн.
Суддя Ківшик О.В.
Представники :
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися.
У провадженні господарського суду Полтавської області перебувають справи № 18/134/11 та 18/143/11 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" про стягнення заборгованості за договором перестрахування № 2007/05-ФП від 04.01.2007 р..
Відповідно до ст. 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Враховуючи те, що по зазначеним справам беруть участь ті ж самі сторони, а позовні заяви є однорідними, суд об'єднує справи № 18/134/11, 18/143/11, про що і зазначає в рішенні на підставі ст. 58 ГПК України.
Суть спору : Розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" 620,00 грн. частки страхового відшкодування за укладеними між сторонами 04.01.2007 р. Договору № 2007/05/-ФП про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) та 11.07.2007 р. Ковер-ноту № 338/62/ПР з огляду на настання страхової події за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 3765/062/61 (укладений 04.07.2007 р. між позивачем та ОСОБА_1) та позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" 2 846,29 грн. частки страхового відшкодування за укладеними між сторонами 04.01.2007 р. Договору № 2007/05/-ФП про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) та 01.04.2008 р. Ковер-ноту № 1145/62/ПР з огляду на настання страхової події за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 11/062/002794 (укладений 26.03.2008 р. між позивачем та ОСОБА_2).
Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, явка представників останнього у дане судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Позивач надіслав суду уточнення позовних вимог № 147 від 16.02.2011 р. (вх. № 3052д від 17.02.2011 р.), у яких зазначає, що при складанні позову по справі № 18/134/11 (в прохальній частині), ним була допущена механічна помилка, а саме : сума, яка підлягає стягненню в цифровому виразі та її дублювання прописом не співпадали. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 620,00 грн. (шістсот двадцять гривень нуль копійок).
Суд дану заяву задовольняє як таку, що відповідає чинним процесуальним нормам України. Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведеної заяви позивача.
Позивач надіслав суду клопотання № 233 від 14.03.2011 р. та № 153 від 16.02.2011 р. (вх. № 4562д від 15.03.2011 р. та № 3050д від 17.02.2011 р.) про залучення до матеріалів справ № 18/134/11та № 18/143/11 додаткових документальних доказів та заперечення № 154 від 16.02.2011 р. (вх. № 3047д від 17.02.2011 р.) проти відзиву на позовну заяву в яких, зокрема, зазначає, що наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Крім того, останній надіслав суду клопотання № 232 від 14.03.2011 р. (вх. № 4556д від 15.03.2011 р.) про розгляд справи за відсутності його представника, яке судом задоволено.
Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, явка представників останнього у дане судове засідання обов'язковою не визнавалась. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце проведення судових засідань, про що свідчать повідомлення № 3600108194896 та № 3600108194900 про вручення поштового відправлення (ухвал суду про відкладення розгляду по справ № 18/134/11 та № 18/143/11 від 15.02.2011 р.) .
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву вх. № 2746д від 15.02.2011 р., відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову по справі № 18/134/11 з огляду на перевищення розміру франшизи за ковер-нотом розміру частки страхового відшкодування, а також надав суду відзив на позовну заяву вх. № 2747д від 15.02.2011 р., відповідно до якого позов у справі № 18/143/11 визнає частково в сумі 2 531,29 грн..
Крім того, останній у вищезазначених відзивах на повні заяви, просить суд слухати справу за відсутністю представників відповідача. Дане клопотання судом задоволено.
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача у минулому судовому засіданні, оцінивши надані докази, встановив:
04.01.2007 р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" (перестрахувальник) та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Партнер" (перестраховик) було укладено договір № 2007/05-ФП про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) (далі - Договір перестрахування).
Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами акціонерів були прийняті рішення про зміну назви позивача з "Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" на "Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" та відповідача з "Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Партнер" на "Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер". Відповідно до чинного законодавства України було проведено Державну реєстрацію останніх з огляду на зміну їх найменування.
При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :
- на підставі зазначеного договору сторони укладають конкретні договори перестрахування (ковер-нот) окремо по кожному ризику, або по групі ризиків. Кожний ковер-нот не залежить від умов будь-якого іншого ковер-ноту, укладеного сторонами. Передані в перестрахування ризики вважаються перестрахованими на умовах страховика, якщо інше не передбачено ковер-нотом (п. 1.2 Договору перестрахування);
- передані в перестрахування ризики вважаються перестрахованими на умовах (по Правилам страхування) страховика, що уклав договір страхування, якщо інше не передбачено ковер-нотом (п. 1.3 Договору перестрахування);
- перестраховик зобов'язується виплатити свою частину страхового відшкодування після отримання перестрахувальної премії в повному обсязі та перерахувати перестрахувальнику страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього договору і конкретного договору перестрахування, у термін визначений п. 7.1 договору, якщо інше не визначено в конкретному договорі перестрахування (п. 3.4.1 та п. 3.4.2 Договору перестрахування);
- перестраховик зобов'язується письмово повідомити перестрахувальника про відмову в оплаті своєї частини страхового відшкодування по конкретному договору перестрахування або про зменшення її розміру, зазначивши причини, в термін, передбачений цим договором (п. 3.4.5 Договору перестрахування);
- при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або, у разі неплатоспроможності перестрахувальника, за його заявою, безпосередньо страхувальнику (вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частині (обсягу) відповідальності по конкретному договору перестрахування, протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника комплекту документів (п. 7.1 Договору перестрахування);
- у випадку відмови перестраховика в здійсненні страхової виплати за конкретним договором перестрахування або зменшення її частини, перестраховик зобов'язаний письмово повідомити про це перестрахувальника протягом 10 робочих днів із дня надання перестрахувальником документів, вказаних в п. 7.1 та п. 7.2 цього договору, з обґрунтуванням причини відмови (п. 7.3 Договору перестрахування).
(1) 11.07.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено ковер-нот № 338/62/ПР (а.с. 33). За даним ковер-нотом було перестраховано ризики, що передбачені договором добровільного страхування наземного транспорту № 3765/062/61, який 04.07.2007 р. був укладений між позивачем та ОСОБА_1.
Об'єктом даного договору страхування виступає транспортний засіб "Mitsubishi Pajero", реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно договору страхування встановлена безумовна франшиза в розмірі 0,5% за страховим випадком по страховому ризику "Дорожньо-транспортна пригода".
Ковер-нотом було узгоджено розмір перестрахувального тарифу, що становить 3,70%. Розмір безумовної франшизи за страховим випадком по страховому ризику "Дорожньо-транспортна пригода" згідно п. 10 Ковер-ноту - 0,5% від страхової суми. Пунктом 15 даного Ковер-ноту визначено, що відповідальність відповідача становить 30 000,00 грн. (13,50% від страхової суми).
Узгоджена перестрахувальна премія відповідно до даного ковер-ноту становила 1 100,00 грн., що була сплачена платіжним дорученням № 809 від 25.02.2008 р., № 1273 від 27.07.2007 р. та № 1555 від 21.04.2008 р..
28.11.2007 р. сталася подія ("Дорожньо-транспортна пригода"), внаслідок якої застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
28.11.2007 р. ОСОБА_1 звернувся до позивача з повідомленням про настання страхового випадку.
28.11.2007 р. позивач направив на адресу Відповідача повідомлення вих. № 429 про настання страхового випадку (ДТП).
Позивачем на підставі Страхового акту № 62-062/08 від 05.03.2008 р. здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 4 592,60 грн.. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 1485 від 16.04.2008 р. (а.с. 21).
09.03.2010 р. позивачем на адресу відповідача було направлено заяву вих. № 116 (а.с. 18) на виплату частки страхового відшкодування в розмірі 620,00 грн.. До даної заяви були додані всі необхідні для прийняття рішення матеріали страхової справи.
15.03.2008 р. вищезазначена заява була отримана відповідачем, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення № 1269983 про вручення поштового відправлення (а.с. 31) та відповідачем визнається.
Відповідно до умов договору перестрахування перестраховик зобов'язаний перерахувати перестрахувальнику страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов даного договору і конкретного договору перестрахування протягом 15-ти банківських днів з моменту одержання від перестрахувальника повного комплекту документів, проте дані умови договору відповідачем виконано не було.
За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання по Договору перестрахування, щодо сплати страхового відшкодування в розмірі 620,00 грн. не були виконані. Дані обставини відповідачем визнаються.
(2) 01.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено ковер-нот № 1145/62/ПР (а.с. 26). За даним ковер-нотом було перестраховано ризики, що передбачені договором добровільного страхування наземного транспорту № 11/062/002794, який 26.03.2008 р. був укладений між позивачем та ОСОБА_2.
Об'єктом даного договору страхування виступає транспортний засіб "Shevrole Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_2. Згідно договору страхування встановлена безумовна франшиза в розмірі 0,5% за страховим випадком по страховому ризику "Дорожньо-транспортна пригода".
Ковер-нотом було узгоджено розмір перестрахувального тарифу, що становить 3,80%. Розмір безумовної франшизи за страховим випадком по страховому ризику "Дорожньо-транспортна пригода" згідно п. 10 Ковер-ноту - 0,5% від страхової суми. Пунктом 15 даного Ковер-ноту визначено, що відповідальність відповідача становить 39,68% від страхової суми.
Узгоджена перестрахувальна премія відповідно до даного ковер-ноту становила 950,00 грн., що була сплачена платіжним дорученням № 1515 від 17.04.2008 р. та № 1808 від 20.05.2008 р. (а.с. 27-28).
14.02.2009 р. сталася подія ("Дорожньо-транспортна пригода"), внаслідок якої застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
16.02.2009 р. ОСОБА_2 звернувся до позивача з повідомленням про настання страхового випадку.
24.03.2009 р. позивач направив на адресу Відповідача повідомлення вих. № 3261 про настання страхового випадку (ДТП).
Позивачем на підставі Страхового акту № 673УК-03/09 від 19.03.2009 р. здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 7 173,12 грн.. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 353 від 03.04.2009 р. (а.с. 20).
13.07.2009 р. позивачем на адресу відповідача було направлено заяву вих. № 3784 (а.с. 18) на виплату частки страхового відшкодування в розмірі 2 846,29 грн.. До даної заяви були додані всі необхідні для прийняття рішення матеріали страхової справи.
Вищезазначена заява була отримана відповідачем, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту здачі-прийняття кур'єрських послуг № ОУ-7/172 від 31.07.2009 р. та відповідачем визнається.
Відповідно до умов договору перестрахування перестраховик зобов'язаний перерахувати перестрахувальнику страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов даного договору і конкретного договору перестрахування протягом 15-ти банківських днів з моменту одержання від перестрахувальника повного комплекту документів, проте дані умови договору відповідачем виконано не було.
За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач зобов'язання по Договору перестрахування, щодо сплати страхового відшкодування в розмірі 2 846,29 грн. не були виконані. Дані обставини відповідачем визнаються.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом, щодо стягнення з відповідача 620,00 грн. частки страхового відшкодування за укладеними між сторонами 04.01.2007 р. Договору № 2007/05/-ФП про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) та 11.07.2007 р. Ковер-ноту № 338/62/ПР з огляду на настання страхової події за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 3765/062/61 (укладений 04.07.2007 р. між позивачем та ОСОБА_1) та 2 846,29 грн. частки страхового відшкодування за укладеними між сторонами 04.01.2007 р. Договору № 2007/05/-ФП про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) та 01.04.2008 р. Ковер-ноту № 1145/62/ПР з огляду на настання страхової події за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 11/062/002794 (укладений 26.03.2008 р. між позивачем та ОСОБА_2).
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відносини у сфері страхування регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України № 85/96ВР від 07.03.1996 р. "Про страхування" (із змінами та доповненнями) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій, страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, і доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 979 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором страхування одна сторона, страховик, зобов'язується у разі настання певної події, страхового випадку, виплатити другій стороні, страхувальникові, або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, страхову виплату, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За приписами статті 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика, перестраховика, ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про страхування" перестрахування - це страхування одним страховиком, перестрахувальником, на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика, перестраховика.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором перестрахування. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором перестрахування не сплатив частки страхового відшкодування за укладеними між сторонами 04.01.2007 р. Договору № 2007/05/-ФП про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) в розмірі 620,00 грн. за Ковер-нотом № 338/62/ПР від 11.07.2007 р. та 2 846,29 грн. за Ковер-нотом № 1145/62/ПР від 01.04.2008 р..
Крім того, матеріалами справи підтверджується :
- сплата позивачем перестрахувальної премії відповідачу в розмірі 1 100,00 грн. та в розмірі 950,00 грн.;
- настання страхових подій за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 3765/062/61, який 04.07.2007 р. був укладений між позивачем та ОСОБА_1 та за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 11/062/002794, який 26.03.2008 р. був укладений між позивачем та ОСОБА_2;
- здійснення позивачем виплати страхового відшкодування вищевказаним страхувальникам в розмірі 4 592,60 грн. та в розмірі 7 173,12 грн.;
- направлення позивачем на адресу відповідача та отримання останнім заяв на виплату часток страхового відшкодування в розмірі 620,00 грн. та в розмірі 2 846,29 грн., до яких були додані всі необхідні матеріали страхової справи. Дані обставини визнаються відповідачем;
- ненаправлення відповідачем позивачу письмового повідомлення про відмову в оплаті своєї частини страхового відшкодування. На наявність такого відповідач не посилається;
- невиконання відповідачем зобов'язань по Договору перестрахування щодо сплати часток страхового відшкодування як на момент подання позову до суду, так і на момент розгляду даної справи. Дана обставина відповідачем не спростовуються.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення відповідача стосовно невірного розрахунку позивачем суми позовних вимог суд оцінює як неправомірні, оскільки ст. 9 Закону України "Про страхування" визначено, що франшиза - це частина збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно з договором добровільного страхування. Як вбачається з матеріалів справ № 18/134/11 та № 18/143/11, позивачем при визначенні відповідачу розміру перестрахованої частки страхового відшкодування було враховано франшизу в розмірі 0,5% (1 111,00 грн. та 315,00 грн.) та правомірно розраховано останньому частку страхового відшкодування в сумі 620,00 грн. та 2 846,29 грн., що становить 13,50% від страхової суми (4 592,60 грн.) та 39,68% від страхової суми (7 173,12 грн.).
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем частково визнаються, в іншій частині спростовуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі матеріалів справи, оцінивши та дослідивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суддя, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" (39617, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Чапаєва, 75, код ЄДРПОУ 13958383) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 5 Б, код ЄДРПОУ 30636550, р/р 26506081687201 в АТ "СВЕДБАНК" (публічне), МФО 300164) - 620,00 грн. боргу за Ковер-нотом № 338/62/ПР, 2 846,29 грн. боргу за Ковер-нотом № 1145/62/ПР, 204,00 грн. витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 472,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати сторонам за адресами зазначеними у його вступній частині.
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.