36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.01.2011 Справа № 10/34
за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лайн", 39600, вул. Ярмаркова, 1Б, м. Кременчук
про стягнення 25 555,00 грн.,
Суддя Ківшик О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № від 14.12.2010 р.;
від відповідача: не з'явилися.
11.01.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору : розглядається позов Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лайн", м. Кременчук заборгованості в сумі 25 555,00 грн., з яких :
- 19 000,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем, застосованого за рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 р. по справі № 01-02-50/88-2009;
- 6 555,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за період з 25.01.2010 р. по 16.02.2010 р. за несплату зазначеного штрафу.
Позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав суду клопотання № 01/5118 від 09.11.2010 р. (вх. № 13652д від 10.11.2010 р.) про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 38 000,00 грн., з яких :
- 19 000,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем, застосованого за рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 р. по справі № 01-02-50/88-2009;
- 19 000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за період з 25.01.2010 р. по 26.04.2010 р. за несплату зазначеного штрафу.
Суд дане клопотання прийняв як таке, що відповідає чинним процесуальним нормам, про що зазначено в ухвалі суду від 14.12.2010 р. про відкладення розгляду у даній справі.
Позивач надав суду доповнення № 01/88 від 11.01.2011 р. (вх. № 260д від 11.01.2011 р.) до позовної заяви відповідно до якого не змінюючи позовних вимог, уточнює період, за який була нарахована пеня, та просить суд стягнути з відповідача 38 000,00 грн., з яких :
- 19 000,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем, застосованого за рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 р. по справі № 01-02-50/88-2009;
- 19 000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за періоди з 25.06.2010 р. по 21.07.2010 р. та з 27.08.2010 р. по 11.01.2011 р. за несплату зазначеного штрафу.
Суд дане доповнення приймає як таке, що відповідає чинним процесуальним нормам. Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведеного доповнення позивача.
Відповідач позов заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву № 233 від 05.03.2010 р. (вх. № 03241д від 10.03.2010 р.), посилаючись на неправомірність рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 р. по справі № 01-02-50/88-2009 та оскарження такого в судовому порядку.
Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце проведення судових засідань. Дана обставина підтверджується наступним :
- наявним у матеріалах справи повідомленням № 3600107932494 про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 24.11.2010 р. про поновлення провадження у даній справі. Крім цього, до суду повернулась вищезазначена копія ухвали суду від 24.11.2010 р. про поновлення провадження у даній справі, направлена відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою, з відміткою поштового відділення про відмову від отримання;
- повідомленням № 3600107979814 про вручення відповідачу поштового відправлення - ухвали суду про відкладення розгляду даної справи від 14.12.2010 р..
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу за наявними матеріалами.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.03.2010 р. провадження у даній справі зупинено в порядку ст. 79 ГПК України до вирішення пов'язаної з нею справи № 10/12 - позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Лайн", м. Полтава, а також позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лайн", м. Кременчук - про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 року по справі № 01-02-50/88-2009 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариств з обмеженою відповідальністю "Стар Лайн" та "Про Лайн".
24.06.2010 р. господарським судом Полтавської області по справі № 10/12 прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Лайн", м. Полтава та відмову у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лайн", м. Кременчук, а саме :
- визнано недійсним п. 2, п. 3 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 року по справі № 01-02-50/88-2009 в частині визнання порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Лайн", м. Полтава та п. 1, п. 4, п. 5 рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 року по справі № 01-02-50/88-2009 - повністю;
- стягнуто з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1), код ЄДРПОУ 21076316 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Лайн" (36002, м. Полтава, вул. Фрунзе, 66), код ЄДРПОУ 32995880 - 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- відмовлено в іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Лайн", м. Полтава;
- відмовлено у позові третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лайн", м. Кременчук про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 року по справі № 01-02-50/88-2009 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариств з обмеженою відповідальністю "Стар Лайн" та "Про Лайн".
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.08.2010 р. рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2010 р. по справі № 10/12 залишено без змін, апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - залишено без задоволення, за даними позивача у касаційному порядку вказані судові рішення не переглядалися.
З огляду на викладене, а також враховуючи клопотання позивача № 01/5118 від 09.11.2010 р. (вх. № 13652д від 10.11.2010 р.) про поновлення провадження у даній справі, ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.11.2010 р. провадження у справі № 10/34 поновлено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,
встановив :
За результатами розгляду матеріалів справи № 01-02-50/88-2009 та відповідно до ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 48 та ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пункту 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482 зі змінами та доповненнями, пункту 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.1998 р. за № 471/2911 зі змінами та доповненнями, адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 01/86-рш від 17.11.2009 року, яким:
1. визнано, що за підсумками діяльності за 2008 - 8 місяців 2009 року суб'єкт господарювання в складі ТОВ "Стар Лайн" та ТОВ "Про Лайн" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку гарантійного технічного обслуговування автомобілів марки "ТОYОТА" в межах Полтавської області з часткою більше 35 відсотків;
2. визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії суб'єкта в складі ТОВ "Стар Лайн" та ТОВ "Про Лайн", які полягають у встановленні різних цін при наданні послуг з гарантійного технічного обслуговування автомобілів "ТОYОТА", що передбачено п. 2 ст. 50, п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку гарантійного технічного обслуговування автомобілів марки "ТОYОТА" шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
3. визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії суб'єкта в складі ТОВ "Стар Лайн" та ТОВ "Про Лайн", які полягають в отриманні від споживачів коштів за надання послуг з гарантійного технічного обслуговування автомобілів "ТОYОТА", нарахована сума яких перевищує суму по фактичних трудовитратах за надання даної послуги, що передбачено п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як зловживання монопольним становищем шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
4. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого в другому цього рішення, накладено на ТОВ "Стар Лайн" штраф у розмірі 1 000,00 (одну тисячу) гривень;
5. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого в пункті третьому цього рішення, накладено на ТОВ "Стар Лайн" штраф у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень;
6. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого в пункті другому цього рішення, накладено на ТОВ "Про Лайн" штраф у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень;
7. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого в пункті третьому цього рішення, накладено на ТОВ "Про Лайн" штраф у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
19.11.2009 р. Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України ТОВ "Про Лайн" супровідним листом № 01/4772 (а.с. 9) було надіслано поштовим рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення спірне рішення. Згідно повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 2850210 зазначене рішення вручене 24.11.2009 року представнику ТОВ "Про Лайн" (а.с. 10). Зазначена обставина відповідачем не спростована.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 р. по справі № 01-02-50/88-2009 було оскаржено до Господарського суду Полтавської області, відповідно, ТОВ "Стар Лайн", м. Полтава, а також третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Про Лайн", м. Кременчук.
Господарським судом Полтавської області від 24.06.2010 р. по справі № 10/12 прийнято рішення, яким, зокрема, відмовлено у позові третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лайн", м. Кременчук про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 року по справі № 01-02-50/88-2009 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариств з обмеженою відповідальністю "Стар Лайн" та "Про Лайн". Підставою для відмови судом у задоволенні позовних вимог в цій частині є пропуск ТОВ "Про Лайн" строку на оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який визначено статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.08.2010 р. рішення господарського суду Полтавської області від 24.06.2010 р. по справі № 10/12 залишено без змін, апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - залишено без задоволення.
За даними позивача вказані судові рішення не оскаржувалися в касаційному порядку та відповідно до ст. 85 ГПК України набрало законної сили.
На даний момент за даними позивача заборгованість відповідача є несплаченою та складає 19 000,00 грн..
Позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням наведеного вище клопотання про збільшення позовних вимог) щодо стягнення з відповідача 38 000,00 грн., з яких : 19 000,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем, застосованого за рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 р. по справі № 01-02-50/88-2009 та 19 000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за періоди з 25.06.2010 р. по 21.07.2010 р. та з 27.08.2010 р. по 11.01.2011 р. за несплату зазначеного штрафу.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.
Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
За приписами статті 60 Закону № 2210 рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків , коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження .
Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.
Таку ж правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 р. зі справи № 6/388 та в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
Відповідно до пункту 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Пунктом 2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, визнається, зокрема, застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (ч. 3 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 2 ст. 50 Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Факт зловживання відповідачем монопольним становищем, встановлений рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 р. по справі № 01-02-50/88-2009, що є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.
Як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду Полтавської області від 24.06.2010 р. по справі № 10/12, яке залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.08.2010 р. по даній справі та набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Про Лайн" щодо визнання рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/86-рш від 17.11.2009 р. по справі № 01-02-50/88-2009 недійсним.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19 000,00 грн. штрафу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи на момент звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем не сплачено штраф в розмірі 19 000,00 грн..
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом.
Згідно п. 19.2 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 29.10.2008 року № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом : справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Відповідно до розрахунку пені, зробленого позивачем, за 163 дня прострочення відповідачем сплати штрафу розмір пені становить 46 455,00 грн., а саме :
- 7 410,00грн. за період з 25.06.2010 р. по 21.07.2010 р. (з дати винесення господарським судом Полтавської області рішення по справі № 10/12 до моменту відкриття апеляційного провадження у справі № 10/12);
- 39 045,00 грн. за період з 27.08.2010 р. по 11.01.2011 р. (з моменту винесення Київським міжобласним апеляційним господарським судом постанови по справі № 10/12 до дати подачі доповнення до позовної заяви по даній справі).
Як вже зазначалось вище, згідно ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 19 000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за періоди з 25.06.2010 р. по 21.07.2010 р. та з 27.08.2010 р. по 11.01.2011 р. є правомірними та підлягають задоволенню.
Право на звернення до суду з даним позовом територіальному відділенню Антимонопольного комітету України надане ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного, відповідач суду не надав.
За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до п. "а" ч. 2 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" (із змінами і доповненнями) із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з ст. 471 ГПК України визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України. Порядком оплати витрат з інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 (в редакції Постанови КМУ від 05 серпня 2009 р. № 825 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ") розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при розгляду господарських справ становить 236,00 грн..
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Лайн" (39600, вул. Ярмаркова, 1Б, м. Кременчук), код ЄДРПОУ 35642312 :
- в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства у м. Кременчуці (код ЄДРПОУ 34698778, р/р 31119106700008), за кодом бюджетної класифікації 21081100, символ 106 "Адміністративні штрафи та санкції" - 19 000,00 грн. штрафу та 19 000,00 грн. пені;
- в доход Державного бюджету України на рахунок № 31118095700002, отримувач: УДК у м. Полтава, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 380,00 грн.;
- в доход Державного бюджету України на рахунок № 31217264700002, отримувач: УДК у м. Полтава, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 22050003 - 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.
Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Повне рішення складене
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.