про відмову у прийнятті позовної заяви
"17" червня 2011 р.
№ 28/17-2011-988
Суддя Гуляк Г.І., розглянувши матеріали вх.№3428/2011 від 16.06.2011 року
за позовом Головне управління МНС України в Одеській області;
до Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області;
про визнання незаконними дій та бездіяльності органу відділу
ВСТАНОВИВ: Головне управління МНС України в Одеській області звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про визнання дій та бездіяльності противоправними.
Позивач просить суд визнати дії Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області з несвоєчасного відправлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 3 червня 2011 року противоправними та визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області з не відкладення провадження виконавчих дій та не поновлення строку на добровільне виконання рішень - противоправною.
Вимога про визнання дій та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області, не підлягають розгляду у господарскьких судах, оскільки:
Частиною третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Приймаючи до уваги, що спір про визнання дій та бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області не відноситься до компетенції господарських судів України, з урахуванням пункту 4 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 N 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", у прийнятті зустрічної позовної заяви в частині вказаних вимог слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу позивача на те, що Господарським процесуальним кодексом України передбачено інший порядок оскарження дій та бездіяльності органів Державної виконавчої служби, а саме ст.121-2 ГПК України, необхідно звернутися зі скаргою на дії та бездіяльність по господарський справі на рішення якого було видано наказ.
З огляду на зазначене, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви.
До матеріалів позовної заяви подано лише копії квитанцій про перерахування державного мита в сумі 85 гривень та витрат на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 236 гривень, видача довідки на повернення судових витрат надається лише на підставі оригіналів відповідних квитанцій з відміткою банку про зарахування коштів до бюджету.
Керуючись п.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд
В прийнятті позовної заяви відмовити.
Позовні матеріали повернути позивачу.
Суддя Гуляк Г.І.