"08" червня 2011 р.Справа № 29/17-1670-2011
За позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк”, в особі якою є філія „Южного головного регіонального управління” публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанка”
до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Южпромарматура”
про стягнення 112607,84грн.
Суддя Аленін О.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 -довіреність;
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк”, в особі якою є філія „Южного головного регіонального управління” публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанка” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Южпромарматура” про стягнення заборгованості в розмірі 112607,84 грн., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 43298,73 грн., відсотках за користування кредитом в сумі 46386,42грн., пені в сумі 22884,05 грн. та комісії в розмірі 35,64 грн.
08.06.2011р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 112567,84грн., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 43298,73 грн., відсотках за користування кредитом в сумі 46386,42грн., пені в сумі 22844,05 грн. та комісії в розмірі 35,64 грн.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:
13.03.2008р. між закритим акціонерним товариством комерційним банком „Приватбанк” в особі філії „Южного головного регіонального управління” закритого акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанка” та товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Южпромарматура” був укладений кредитний договір № 6 (далі договір).
Згідно п.1.1 договору позивач при наявності вільних коштів зобов'язується надати відповідачу кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом, згідно п. А2 договору, в розмірі 50000грн. в обмін на зобов'язання відповідача повернути кредит, сплатити відсотки, винагороду, в обумовлені договором строки.
Строк повернення кредиту, згідно п. А7, 11.03.2011р.
На підставі п. А4 договору, позивач для обслуговування кредиту відкрив відповідачу судний рахунок, рахунок для відсотків, рахунок для сплати винагороди за кредитне обслуговування та рахунок для сплати інших винагород.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, 18.03.2008р. надав відповідачу кредит в розмірі 42666,08грн., який 20.03.2008р. було збільшено до 49898,73грн.
Згідно п. А5 договору відповідач зобов'язаний погасити кредит повністю до нуля заборгованості на судному рахунку до 365 днів з моменту її виникнення.
Відповідно п. 2.2 договору відповідач зобов'язаний сплатити проценти за користування кредитом, згідно п.А7 договору в розмірі 22,1% річних.
Пунктом А9 договору передбачено, що відповідач сплачує відсотки кожного 12 числа поточного місяця, починаючи з дати підписання договору.
При порушення відповідачем зобов'язань по погашенню кредиту, відповідач сплачує позивачу відсотки за користування кредитом в розмірі 49% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.А8 договору).
Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 20.04.2011р. у нього утворилась заборгованість за кредитом в сумі 43298,73грн, комісії в розмірі 35,64грн., та за відсотками за користування кредитом в сумі 46389,42грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина 2 ст.1054 ЦК України визначає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За положеннями ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
За положеннями ч.1 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором ( ч.1 ст. 1049 ЦК України).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором від 13.03.2008р. складає: 43298,73грн заборгованості за кредитом, 35,64грн. комісії, та 46389,42грн. відсотків за користування кредитом.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.5.1 договору відповідач у розі порушення будь-якого зобов'язання передбаченого умовами договору відносно сплати відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту, сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми прострочення платежу за кожний день прострочи, але не більше подвійної облікової ставка НБУ, діючої в період за який сплачується пеня.
Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно п.5.4 договору, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань за договором, які передбачені п.5.1, 5.2, 5.3 договору, здійснюється на протязі 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано відповідачем.
Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання по договору, позивачем нарахована пеня в сумі 22844,05грн.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню заборгованість в сумі 112567,84грн., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 43298,73 грн., відсотках за користування кредитом в сумі 46386,42грн., пені в сумі 22844,05 грн. та комісії в розмірі 35,64 грн.
Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Южпромарматура” (65031, м. Одеса, вул. Промислова, буд.21; код ЄДРПОУ 31421688) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, 1, вул. Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570) 43298,73грн заборгованості за кредитом, 35,64грн. комісії, 46389,42грн. відсотків за користування кредитом та 22844,05 грн. пені, державне мито в сумі 1125,68 грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текс рішення складено 14.06.2011р.
Суддя Аленін О.Ю.