01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
12.09.06 року Справа № 170/14-06
За позовом Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого
акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги
України», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Росішки», с. Росішки,
Тетіївський район
про стягнення 32956,42 грн.
Заступник Голови господарського суду Київської області Короткевич О.Є.
За участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Київ (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Росішки», с. Росішки, Тетіївський район (далі -відповідач) про стягнення 32956,42 грн. збитків.
У зв'язку з клопотанням сторін розгляд справи було відкладено на 12.09.2006 року о 11-50.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти суми позову не заперечує, зазначає про часткову оплату заявлених збитків та просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців зі сплатою суми рівними частинами починаючи з 01.10.2006 року.
Через відпустку заступника голови господарського суду Київської області Короткевича О.Є. та відкладення розгляду справи спір вирішено згідно ст. 69 ГПК України у більш тривалий строк.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Між позивачем і відповідачем 05.01.2005 року був укладений договір позички дизельного палива (далі -договір).
Згідно умов вказаного договору (п. 1.1.) позивачем було передано відповідачу у тимчасове безоплатне користування дизельне пальне в кількості 14400 літрів на загальну суму 41008,90 грн., що підтверджується накладною № 20 від 05.01.2005 року та довіреністю серії ЯИИ №011036 від 05.01.2005 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач зобов'язався повернути пальне двома рівними частинами, а саме: 7200 літрів до 31.03.2005 року та 7200 літрів до 30.06.2005 року, відповідно до п. 2.1.2. договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст.530 Цивільного кодексу України.
У ст. 836 ЦК України зазначено, що якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.
Відповідно до п. 5.1. договору від 05.01.2005 року, договір діє з 05.01.2005 року до 30.06.2005 року.
Відповідач дизельне паливо (на суму 32956,42 грн.) у встановлений в договорі термін не повернув, свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, що підтверджується зокрема Актом звірки взаєморозрахунків № 11 від 04.05.2006 року, підписаним сторонами, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Згідно норм ч.ч.1, 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, як це встановлено ч.ч. 1-2 ст. 623 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач платіжним дорученням №211 від 11.09.2006 року збитки перед позивачем частково погасив в сумі 10000,00 грн., тому провадження у справі в частині стягнення 10000,00 грн. збитків підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин суд вважає, що доводи позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 22956,42 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими та підлягають задоволенню.
Господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, як це передбачено п. 6 ст. 83 ГПК України.
Враховуючи зазначене, суд задовольняє заяву відповідача про розстрочку виконання рішення на 12 місяців, зі сплатою суми збитків щомісяця рівними частинами.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи фактичні обставини справи, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -
1. Провадження у справі №170/14-06 в частині стягнення збитків в розмірі 10000,00 грн. припинити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Росішки», 09830, Київська область, Тетіївський район, с. Росішки, вул. 60-річчя Жовтня, 20 (код ЄДРПОУ 31619164) на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А (код ЄДРПОУ 33096517) 22956,42 грн. збитків, 329,56 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення на дванадцять місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця.
Видати наказ.
3. Копію рішення надіслати сторонам.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Заступник голови
господарського суду О.Є.Короткевич
д.п. 22.09.2006 р.