01033 м. Київ, вул. Комінтерну,16 т. 230-31-77
"28" вересня 2006 р. Справа №184/8-06
За позовом Української аграрної біржі, м. Київ
до Акціонерного товариство "Агросервіс", м. Кагарлик
про стягнення 1770170,30 грн.
Суддя Чорна Л. В.
Представники:
від позивача: Федоровська І. О. -довір. №07032.05/185 від 25.09.2006р. - юрист;
Арбузов О. О. -довір. №07032.05/189 від 28.09.2006р. -представник;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
Стягується 1596916грн. 10коп. основного боргу по контракту лізингу №49 від 31.07.1997р., додатки №№1, 2, 3 до контракту лізингу, накладні на вилучення техніки №НТ-49/1 від 10.06.2002р., №НТ-49/01 від 12.03.2001р., видаткові накладні №НКЛВ49/16 від 18.09.1997р., №НКЖ49/13 від 30.09.1997р., акти про вилучення техніки від 10.06.2002р., від 15.03.2001р., від 07.07.1998р., від 08.07.1998р., від 18.09.1997р., від 30.09.1997р., 23625грн. 60коп. 3% річних, 149628грн. 60коп. пені та господарські витрати.
Відповідав позов не визнає, посилаючись на справу господарського суду Київської області №421/3-2002, порушення позивачем умов договору при передачі сільськогосподарської техніки, ст. 17.5.6. контракту -реалізація майна з метою покриття заборгованості, відсутність незалежної експертної оцінки техніки під час її вилучення. Справу просить розглядати без участі представника, в зв'язку із перебуванням голови правління у відпустці.
Позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва, Кагарлицьку об'єднану державну податкову інспекцію, ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», Міністерство фінансів України, Державне казначейство України.
Клопотання документально не обґрунтоване, доказів направлення клопотання іншій стороні у справі до суду не подано, задоволенню не підлягає.
Позов задоволенню не підлягає.
судом встановлено:
31 липня 1997р. між позивачем, який виступав в ролі державного агента з поставки сільськогосподарської техніки компанії «Кейс корпорейшн» згідно Постанови Кабінету Міністрів України №753 від 15.07.1997р. та відповідачем укладено контракт лізину №49.
Відповідно до умов зазначеного контракту позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти комбайни у кількості 5 штук у комплекті -п. 2.1.1. контракту. Вартість контракту становить 651846 доларів США - п. 2.1.1. додатку №3.
Згідно п. 2.4. лізингового контракту вираження зобов'язань та проведення між сторонами розрахунків проводиться в доларах США.
Порядок розрахунків встановлено розділом 7 лізингового контракту. Кінцевий термін розрахунку становить 15 листопада 2002р. -п. 7.5.6. додатку №3.
За отриману сільськогосподарську техніку відповідач розрахувався частково, що підтверджується банківськими витягами, атом про зарахування боргових зобов'язань, договорами уступки вимоги, копії в матеріалах справи.
Згідно п. 17.5.6. лізингового контракту, у разі неналежного виконання орендарем своїх зобов'язань майно вилучається та реалізується. Відповідно до зазначених накладних на вилучення техніки, актів про вилучення, виконавчого напису від 18.01.2001р. сільськогосподарську техніку у відповідача вилучено.
Відповідно до ст. 71 УК УРСР - загальний строк позовної давності. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Право на позов у позивача виникло 16.11.2002р., а позов поданий до суду 19.04.2006р., тобто з пропуском трьохрічного строку позовної давності.
Відповідно до ст. 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності та доказів поважності причин пропущення строку до суду не подано.
Щодо ст. 79 ЦК УРСР -перерив перебігу строку позовної давності, то позивач тлумачить її помилково, оскільки згідно ч. 4 зазначеної статті подання позову, залишеного без розгляду, як і припинення провадження не перериває перебігу строку позовної давності, оскільки ухвала про припинення провадження не оскаржено.
За таких обставин позов задоволенню не підлягає за пропуском 3-х річного строку позовної давності.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
В позові відмовити.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Чорна Л.В.