Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" травня 2011 р. Справа № 5023/2228/11
вх. № 2228/11
Суддя господарського суду Буракова А.М.
при секретарі судового засідання Чепак А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за дов. №635-01 від 10.11.2010 року,
відповідача - не з'явився.
розглянувши справу за позовом Інституту тваринництва Української Академії аграрних наук, с. Кулиничі, Харківської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Амулет", м. Харків
про стягнення коштів
Інститут тваринництва Української Академії аграрних наук звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Амулет", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №ОР - 9 /06 від 01.05.2006 року в сумі: відповідно до п.п. 3.7 нарахованої пені в розмірі 19,27 грн., несплаченої оренди в сумі 3 062,72 грн., та стягнути з відповідача заборгованості за договором №В8 - 9 /06 від 01.05.2006 року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі та надання комунальних послуг - пеню в сумі 247,06 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна в розмірі 18 247,06 грн. та судові витрати. Свої вимоги обгрунтовує посиланням на укладення між сторонами договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №ОР -9/06 від 01.05.2006 року, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: вбудоване приміщення лабораторного корпусу балансоутримувача, що знаходиться на його балансі, за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, п.Кулиничі, вул. 7 Гвардійської Армії, 3.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.04.2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду,порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 13.04.2011 року о 11:00 годині.
Відповідно до Розпорядження Керівника апарату суду від 04.05.2011 року № 640 було призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв"язку з хворобою судді Задорожної І.М.
Відповідно до Протоколу повторного розподілу справ між суддями від 04.05.2011 року справу 5023/2228/11 справу передано судді Бураковій А.М.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 23 травня 2011 року о 11:45 годині.
До господарського суду Харківської області 23.05.2011 року від представника позивача надійшов супровідний лист (вх.12383) відповідно до якого, просить суд долучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості за спірними договорами та платіжне доручення №382 від 22.12.2010 року з відміткою про зарахування державного мита до Державного бюджету.
Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з"явився, причини неявки суду не відомі, вимоги ухвали суду не виконав.
Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.05.2006 року між Інститутом тваринництва Української академії аграрних наук (Балансоутримувач) та ТОВ Фірма "Амулет" (Орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № ОР - 9/06, відповідно до умов якого відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: вбудоване приміщення лабораторного корпусу Балансоутримувача що знаходиться на його балансі надалі -Будівля.
Відповідно до п.1.1. Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № ОР - 9/06 від 01.05.2006р. (Договір №1), Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: вбудоване приміщення лабораторного корпусу ІТ УААН (напівпідвал) , надалі - Майно, загальною площею 200,84 кв. м., розміщене за адресою 62404, Харківська область, Харківський р-н, п. Кулиничі, вул. 7 Гвардійської Армії, З, що знаходиться на балансі Інституту тваринництва УААН, вартість якого визначена за результатами експертної оцінки і становить - 37700,0 грн. (тридцять сім тисяч сімсот гривень, 00 коп.). Майно передається в оренду з метою: розміщення виробництва.
Відповідно до п. 2.1. Договору №1, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.
Відповідно до п. 2.5. Договору №1, Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні Договору.
На виконання п.2.1. та п. 2.5. Договору №1, 01.05.2006 року сторони підписали акт прийому-передачі в оренду майна.
Відповідно п.п. 3.1. Договору № 1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 314,17 грн. нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеним чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди травень 2006р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень, травень 2006р.
Відповідно п.п. 3.2. Договору №1, Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно п.п. 3.3. договору №1, орендна плата в повному обсязі повинна перераховуватись щомісячно не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов"язання за договором виконав у повному обсязі, відповідач в порушення умов договору зобов"язання, щодо повної та своєчасної оплати виконав не в повному обсязі, у зв"язку з чим виникла заборгованість в розмірі 3062,72 грн.
На виконання п.п.5.8. Договору між Орендарем та Орнедодавцем був укладений договір № В8-9/06 від 01.05.2006р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (договір № 2).
Відповідно п.п. 1.1. Договору № 2, Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі загальною площею 4 639,7 кв.м., а також прибудинкові території. Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, що складає 965,30 грн. в т.ч. ПДВ (160,88 грн.) розрахунок додається до договору. Крім того Орендар сплачує спожиті комунальні послуги опалення пропорційно до займаної площі, що складає 4,3 %, від фактичного споживання в цілому по будівлі.
За спожиту електроенергію Орендар відшкодовує витрати Балансоутримувачу відповідно до показань лічильників за діючими тарифами, у разі відсутності лічильників або з інших поважних причин застосовується критерій -пропорційно до займаної площі, або за кількістю джерел електрообладнання.
Відповідно п.п. 2.2.3. Договору № 2 Орендатор зобов'язався не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі Приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна складає 18247,06 грн.
Як свідчать матеріали справи та як зазначає позивач, за весь час дії договору № 1 та договору № 2 Орендар користуючись орендованим приміщенням не належним чином виконував обов'язки по сплаті оренди та витрат на його утримання сплачував не в повному обсязі та не в зазначені терміни що призвело до розірвання вказаних договорів відповідно угоди про розірвання договору оренди державного майна № ОР - 9/06 від 01.05.2006р. та угоди про розірвання договору № В8-9/06 від 01.05.2006р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю укладених 01.10.2010р.
Як вбачається з матеріалів справи, орендоване приміщення було передано Орендарем Орендодавцю згідно акту прийому-передачі майна від 01.10.2010р.
З матеріалів справи вбачається, відповідач численними листами (від 18.05.09 р., 10.07.09 р.) визнавав наявну заборгованість та зобов"язувався сплатити суму боргу.
10 жовтня 2010 року між сторонами був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 21309,94 грн. (а.с. 28).
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договорами (а.с. 29, 30, 33) після невиконання таких вимог до Орендаря звернулись про дострокове розірвання договорів та сплати всієї суми заборгованості та передачі орендованого майна, проте заборгованість не була погашена.
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.
Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а також вимоги ст.901 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 01.05.2006 року та договору №В8 - 9 /06 від 01.05.2006 року про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі та надання комунальних послуг, суд знаходить що сума заборгованості, є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 21309,78 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача, пеню у розмірі 266,33 грн. (за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № ОР - 9/06 від 01.05.2006 року - 19,27 грн., за договором № В8-9/06 від 01.05.2006р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю - 247,06 грн.)
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п.п. 3.5. Договору №1, Орендна плата, перерахована несвоєчасно підлягає індексації і стягується Балансоутримувачю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 2.2.3. Договору №2, при несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарс ького кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, предбачено, Якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 266,33 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства тому, підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Амулет" (61152 м.Харків, пр.П"ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 32, корп. А, кв.88, ЄДРПОУ 23331030 р/р 26007810755010 в АТ "Укрсіббанк" МФО 351016) на користь Інституту Тваринництва Національної академії аграрних наук України (62404 Харківська обл., Харківський рай.,смт.Кулиничі, вул.7-ї Гвардійської Армії, буд №З, ЄДРПОУ 00497199, п/р 35225012000063 в УДК у Харківській обл. МФО 851011) суму боргу в розмірі 21309,78 грн., пені в розмірі 266,33 грн., державного мита в сумі 215,76 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Буракова А.М.
Повний текст рішення по справі 5023/2228/11 складено та підписано 24.05.2011 року.