Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" травня 2011 р. Справа № 62/267-10
вх. № 9170/4-62
Суддя господарського суду Суярко Т.Д.
при секретарі судового засідання Філіппова В.С.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився відповідача - Козуб О.І.дов.№ 2847 від 15.11.2010р.
третьої особи - не з"явився.
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк (м. Львів)", в особі Харківської філії м. Харків
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2
про стягнення 850413.79 грн.
Позивач - ВАТ "Кредобанк (м. Львів)" в особі Харківської філії звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ФОП ОСОБА_3 850413,79 грн. заборгованості за кредитним договором №58/09-2008 від 12.09.08р., мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача зобов"язань за вказаним договором.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.10р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2.
Представник позивача у судове засідання 10.05.11р. не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні повністю.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
12.09.08р. між ВАТ "Кредобанк" (правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк" - позивач у справі) - Банк та ФОП ОСОБА_1 (відповідач у справі) - Позичальник було укладено кредитний договір №58/09-2008 від 12.09.08р., відповідно до умов якого Банк зобов"язався надати у власність Позичальникові грошові кошти (Кредит) у
сумі 645000,00 грн. з метою поповнення обігових коштів (закупівля товарів для реалізації), шляхом оплати платіжних документів з позичкового рахунку за цільовим призначенням, а Позичальник зобов"язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ним та комісії.
Згідно п.п.2.1.3 Договору, процентна ставка за даним договором складає 25,75% річних.
Банк виконав своє зобов"язання з надання Позичальнику кредиту у сумі 645000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №465487 від 14.10.08р. (арк.с.16), №465521 від 14.10.08р. (арк.с.18), №465503 від 14.10.08р. (арк.с.20), №465513 від 14.10.08р., за якими, згідно заявок Позичальника, Банком були перераховані грошові кошти у вказані сумі.
Відповідно до п.5.1. Договору, Позичальник зобов"язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього. Повернення кредиту здійснюється відповідно до графіку. :Датою остаточного повернення кредиту, згідно графіку та п.2.2 Договору, є 11.09.10р.
Крім того, згідно п.4.1. Договору, Позичальник щомісячно сплачує Банку комісію за управління кредитом у розмірі 100,00 грн., з урахуванням першого місяця кредитування та без врахування останнього місяця кредитування.
Як вказує позивач, відповідач свої зобов»язання з Кредитним договором виконував не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 645000,00 грн., по несплаченим відсоткам по кредиту у розмірі 204913,79 грн. та по комісії за управління кредитом у сумі 500,00 грн., а всього 850413,79 грн.
Станом на момент розгляду справи відповідачем надано, а в матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження сплати відповідачем вказаної вище заборгованості.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст..1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.
Відповідно до ст.. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.
Згідно ст.. 1049 ЦК України, позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .
Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на наведене вище, та приймаючи до уваги, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов»язання за Кредитним договором №58/09-2008 від 12.09.08р. щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість по кредиту у розмірі 645000,00 грн., по несплаченим відсоткам по кредиту у розмірі 204913,79 грн. та по комісії за управління кредитом у сумі 500,00 грн., а всього 850413,79 грн.
Стосовно клопотання відповідача про передачу справи на розгляд третейського суду, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.1 Закону України "Про третейські суди" (далі - закон), до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст.2 цього Закону, третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Статтею 5 Закону визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Частиною 1 ст.12 Закону встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Статтею 14 вказаного Закону передбачено право сторін вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів.
Нормами статті 6 Закону України «Про судоустрій України» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Виходячи з приписів ч.3 ст.1 ГПК України така угода повинна бути явно виражена. З урахуванням того, що звернення до господарського суду є правом особи, а не обов*язком (тобто заінтересована особа сама визначає, чи звертатися до суду за захистом свого права), не може розцінюватися як відмова від права на звернення до господарського суду, якщо особа з будь-яких причин не реалізує свого права на звернення до суду.
Таким чином, наявність у Кредитному договорі третейського застереження не позбавляє сторін наданого їм чинним законодавством права на звернення до господарського суду за захистом свого порушеного права.
З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про передачу справи на розгляд третейського суду.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.. ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст..ст.526, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
В задоволенні клопотання відповідача про передачу справи на розгляд третейського суду - відмовити.
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії (61024, м.Харків, вул.Петровського, 29а, код ЄДРПОУ 22360822, МФО 325365) 645000,00 грн. заборгованості за кредитом, 204913,79 грн. заборгованості по відсоткам, 500,00 грн. заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом, 8504,13 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Суярко Т.Д.
Повний текст рішення по справі №62/267-10 складено та підписано 13.05.11р.