Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" травня 2011 р. Справа № 5023/2388/11
вх. № 2388/11
Суддя господарського суду Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Тузов Є.Ю. позивача - Тачак Н.В. відповідача - ОСОБА_2
розглянувши справу за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в особі Харківська міська рада, м. Харків, КП"Харківські теплові мережі"
до СПДФО ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення коштів 11351,76 грн.
Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» звернувся з позовом до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 та просить стягнути суму вартості безпідставно отриманої теплової енергії у розмірі 11351 грн.76 коп., яка утворилась за період з жовтня 2001 року по квітень 2009 року включно. Свої вимог позивач обґрунтовує приписами статті 1212 ЦК України. Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої заперечення пропуском строку позовної давності.
17.05.2011 року від КП "Харківські теплові мережі" до суду надійшло правове та документальне обгрунтування позовних вимог, в якому позивач посилаючись на акти обстеження, договір купівлі-продажу та розрахунку теплового навантаження на опалення приміщень магазина непродовольчих товарів на підставі фактично встановлених приладів опалення, наполягає на стягненні з відповідача вартості безпідставно отриманої теплової енергії, спожитої за період з жовтня 2001 року по квітень 2009 року включно.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані суду докази та заперечення відповідача, судом встановлено, що відповідач є власником нежитлових приміщень (підвалу) № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 загальною площею 73,4 кв. м розташованих в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.11.2000 року.
Позивач зазначає, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» згідно п. 1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про підприємства в Україні». «Про підприємництво» та інших законодавчих актів Україні. КП «Харківські теплові мережі» належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24.09.03 р. XVI cесії Харківської міської ради XXIV скликання “Про комунальну власність м. Харкова».
Позивач також вказує, що несплата відповідачем вартості спожитої теплової енергії призводять до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та вважає, що оскільки система опалення приміщення відповідача є невід'ємною частиною системи опалення житлового будинку, відповідач повинен здійснити оплату за спожиту теплову енергію. В якості доказів позивач надав докази: акт обстеження системи опалення від 20.07.2009 року, акт обстеження системи опалення від 21.07.2009 року, акт обстеження системи опалення від 19.03.2010 року, а також відомості щодо підключення (та відключення) житлових будинків до системи опалення участка № 12 КЖЕП -3 за 2001- 2009 роки.
Як встановлено судом, акт обстеження системи опалення від 20.07.2009 року № 174/3534 містить посилання про те, що система опалення споживача єдина з системою опалення житлового будинку, інспектором Київської філії КП «Харківські теплові мережі» Абеленцевою Н.А. ухвалений припис щодо необхідності укладення договору та здійснення розрахунку теплового навантаження. Однак, акт не містить доказів підписання акту фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та отримання ним копії акту. Акт обстеження системи опалення від 21.07.2009 року № ОКТ/ 1030 містить відомості, що централізоване гаряче водопостачання в приміщенні відповідача відсутнє, не передбачено проектом в житловому будинку. В акті також зроблений припис щодо необхідності укладання договору, проте також відсутній підпис відповідача про ознайомлення з актом обстеження та вручення відповідачу акта. При цьому в акті є посилання на те, що відповідач від підписання акту відмовився. Акт обстеження системи опалення від 19.03.2010 року містить відомості про те, що приміщення закрито, господарська діяльність не проводиться. Позивач у позовній заяві зазначає, що на підставі Розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 21001-2002, 2002-2003, 2003-2004, 2004-2005, 2005-2006, 2006-2007, 2007-2008, 2008-2009 років КП «Харківські теплові мережі» здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень відповідача в житловому будинку за адресою : АДРЕСА_1. Позивач надав суду копію платіжної вимоги-доручення 17400-6625 від 28.09.2009 року на суму 11351, 76 грн. у якій зазначено, що документ вручено через продавця для вручення ОСОБА_3, однак доказів отримання платіжної вимоги -доручення ані ОСОБА_3 , ані продавцем не надано, як і не зазначено прізвище особи, які вручено платіжну вимогу-доручення на оплату 11351, 76 грн. за 65,096 Гкал спожитої теплової енергїі. Проте, доказів фактичного споживання теплової енергії відповідачем позивач не надав.
Суд встановив, що рахунок на оплату спожитої теплової енергії щодо бездоговірного споживання за період з 01.10.2001 року по 01.05.2009 року направлений відповідачу 15.11.2010 року, а лист вимога - 22.03.2011 року. Суд також зазначає, що надані позивачем документи, а саме Свідоцтво про реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, свідчать про те, що як суб'єкт підприємницької діяльності відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 25.03.2005 року, тоді як договір купівлі-продажу, згідно з яким відповідач став власником спірних приміщень, укладений відповідачем у 2000 році. Тобто на час укладання договору купівлі-продажу він ще не був підприємцем. Відповідач у додаткових запереченнях просить застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Проте, суд вважає, що позивачем не доведено факту отримання майна, як і фактичної кількості спожитої теплової енергії. Суд також зазначає, що позивач у період з 2001 по 2005 рік повинен був укласти договір на споживання теплової енергії з фізичною особою ОСОБА_3, оскільки на той час він не був зареєстрований як підприємець.
Стаття 257 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність за статтею 258 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки. Частина 3 статті 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідач таким правом користався, заявивши про таке у заяві від 28.04.2011 року (арк.с. 54).
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд, оцінивши всі надані сторонами докази у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та недоведеними матеріалами справи, оскільки жодним чином не підтверджують споживання теплової енергії саме у розмірі 65,096 Гкал, акти обстеження не підтверджують фактичне навантаження, оскільки підписані однобічно, без присутності відповідача, відмова у підписанні акту підтверджується тільки однією особою, в період з 2001 по 25.03.2005 року відповідач не мав статус підприємця.
На підставі ст.33, 43, 44- 49, 82-85, ст.129 Конституції України, суд
В позові відмовити.
Суддя Лаврова Л.С.