Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"14" червня 2011 р. № 2а- 4057/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шляхова О.М.,
за участі секретаря - Беззубко А.О.,
за участі представника позивача -ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.03.2011р.);
за участі представника відповідача -ОСОБА_2 (довіреність № 475/10/10-013 від 14.01.2011р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариствао з обмеженою відповідальністю "Українська міжрегіональна компанія ТАП" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання дій незаконними, ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська міжрегіональна компанія ТАП»(позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова (відповідач), в якому просить суд визнати дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки 10 березня 2011 року незаконними, посилаючись на те, що 27 березня 2011р. бухгалтер позивача - ОСОБА_3 була викликана до відповідача для дачі пояснень щодо раніше складеного відповідачем акту про результати документальної невиїзної перевірки позивача з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ з 18.08.2009р. по 28.02.2010р. та з 01.05.2010р. по 31.12.2010р. за № 222/18-011/36623568 від 10 березня 2011 р., де повідомила, що позивач не отримував від відповідача ніяких документів, що попереджують про проведення такої перевірки, а також не отримував поштою або на руки вищезазначеного Акту перевірки, яка відповідачем була проведена без дотримання норм ст.75-86 Податкового Кодексу України, с порушенням строків та порядку її проведення.
З зазначених підстав позивач вважає, що відповідачем була проведена не документальна невиїзна перевірка, а - камеральна, при проведенні якої, за його відсутності були порушені його права, створені перешкоди в наданні та отриманні відповідних документів, своїми діями відповідач порушив ст. 79 Податкового Кодексу України в частині недотримання умов проведення документальної невиїзної перевірки, тому ці дії слід визнати не законними.
У судовому засіданні представник позивача позивні вимоги підтримав повністю, представник відповідача позов не визнав за його безпідставністю, посилаючись на те, що 10 березня 2011 року документальна невиїзна перевірка відповідачем була проведена відповідно до діючого податкового законодавства. Письмового заперечення з обґрунтуванням до суду не надано.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
ТОВ «Українська міжрегіональна компанія ТАП»зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.08.2009р. № 14801020000044811, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А01 № 421888, та перебуває на обліку у ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 18.08.2009р. за № 166 про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 18.08.2009р. № 223.
Фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі наказу від 09.03.2011р. № 266 та відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст.78, п. 79.1 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Українська міжрегіональна компанія ТАП»(код ЄДРПОУ 36623568) з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ з 18.08.2009р. по 28.02.2010р. та з 01.05.2010р. по 31.12.2010р.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 10.03.2011 року № 222118-001/36623568, яким встановлено порушення п. 3 ст. 5, ст.. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. № 436-ІV, п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищені податкові зобов'язання всього на 57652405,0 грн.; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1, п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в результаті чого завищені податкові зобов'язання всього на 56702284,0 грн.; ч. 1 ст. 203, ст.. 215, п. 1 ст. 216, ст.. 228 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. в частині недодержання вимог зазначених статей на момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Українська міжрегіональна компанія ТАП», як наслідок не спричиняє реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу «вигодонабувача»(зазначеними у акті покупцями транспортних послуг).
В ході судового засідання встановлено що в супереч п.79.2, п.86.4 Податкового кодексу України, позивач не отримав від відповідача ніяких документів, що передують проведенню такої перевірки, а також не отримував поштою або на руки під підпис вищезазначеного акту перевірки. 28 березня 2011 року позивач звертався до відповідача з запитом, щодо надання відповідних документів: лист-повідомлення про початок перевірки, наказ відповідача про проведення перевірки, поштову квитанцію, якою відповідач відправив позивачу лист-повідомлення про початок перевірки, поштове повідомлення про вручення позивачу листа-повідомлення про початок перевірки та акт про результати документальної невиїзної перевірки позивача з додатками, які відповідачем не були надані.
Порядок проведення перевірок податковими органами регулюється нормами ст.75-86 Податкового Кодексу України.
Статтею 75 ПКУ передбачено, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Відповідно до ст. 79 ПКУ, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення і за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 і 78 цього Кодексу; документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, і за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення йому або його уповноваженому представникові під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки. Зазначені вимоги відповідачем при перевірці не дотримані.
Крім того, відповідач в ході проведення перевірки повинен був звернутися до позивача із запитом про надання документів, а позивач повинен був діяти у відповідності до ст. 85 ПКУ, де сказано, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, які стосуються предмета перевірки або пов'язані з ним.
Такий обов'язок виникає у платника податку після початку перевірки.
Відповідач не звертався до позивача із запитом про надання документів. При цьому, в п. 3.1, п. 3.2 акту перевірки зазначено, що позивачем не надано підтверджуючих документів.
Ознайомлення позивача з актом перевірки повинно було проходити відповідно до п. 86.4 ПКУ, яким передбачено, що акт документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки терміну, після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.
Відповідачем не доведено, що посадові особи позивача отримували на руки під підпис або поштою лист повідомлення і наказ відповідача про проведення документальної невиїзної перевірки позивача, та запитів про надання будь яких документів щодо господарської діяльності позивача за період, що перевірявся, не надано також доказів щодо отримання в установленому ПКУ порядку акт перевірки.
Наявність у матеріалах справи поштового повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки, направленого відповідачем позивачу не підтверджує факт його отримання останнім.
Таким чином, суд вважає, що законні підстави для проведення невиїзної документальної перевірки позивача станом на 10.03.2011р. у відповідача відсутні.
Відповідач, не повідомивши позивача про дату початку та місце проведення перевірки, і не витребувавши у нього необхідних документів, фактично замість документальної невиїзної перевірки позивача провів камеральну перевірку, тобто здійснив факт службового підроблення.
У відповідності до норм п.п.75.1.1 ПКУ, камеральною вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні податкового органу виключно на підставі даних податкових декларацій платника податків.
Згідно п.п.76.1 ПКУ, камеральна перевірка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника податкового органу або направлення на її проведення.
В п. 3 акту перевірки зазначено: «при перевірці використані декларації з ПДВ та база даних «автоматизованої системи співставлення».Таким чином первинні та інші документи не були перевірені, що є ознакою камеральної перевірки.
Діями відповідача при проведенні 10 березня 2011р. документальної невиїзної перевірки позивача порушені його права та обов'язки, передбачені прямими нормами ПКУ.
Фактично незаконними діями відповідача позивач був позбавлений можливості ознайомитись з підставами проведення даної перевірки і визначитися на предмет їх законності і при необхідності, оскаржити наказ про проведення перевірки.
Звернувши увагу на непослідовність дій відповідача, лист повідомлення про проведення перевірки датований 10.03.2011р., а поштою його направлено 09.03.2011р., про що свідчить акт результата перевірки № 222118-011/36623568 від 10.03.2011р.
При цьому, перевірку проведено 10.03.2011р., отже відповідач створив ситуацію за якою позивач фізично не зміг своєчасно отримати зазначене повідомлення та бути присутнім при проведенні перевірки.
Таким чином, відповідач діяв в порушення імперативних вимог ст.19 Конституції України, а саме «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України.
У відповідності до ст.21 ПКУ посадові особи контролюючих органів повинні діяти виключно у відповідності до нормам КПУ, іншими нормативно-правовими актами України, та не допускати порушення прав платників податків.
Своїми незаконними діями відповідач порушив ст.79 ПКУ в частині недотримання умов проведення документальної невиїзної перевірки.
На підставі ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Зазначені вимоги відповідачем не виконані, жодних доказів щодо підтвердження заперечень проти позову не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача є незаконними, тому позивні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як такі, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8-14, 71, 86, 90, 94, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжрегіональна компанія ТАП" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання дій незаконними -задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова по проведенню документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжрегіональна компанія ТАП" 10 березня 2011 року незаконними.
Постанова може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 20 червня 2011 року
Суддя О.М. Шляхова