м. Харків
08.06.2011 року Справа № 2-а-15824/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Супрун Ю.О.,
Суддів - Бабаєва А.І., Біленського О.О.,
при секретарі судового засідання - Глазунової А.В.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Усачов О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротєкс, ЛТД" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ротєкс, ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, в якому просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог: визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0001012302/0 від 27.05.2010 року, № 0001012302/1 від 02.09.2010 року.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним чином.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ротєкс, ЛТД" було укладено договір комісії, на виконання якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис" надавало йому товар, а він його реалізовував, що підтверджується відповідними договорами поставки та перераховував Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис" вартість товару. Натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис" сплачував Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Ротекс" комісійну винагороду.
Отже, виникнення податкового кредиту у Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ротекс" підтверджується податковими накладними, виписаними Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис" у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Усачов О.В. проти позову заперечував, посилаючись на те, що проведеною податковим органом перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ротекс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року були зафіксовані порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість", за що у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині скасування податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.
Встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротєкс, ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, за результатами якої 13.04.2010 року було складено акт перевірки № 1368/23-212/32563280, відповідно до висновків якого Товариством було порушено вимоги:
- п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 733 112 грн.;
- п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п. 6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходу фізичних осіб", в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету а періоді, що перевірявся, занижено податку з доходів фізичних осіб на суму 236,59 грн. за серпень 2007 року.
За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001012302/0 від 27.05.2010 року, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Ротекс, ЛТД" було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 733 112 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 366 556 грн., на загальну суму 1 099 668 грн. за порушення вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова із скаргою про його перегляд та 21.08.2010 року відповідачем було винесене рішення про результати розгляду первинної скарги № 11787/10/25-013, яким податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2010 року № 0001012302/0 залишено без змін та прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001012302/1 від 02.09.2010 року.
Подання позивачем повторної скарги до Державної податкової адміністрації у Харківській області мало наслідком залишення її без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0001012302/1 від 02.09.2010 року - без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ротекс, ЛТД" оскаржило до Державної податкової адміністрації України податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 27.05.2010 року № 0001012302/0 (від 02.09.2010 року № 0001012302/1) та рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 29.10.2010 року № 4047/10/25-103, прийняте за розглядом повторної скарги. Рішенням від 25.11.2010 року № 12690/6/25-0115 скарга залишена без розгляду.
Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку зазначена відповідна сторона не надала належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.
Судом встановлено, що 01.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ротекс, ЛТД" було укладено договір комісії. В подальшому до нього вносилися зміни. За цим договором комісії, комісіонер зобов'язується за винагороду за дорученням комітента укласти в інтересах останнього від свого імені договір на реалізацію продукції. Найменування, комплектуючі матеріали, кількість та ціна продажу продукції вказані в видатковій накладній.
На виконання вказаного договору комісії за видатковими накладними Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис" надавав товар позивачу, а останній його реалізовував, що підтверджується відповідними договорами поставки, та перераховував Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис" його вартість. Натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис" сплачував позивачу комісійну винагороду. Виникнення податкового кредиту у позивача підтверджується податковими накладними, виписаними Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис".
Також в акті вказаної перевірки відповідач не оспорює факту продажу товару позивачем іншим суб'єктам господарювання та підтверджує перерахування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис" від позивача за наданий за договором комісії від 01.08.2008 року товар. До того ж отримання товару позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис" підтверджується видатковими накладними.
Так, в абз. 2 п. 4.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.
Видатковими накладними, податковими накладними та іншою первинною документацією підтверджується, що продукція за вказаним договором була передана повністю, необхідні розрахунки між сторонами виконані у повному обсязі, в тому числі й отримана комісійна винагорода, тобто обидві сторони повністю виконали свої договірні зобов'язання за договором комісії від 01.08.2008 року.
Окрім того, вказаний договір комісії разом з додатковими угодами та договір поставки, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексбуд Технолоджис" та позивачем, досліджувалися господарським судом Харківської області на предмет відповідності вказаних договорів вимогам чинного законодавства. В рамках розгляду цієї справи господарським судом були досліджені і податкові накладні, не прийняті податковою інспекцією, як такі, що можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту. Рішенням зазначеного суду від 02.06.2010 року у справі № 50/96-10 встановлено, що продукція за обома означеними договорами була передана у повному обсязі, розрахунки між сторонами, також повністю здійсненні, тобто обидві сторони повністю виконали зобов'язання за вказаними договорами.
Окрім того, 03.08.2010 року ухвалою господарського суду Харківської області було роз'яснено рішення у цій справі наступним чином: "Договір комісії від 01.08.2008 р., додаткові угоди від 18.02.2009 року та від 05.05.2008 р. до цього договору є дійсними."
Отже, у відповідності до положення ч.1 ст. 72 КАС України, зазначена обставина є підставою для звільнення суду від доказування у цій справі, оскільки обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, в даному випадку відсутні будь-які законні підстави для висновку податкового органу щодо нікчемності угод, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Ротекс, ЛТД" і зазначеним вище контрагентом та для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) позивачем податку, у зв'язку з придбанням товарів (послуг).
Окрім того, суд звертає увагу на безпідставність твердження податкового органу на наявність порушеної кримінальної справи стосовно невстановлених осіб за фактами підробки офіційних документів та фіктивних фірм, як підстави для висновку про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки жодною нормою закону не передбачена відповідальність платника податку за дії контрагента, якщо б таке і мало місце. Але в даному випадку відповідач не надав належних доказів стосовно останнього, як таких: вироку суду, що набрав законної сили, на підтвердження обставин про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок з питань, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою, який би був обов'язковим для суду при вирішенні цієї справи в розумінні ч. 4 ст. 72 КАСУ. А від так, такі обставини відсутні.
Виходячи з приписів ст. 19 Конституції України, то правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідна сторона - Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова - не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову в частині скасування податкових повідомлень-рішень.
В частині позовних вимог про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними суд зазначає, що вимога про визнання недійсним (протиправним, скасування) може стосуватися тільки індивідуального акту. У такому разі недійсність (протиправність, скасування) індивідуального акту виникає, у разі набрання рішенням суду законної сили, з моменту його прийняття. При чому, усі ці вимоги фактично є одним і тим же способом захисту, сформульованим у різних словесних формах. Таким чином, помилкове визначення позивачем предмету позову як визнання акта індивідуальної дії недійсним та його скасування не змінює суті предмету адміністративного позову і не робить даний позов таким, що поданий з іншого спору.
В зв'язку з чим в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 24, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, колегія суддів, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротєкс, ЛТД" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (61099, м. Харків, пр. Московський, 250-б) від 27.05.2010 року № 0001012302/0, від 02.09.2010 року № 0001012302/1.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити в повному обсязі.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротєкс, ЛТД" (м. Харків, вул. Кемеровська, 16/8, код ЄДРПОУ 32563280)судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 (одна) гривень 70 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсязі виготовлена 16 червня 2011 року.
Головуючий суддя Супрун Ю.О.
Суддя Бабаєв А.І.
Суддя Біленський О.О.