Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
19.05.2011 р. Справа № 2а-1881/11/1470
м. Миколаїв
Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКРГАЗСЕРВІС”, с. Синюхін Брід, Первомайський район, Миколаївська область
до відповідача: Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області, м. Миколаїв
Головуючий суддя Середа О.Ф.
Секретар судового засідання Чайкіна М.С.
представники:
від позивача: Калаянов І.В.
від відповідача: Болдирєва Х.С.
Суть спору: про визнання протиправним та скасування рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю ”УКРГАЗСЕРВІС” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення прийнятого Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області (надалі -відповідач) про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 24.02.11 р. № 25.
Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКРГАЗСЕРВІС”- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Миколаївській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 25 від 24 лютого 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку
Головуючий суддя О.Ф. Середа
”19” травня 2011 р. Справа № 2а-1881/11/1470
м. Миколаїв
Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКРГАЗСЕРВІС”, с. Синюхін Брід, Первомайський район, Миколаївська область
до відповідача: Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області, м. Миколаїв
Головуючий суддя Середа О.Ф.
Секретар судового засідання Чайкіна М.С.
представники:
від позивача: Калаянов І.В.
від відповідача: Болдирєва Х.С.
Суть спору: про визнання протиправним та скасування рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю ”УКРГАЗСЕРВІС” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення прийнятого Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області (надалі -відповідач) про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 24.02.11 р. № 25.
Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
В період з 01.02.11 р. по 18.02.11 р. відповідно до статті 13 Закону України ”Про ціни і ціноутворення” від 13.12.00 р. № 1819 (надалі - Закон № 1819), Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Відповідач провів планову перевірку підприємства Позивача з питань правильності формування та застосування роздрібних цін на скраплений газ, який реалізується газопостачальниками підприємствами населенню.
За результатами перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 18.02.11 р. № 9 (надалі-Акт перевірки).
В Акті перевірки відповідач зазначив, що в порушення розпорядження Миколаївської обласної адміністрації від 11.06.07 р. № 160 р ”Про встановлення нормативу рентабельності на газ скраплений, що відпускається населенню для побутових потреб”, зареєстрованого в ГУЮМО 25.06.07 р. № 16/1537 підприємство позивача встановило у березні 2010 р. рентабельність у розмірі 15,7% замість граничних 5% до економічно обґрунтованих витрат.
На думку відповідача, в внаслідок допущених порушень позивачем було необґрунтовано отримано виручку у розмірі 64839,42 грн.
За результатами перевірки відповідачем було прийняте рішення від 24.02.11 р. № 25 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та вилучення у позивача в доход державного бюджету необгрунтовано отриманої виручки в сумі 64839 грн. та штрафу в розмірі 129678 грн.
Заслухавши представників сторін, дослідивши усі надані сторонами документи, докази та заперечення, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Закону України ”Про ціни та ціноутворення” державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Згідно статті 13 Закону України ”Про ціни та ціноутворення” державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено урядом України.
Згідно Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.00 р. № 1819, державна інспекція з контролю за цінами (надалі - Держцінінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.
Основним завданням Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції, зокрема:
- здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування, має право проводити перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів;
- приймає рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.
У відповідності до статті 14 Закону України ”Про ціни та ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Згідно Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.01 р. № 298/519, відповідно до Закону України ”Про ціни і ціноутворення” необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету з застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки належністю (підпункт 1.3). Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Необґрунтовано одержана суб'єктами підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету обчислюється, при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства. Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки відповідачем було встановлено завищення вартості одного балону газу та зроблено висновок, що позивачем по справі було необґрунтовано отримано виручку у сумі 64839,42 грн. Проте, Акт перевірки від 18.02.11 р. № 9 не містить конкретних посилань на те, від якого конкретного постачальника або газопереробного заводу за кожною конкретною залізничною чи товарно-транспортною накладною надійшов скраплений газ, відсутні дані про вартість придбаного позивачем газу на спеціалізованому аукціоні у конкретного продавця, відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи, з яких було зроблено висновки, що в березні 2010 р. останнім необґрунтовано отримано виручку від реалізації скрапленого газу для побутових потреб населення в сумі 64839,42 грн., що суперечить Закону України ”Про ціни і ціноутворення” та пункт 3.2 вищезазначеної Інструкції.
Крім того, в останньому абзаці Акту перевірки зазначено, що під час проведення перевірки використовувались установчі, реєстраційні документи, договори на поставку скрапленого газу, придбаного на аукціоні, розрахункові калькуляції вартості одного балону скрапленого газу по товариству і таке інше.
Проте, як зазначив у судовому засіданні представник позивача, при проведенні перевірки державному інспектору було надано калькуляцію лише на загальну собівартість газу, що унеможливило вивести собівартість одного балону скрапленого газу. З наведеного суд дійшов висновку, що відповідач розраховував калькуляцію собівартості одного балону скрапленого газу самостійно, а це виходить за межі його компетенції.
Також, в Акті перевірки зазначено наступне:
- згідно розрахунку за березень 2010 р. вартості одного балону вагою 21 кг. підприємством позивача було враховано кількість газу, яка реалізована (199,229 т.), а не кількість отриманого газу (210,06 т.);
- в розрахунку експлуатаційних витрат позивачем було враховано витрати на легковий автомобіль в повному обсязі (9600,72 грн.), замість економічно обґрунтованих 50% (4800,36 грн.);
- рентабельність в розмірі 5% нарахована позивачем на всі витрати з вартістю газу, а не експлуатаційні витрати по підприємству.
Проте, посилання на документи, згідно яких були встановлені ці обставини відсутні. А крім того, відповідач в Акті перевірки посилається на договір купівлі-продажу скрапленого газу від 14.02.10 р. № А121Д, який позивачем на укладався.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час вирішення спор представником відповідача не надано належних доказів, які б підтвердили обґрунтованість прийнятого ним рішення.
За таких обставин, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що оскаржене рішення не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ”УКРГАЗСЕРВІС'- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Миколаївській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 24.02.11 р. № 25.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку
Головуючий суддя О.Ф. Середа
06.06.11 р.