Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
10 травня 2011 р. Справа № 2а-3721/11/1470
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Зіньковський О.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
Громадської організації Миколаївський обласний комітет "Правозахисник", пр.Миру 36, м.Миколаїв, 54034;
доПрокуратури м.Миколаєва, вул.Бузький бульвар, 15, м.Миколаїв, 54015;
провстановити відсутність компетенції, зобов'язати виконати не вчинені дії, що передбачені Кримінально - процесуальним кодексом України і законом України "Про прокуратуру;"
Громадська організація Миколаївський обласний комітет "Правозахисник" звернулась до суду з позовом до Прокуратури м.Миколаєва з вимогою встановити відсутність у відповідача компетенції для не виконання щодо ОСОБА_1 завдань і функцій, покладених на органи прокуратури, зобов'язати відповідача виконати не вчинені дії, що передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України та законом України "Про прокуратуру" надати ОСОБА_1 ефективні засоби правового захисту від порушень його прав людини і громадянина.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що 23 травня 2007 року в ізоляторі тимчасового тримання Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області було вбито ОСОБА_2, сина члена громадської організації ОСОБА_1 Перевірку повідомлення про злочин проводила прокуратура м.Миколаєва. Протягом трьох років постанови прокурора прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи 12 разів скасовувалися прокуратурою Миколаївської області, матеріали перевірки поверталися до прокуратори міста для додаткової перевірки. Помічником прокурора м.Миколаєва було внесено до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, зокрема, про не встановлення обставин смерті, а постанова була обґрунтована домислами і припущеннями, які не мали під собою обґрунтування передбаченими в Кримінально -процесуальному кодексі України доказами.
У зв'язку з викладеним необхідно зазначити, що відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Отже, кримінальне судочинство -це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу -підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
У зв'язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, спірні відносини, які виникли між заявником та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Враховуючи, що позивачем фактично оскаржуються дії прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочин -вони повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.6 ст.109 КАС України суд роз'яснює, що справа підлягає розгляду в порядку передбаченому КПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу невідкладно разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановлено цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Згідно ч.3 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О. А. Зіньковський