Справа № 2-а-1776/11
30.05.2011 м.Енергодар
Енергодарський міський суд
Запорізької області у складі:
головуючого: Ткаченко І.М.,
при секретарі: Лохматова Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Енергодар адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення,-
У березні 2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахуванні в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон), та просить зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення у відповідності до зазначеного закону з 2000 року по 2010 рік у розмірі 11761,80 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вона як особа евакуйована із зони відчуження на Чорнобильській АЕС і тому має статус громадянки, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії.
Відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, яка визначається на момент виплати.
В 2006р., 2007р., 2008 р., 2009 р., 2010 році вона отримала від відповідача щорічну допомогу на оздоровлення по 75 грн. В березні 2011року з метою поновлення своїх порушених прав, вона звернулася до відповідача з відповідною заявою, однак в перерахунку в повному обсязі щорічної допомоги у відповідності до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, виплачується у розмірі трьох мінімальних зарплат - їй було відмовлено.
Вважає дії відповідача в цій частині неправомірними, просить суд позовні вимоги задовольнити.
У судове засідання позивач неодноразово не з'явився, про причини неявки не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується копіями судових повісток.
У судове засідання представник відповідача, що діє на підставі довіреності - ОСОБА_2 не з'явилася, просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги не визнає, надала заперечення про повне невизнання позовних вимог, вказуючи, що УПСЗН Енергодарської міської ради не займається питаннями встановлення розміру допомоги, його збільшенням або зменшенням та не здійснює безпосередньо функції щодо її виплати, тому що не наділене відповідно до діючого законодавства такими повноваженнями і не виходить за межі його компетенції. Законом управлінню не були надані повноваження щодо здійснення розрахунку розміру допомоги, та ці повноваження надані Кабінету Міністрів України, які він здійснює при розробці проекту державного бюджету України (а.с. 14-16).
Дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Судом було встановлено, що позивач є особою евакуйованою із зони відчуження на Чорнобильській АЕС та має статус громадянки, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, і перебуває на обліку в УПСЗН Енергодарської міської ради (а.с.4).
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії - трьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Виплати на оздоровлення позивачу, як постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС виплачувалося Управлінням праці та соціального захисту населення в сумі 75 грн. з 2006 року по 2010 рік. Тобто суми, з яких здійснювався розрахунок виплат, передбачених Законом № 796-ХІІ, нараховувалися в розмірах, встановлених постановою КМУ від 12.07.2005 року № 562.
Відповідно до ст. 99 КАС України, звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна бути дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст. 100 КАС України, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку, про що виноситься ухвала.
Позивач звернувся до суду 30.03.2011 року, заяви про поновлення строку не надає, та ухвалою суду від 31.03.2011 року провадження по справі відкрито в частині вимог, строк звернення до суду яких не пропущений.
Як вбачається з довідки УПСЗН N 1623 від 05.05.2011 року (а.с.17), у 2010 році позивач отримав компенсацію у липні 2010 року, до суду звернувся 31.03.2010 року, тобто після спливу шестимісячного строку, тому у відповідності до ст. 100 КАС України адміністративний позов повинен бути залишений без розгляду.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 165, 186 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: І. М. Ткаченко