Справа № 2-а-2237/11
05.05.2011 року Енергодарський міський суд Запорізької області
у складі: головуючого судді: Куценко М.О.,
при секретарі: Степаненко Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Енергодара заяву ОСОБА_1 про визнання поважною причину пропуску та поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов*язання вчинення певних дій,-
28.04.2011 року позивачка звернулась до Енергодарського міського суду Запорізької області з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар (надалі - УПФУ м.Еергодар) щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії та зобовязати УПФУ м.Енергодар провести з 01.04.2009 року перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на 1 застраховану особу в Україні за 2008 рік, який є календарним роком, що передує року перерахунку пенсії і становить 1573,99 грн. Разом з тим, позивачка надала до матеріалів адміністративного позову заяву про визнання поважною причину пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом мотивуючи тим, що їй не було відомо про зміни в законодавстві України щодо зміни юрисдикції розгляду справ повязанних із соціальними виплатими та строкоми розгляду справ такої категорії. Поивачка посилається на те, що відповідно до розділу першого Закону України від 18 лютого 2010 року за № 1691-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», були внесені зміни до ч.1 ст.15 ЦПК України та строк звернення до суду щодо розгляду спорів пов*язаних з призначеннячм, обчисленням, перерахунком одерджанням пенсійних виплат складав три роки, розраховуючи на це вона і не зверталась до суду з позовом про захист своїх прав.
У судове засідання сторони, повідомлені належним чином, не з'явились, про причину неявки суд не повідомили, відповідно до ч.2 ст.102 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши обставини в межах доводів позивача зазначених в заяві про визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду з позовом та про поновлення строку звернення до суду, суд приходить до наступних висновків:
Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року щодо відповідності Конституції України положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов*язаних із соціальними виплатами" зазначена також невідповідність Конституції України п.2 ч.1 ст.15 ЦПК України, якою передбачався розгляд справ даної категорії в порядку цивільного судочинства України та було поновлено юрисдикцію розгляду таких справ в порядку адміністративного судочинства України.
Конституційним судом України 09 вересня 2010 року було прийнято рішення № 19-рп/2010, відповідно до якого встановлено наступне:
1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року за № 1691-VI, а саме:
- пункту 2 розділу І: «Пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р. №№ 35-37, ст..446) виключити»;
- пункту 2 розділу ІІ: «Після набрання чинності цим Законом, адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до надрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства».
2. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року № 1691-VІ.
3. Положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року за № 1691-VI та Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.
У відповідності до ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Практика Європейського суду України з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа "Стаббігс та інші проти "Великобрітанії" рішення від 22.10.1996 року, "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980 року).
Рішення Конституційного Суду України та Закони України, інші правові акти носять відкритий характер і в установленому порядку публікуються в офіційних виданнях. Позивач мав можливість і повинен був дізнатись про порушення своїх прав з моменту опублікування рішення Конституційного Суду України. Будь-яких доказів про відсутність можливості дізнатися про порушення своїх прав або звернення до суду у шестимісячний строк передбачений ст. 99 КАС України позивач суду не надав.
Крім того, позивач є пенсіонером, та з 05.05.2005 року перебуває на обліку в УПФУ м.Енергодар, за цей час позивачу нараховувалась пенсія, вона її одержувала, знала про її розмір, однак до суду за захистом своїх прав ранеше не зверталась.
Відповідно до ст. 100 КАС України: адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску позивачем встановленого шестимісячного строку для звернення до суду поважними та підстав для поновлення строку, у зв*язку з чим, заява позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 102, 122 ч.4 КАС України,-
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про визнання поважною причину пропуску та поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов*язання вчинення певних дій.
Залишити без розгляду позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії та зобов*язання УПФУ м.Енергодар проведення перерахунку та виплати пенсії у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на 1 застраховану особу в Україні за 2008 рік, який є календарним роком, що передує року перерахунку пенсії і становить 1573,99 грн. за період часу з 01.04.2009 року по 27.10.2010 рік.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: М. О. Куценко