Справа № 2-а-1923/11
24.05.2011 м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:
головуючого: судді Куценка М.О.,
при секретарі: Степаненко Г.М.,
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності УПФУ та стягнення заборгованості з виплати державної соціальної допомоги «дітям війни»,-
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з виплати державної соціальної допомоги «дітям війни».
Позовні вимоги мотивувала тим, що згідно до ст.1 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни (далі за текстом - Закон). Згідно ст. 6 Закону з 01.01.2006 року, їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач здійснює зазначені виплати не в повному обсязі та відмовляється здійснити їй перерахунок згідно Закону, тому вважає такі дії протиправними.
Просить суд стягнути з відповідача заборгованість з виплати державної соціальної допомоги згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - VI від 18.11.2004 року, за період з 06.10.2010 року по 06.04.2011 рік в сумі 1041,06 грн.; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Ухвалою суду від 13.04.2011 року було відкрито провадження по справі в частині вимог, строк звернення по яким не пройшов, в іншій частині позовні вимоги залишені без розгляду. Таким чином розглядаються позовні вимоги з урахуванням ч.2 ст.99 КАС України.
В судове засідання позивачка не з'явилася, в адміністративному позові зазначила про слухання справи без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заперечення в якому просить суд розглянути справу без участі представника УПФУ. Згідно наданому відповідачем заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги не визнали, просять суд в задоволенні позовних вимог відмовити, свої заперечення обґрунтовують тим, що ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено джерело фінансування соціальних виплат, а саме - за рахунок коштів державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду. Крім того вважають, що законодавством України не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсій, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто відсутність законних підстав щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії в тому розмірі, в якому просить позивач. Виплата підвищення до пенсії "дітям війни" проводиться на підставі п.8 Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 01.10.2008 року по теперішній час в розмірі 49,80 грн., у зв'язку з чим відсутні законні підстави щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії в тому розмірі, в якому просить позивач.
Дослідивши матеріали справи, з'ясував обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується даними паспорта, має посвідчення з відповідною відміткою в ньому (а.с.3) та відноситься до категорії громадян, які мають право на отримання підвищення пенсії, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
У ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»).
Позивачка зверталася до відповідача стосовно виплати недосплаченої щомісячної надбавки до пенсії, у зв'язку з тим, що має статус дитини війни. Однак отримала письмові відповіді, в яких їй було відмовлено в нарахуванні та виплаті зазначених сум.
Верховна Рада України Законом України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», п.12 ст.71 призупинила дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України ст.111 та п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення щодо обмежень соціальних виплат законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік».
У відповідності до ст.152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином відповідач неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, яким передбачено підвищення до пенсії дітям війни, бо ці положення протирічать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Згідно з ч.2 ст.19 та ч.3 ст.22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, зважаючи на викладене, невиплата позивачу в повному обсязі соціальної допомоги, ніж це передбачено ст. 6 Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону становить 30 % мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» ніяких змін до нормативних актів з приводу розміру виплат «Дітям війни» не вносилось, а отже діють норми ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004 року, тобто позивачу повинна виплачуватись надбавка до пенсії як дитині війни, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивачка просить суд стягнути з відповідача заборгованість з виплати державної соціальної допомоги згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в сумі 1041,06 грн. надавши свій розрахунок. Але суд не може прийняти його до уваги з наступних підстав.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача і питання про розмір такого роду виплат відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду. Тому в цій частині вимог необхідно зобов'язати відповідача зробити перерахунок та здійснити відповідні виплати у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, статус «Дитина війни» позивачу встановлений довічно і надбавка також встановлена довічно і повинна нараховуватись відповідачем щомісячно, що не суперечить ч.2 ст.19 Конституції України. Враховуючи те, що після 22 травня 2008 року і в подальшому, після відновлення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у попередній редакції і до цього часу ніяких змін до Закону не вносилося, то відповідач повинен нараховувати надбавку у вищевказаному розмірі, починаючи з 11.10.2010 року, без обмеження будь яким строком до внесення змін в законодавстві, або зміна статусу позивача і забезпечити її виплату.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.19,124,152,64 Конституції України; ст. 1, 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст. 61,69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007р., рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 року, ст. 9, 11, 99, 158 - 163 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі надбавки до пенсії згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 11.10.2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 11.10.2010 року за мінусом отриманих сум за вказаний період.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Енергодарський міський суд Запорізької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Суддя М. О. Куценко